про відмову у відкритті апеляційного провадження
20.04.2021 м.Дніпро Справа № 21/140/08
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
судді Білецька Л.М., Мороз В.Ф.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2020 (повний текст складено - 05.11.2020, суддя Черкаський В.І.) у справі
про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Шляхмаш", м. Бердянськ Запорізької області
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.10.2020 залишено без задоволення заяву Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області № 46084/10/08-01-51-07 від 10.08.2020 про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 118 673,00 грн.
Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2020, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, стягнути судовий збір з боржника.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, надано Головному управлінню ДПС у Запорізькій області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання суду протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали: заяви із зазначенням інших підстав та доказів на їх підтвердження для поновлення строку на апеляційне оскарження; доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам провадження у справі, листом з описом вкладення.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 09.03.2021, скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази направлення копії апеляційної скарги учасникам провадження у справі, листом з описом вкладення та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про поновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на апеляційне оскарження судового рішення.
Статтею 256 Господарського процесуального кодексу України урегульовано питання строку на апеляційне оскарження і підстав для його поновлення.
Так, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений судом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції 29.10.2020 (повний текст складено 05.11.2020), отже останній день подачі апеляційної скарги був 16.11.2020 з урахуванням вихідного дня - 15.11.2020.
Апеляційна скарга подана скаржником 18.02.2021, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів оскарження, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 апеляційна скарга залишена без руху, надано Головному управлінню ДПС у Запорізькій області строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору в розмірі 6 306,00 грн, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 06.01.2021 відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Доказів усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2020 скаржником станом на 15.02.2021 не надано.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 15.02.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2020 повернуто скаржнику без розгляду.
Повторно із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду від 29.10.2020 скаржник звернувся 18.02.2021, тобто з порушенням строку, встановленого на подання апеляційної скарги.
В обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги заявник посилається на те, що на момент подачі апеляційної скарги у Головного управління ДФС у Запорізькій області були відсутні кошти для сплати судового збору, у зв'язку з чим скаржник вимушений повторно подати апеляційну скаргу.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.
Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 № 23436/03).
У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 вказаної Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (Рішення у справі "Рябих проти Росії").
Колегія суддів враховує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Посилання скаржника на відсутність коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною обставиною, що перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим скаржник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
В клопотанні про поновлення строку скаржником не наведено достатнього обґрунтування та належних доказів поважності причин пропуску, та не зазначено об'єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим, колегія суддів визнає зазначені в клопотанні підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
При цьому, у даному випадку своєчасне подання апеляційної скарги залежала тільки від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст.ст. 174,234,235,258,261 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Запорізькій області у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2020 у справі №21/140/08.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29.10.2020 у справі №21/140/08.
Апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.О. Кузнецов
Суддя Л.М. Білецька
Суддя В.Ф. Мороз