Справа № 11-cc/824/939/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: №757/45691/20-к
07 квітня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року, -
за участі:
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.12.2020 року відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про підозру від 18.09.2020 року у кримінальному провадженні № 120201000600016454 від 28.04.2020 року.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах ОСОБА_8 апеляційну скаргу, у якій просив скаргу захисника ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 18.09.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України задовольнити, ухвалу слідчого судді від 08.12.2020 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати письмове повідомлення від 18.08.2020 року про підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12020100060001644 від 28.04.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, захисник зазначає, що слідчий суддя не дав правильної і належної оцінки представленим доказам.
Зокрема, ОСОБА_8 18.08.2020 року не було вручено повідомлення про підозру, оскільки останній в цей час перебував у лікарні. Згідно даних сторони захисту, направлена органом досудового розслідування засобами поштового зв'язку підозра на час розгляду справи слідчим суддею перебувала на зберіганні у поштовому терміналі. Лише 12.11.2020 року ОСОБА_8 вручене повідомлення про підозру, а до цього часу, на думку захисника, права його підзахисного незаконно обмежувались.
Повідомлення про підозру є необґрунтованим, ґрунтується виключно на показаннях із чужих слів, а обставини, на які в тексті підозри посилається орган досудового розслідування - не доведеними. Протягом досудового розслідування ОСОБА_8 з'являвся на виклики слідчого, надавав пояснення як свідок.
На думку захисника, вказана справа не входить в категорію справ, які підлягають розгляду у порядку кримінального процесуального судочинства, натомість наявний цивільно-правовий делікт повністю вирішений рішенням господарського суду.
Захисник вважає, що у вказаному провадженні відсутній склад кримінального правопорушення і не представлено доказів, які підтвердили б цей факт.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 18.03.2021 року прокурор ОСОБА_10 був присутній у судовому засіданні та надав пояснення, в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без змін.
07.04.2021 року прокурор не з'явився в судове засідання, причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду. Враховуючи ту обставину, що прокурор вже висловив свою думку щодо поданої апеляційної скарги сторони захисту, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити її в повному обсязі, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів провадження, Печерським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060001644 від 28.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
18.08.2020 року ( ОСОБА_8 зазначено в тексті повідомлення про підозру фактичне його отримання 12.11.2020 року) ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 12020100060001644 від 28.04.2020 року.
20.10.2020 року захисник ОСОБА_7 подав в інтересах ОСОБА_8 до Печерського районного суду міста Києва скаргу про скасування ОСОБА_8 повідомлення про підозру від 18.09.2020 року у кримінальному провадженні № 120201000600016454 від 28.04.2020 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.12.2020 року у задоволенні скарги захисника відмовлено.
Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ст. 279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені ст. 278 КПК України. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
Відповідно до наданих апеляційному суду матеріалів, 18.08.2020 року ( ОСОБА_8 зазначено в тексті повідомлення про підозру фактичне його отримання 12.11.2020 року) ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 12020100060001644 від 28.04.2020 року. У зв'язку із неможливістю її вручення особисто через неявку ОСОБА_8 на виклик слідчого, у спосіб передбачений ст. 135 КПК України останнім надіслано підозру на адресу місця проживання підозрюваного поштовим зв'язком.
Відмовляючи у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про підозру, слідчий суддя зазначив, що сторона захисту вдавалася до аналізу доказів у кримінальному провадженні, однак в силу положень ст. 89 КПК України слідчий суддя на даній стадії не наділений повноваженнями дослідження доказів по суті та не може висловлюватися щодо їх фактичної належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про винуватість чи невинуватість особи в інкримінованому йому правопорушенні, оскільки ці питання підлягають дослідженню в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження під час розгляду обвинувального акту по суті.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Дослідивши матеріали скарги, зокрема повідомлення про підозру ОСОБА_8 , слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначене повідомлення було здійснено в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України з огляду на наявність достатніх даних, які давали можливість дійти переконання в тому, що ОСОБА_8 причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України та даних виконання вимог кримінально - процесуального закону при врученні письмового повідомлення про підозру.
Колегія суддів погоджується із таким висновком слідчого судді та приходить до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 здійснено у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним кодексом та його зміст відповідає вимогам КПК України.
Щодо доводів захисника про відсутність будь-яких доказів на підтвердження причетності ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення та недоведеність стороною обвинувачення викладу фактичних обставин справи, можна зазначити наступне.
Згідно повідомлення про підозру від 18.08.2020 року ( ОСОБА_8 зазначено в тексті повідомленні про підозру фактичне його отримання 12.11.2020 року), дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, при цьому наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого останній підозрюється та докази, на які посилається орган досудового розслідування, які, відповідно, стали підставою для повідомлення про підозру, у зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри слід визнати безпідставними.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність фактичних обставин на підтвердження вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Щодо доводів захисника про надання слідчим суддею неналежної оцінки доказів сторони захисту, колегія суддів визнає їх безпідставними, зважаючи на відсутність повноважень слідчого судді щодо оцінки таких доказів. Крім того, згідно наявного журналу судового засідання (а.с. 126-128 т. 1), слідчим суддею була вислухана думка як прокурора, так і захисника, підозрюваного, при цьомуз'ясовано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість скасування повідомлення про підозру на підставі наданих документів.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частиною 1 ст. 405 КПК України визначено, що апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 КПК України.
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.12.2020 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення, оскільки наведені захисником доводи, не можуть бути визнані достатніми підставами для скасування вказаного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення про підозру від 18.09.2020 року у кримінальному провадженні № 120201000600016454 від 28.04.2020 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4