Ухвала від 19.04.2021 по справі 904/11028/15

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

19.04.2021р. м. Дніпро Справа № 904/11028/15(904/1924/21)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О., судді Білецька Л.М., Мороз В.Ф.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вечірка І.О. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021р. (суддя - Первушин Ю.Ю., м. Дніпро) у справі № 904/11028/15(904/1924/21)

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", с. Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення витрат на відрядження в розмірі 1 291,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021р. матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (вх. № 10821/21 від 02.03.2021р.) та заяви (вх. № 990/21 від 02.03.2021р.) про стягнення заробітної плати з боржника передано для розгляду в межах справи Господарського суду Дніпропетровської області № 904/11028/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК".

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021р., справу повернути судді Первушину Ю.Ю. для подальшого розгляду позову про додаткову зарплату по суті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2021р. залишено апеляційну скаргу без руху, запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, надати суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали докази надсилання відповідачу та арбітражному керуючому Христенко В.В. копії скарги і доданих до неї документів, які у відповідача відсутні, листом з описом вкладення.

05.04.2021р. до апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Вечірка І.О.

Заява мотивована тим, що суддя Вечірко І.О., розглядаючи справу, скасував статус забезпеченого кредитора ТРОМП і перевів його до 4 черги без права голосу. В зв'язку з чим, у ОСОБА_1 існують сумніви у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, такі і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу (ч. 2 ст. 39 ГПК України).

Питання про відвід вирішується невідкладно (ч. 7 ст. 39 ГПК України).

Враховуючи, що на час надходження до апеляційного господарського суду заяви про відвід судді головуючий суддя Вечірко І.О., якому заявлено відвід, перебував до 16.04.2021р. у відпустці, питання про відвід вирішується 19.04.2021р. після виходу на роботу головуючого судді Вечірка І.О.

Дослідивши доводи заяви про відвід судді Вечірка І.О. апеляційний господарський суд встановив наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, в тому числі і про відвід судді з підстав передбачених статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), серед іншого, якщо, зокрема, було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

За змістом ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006р.).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996р., у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996р.). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006р.).

У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010р.).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для його відводу від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки, якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Перевіривши наведені заявником доводи, на обґрунтування заяви про відвід судді, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Частиною 4 ст. 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді Вечірка І.О. не містить обставин, які викликають сумніви у неупередженості або об'єктивності судді. При цьому, із змісту заяви вбачається, що заявник не погоджується з процесуальними рішеннями судді Вечірка І.О.

Згідно із ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що зміст заяви ОСОБА_1 про відвід судді містить образливі висловлювання на адресу судді ОСОБА_2 та свідчить про неповагу до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів наявності передбачених законом підстав для задоволення відводу судді Вечірку І.О. у даній справі.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів, встановивши необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід судді Вечірка І.О. від розгляду даної справи, дійшла висновку про необхідність передачі справи № 904/11028/15(904/1924/21) для розгляду зазначеної заяви про відвід іншому судді, якого буде визначено у порядку положень ч. 1 ст. 32, ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вечірка І.О. від розгляду справи № 904/11028/15(904/1924/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2021р. визнати необґрунтованою.

Справу № 904/11028/15(904/1924/21) передати для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 32, ч. 3 ст. 39 ГПК України для розгляду заяви про відвід судді.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя Л.М. Білецька

Суддя В.Ф. Мороз