вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3274/20
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Київ-Індустріал”, Київська обл., Фастівський р-н., с. Червона Мотовилівка
про стягнення 179889,04 грн.
За участі секретаря судового засідання: Мамчур А.О.
За участю представників:
від позивача: Гуцал О.В. (дов. № 224 від 22.12.2020 р.);
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ” (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Київ-Індустріал” (відповідач) про стягнення 179889,04 грн. збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та умов договору № 788015/06/2018 від 14.06.2018 р. зобов'язаний був зареєструвати податкові накладні з урахуванням податку на додану вартість, а саме: на суму 692017,24 грн. (сума податкового кредиту - 115336,21 грн.) та на суму 387317,00 грн. (сума податкового кредиту - 64552,83 грн.). Однак, відповідач не здійснив заходів щодо порядку реєстрації податкових накладних № 15 від 20.06.2018 р. на суму 692017,24 грн. (в т.ч. ПДВ - 115336,21 грн.) та № 21 від 06.07.2018 р. на суму 387317,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 64552,83 грн.), що призвело до позбавлення ТОВ «Метінвест-СМЦ» права на податковий кредит на загальну суму 179889,04 грн. з вини відповідача. Невиконання відповідачем обов'язку з реєстрації вказаних податкових накладних позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 179889,04 грн., що фактично є його збитками, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на ч.ч. 1, 2 статті 22 ЦК України, ст. 224 ГК України, просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 179889,04 грн.
23.12.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що права позивача в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання позивачем, разом з податковою декларацією за відповідний звітний податковий період, заяви зі скаргою на дії відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення. Проте, позивачем не доведено протиправності дій відповідача, а саме факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних відповідачем.
19.01.2021 р. на електронну адресу господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він, посилаючись на доведеність матеріалами справи відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наполягає на наявності прямого причино-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками. Також позивач зазначає, що подання скарги платником згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.
28.01.2021 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення у справі, в яких позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження факту оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позивач вважає, що наявний факт порушення відповідачем правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.02.2021 р.
23.02.2021 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що саме системні протиправні дії податкового органу стали причиною блокування/зупинення реєстрації податкових накладних відповідача та завдали збитків позивачу, що підтверджується рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. у справі № 320/3414/20 та рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 р. у справі № 826/12108/18, а не відповідача, який діяв у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Дані пояснення, до яких додано рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. у справі № 320/3414/20 та копія заяви № 2 від 04.02.2021 р. про реєстрацію податкових накладних, відповідач просить долучити до матеріалів справи.
Клопотання про долучення до матеріалів справи вказаних додаткових пояснень з доданими до них документами задоволено судом, оскільки рішення у справі № 320/3414/20 було ухвалено Київським окружним адміністративним судом 15.02.2021 р., що свідчить про неможливість його подання раніше.
26.02.2021 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява, в якій він просить прийняти та долучити до матеріалів справи Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 3190253, визнати причини пропуску строку на подання доказів поважними та поновити пропущений строк на подання доказів. Позивач вважає за необхідне долучити до матеріалів справи вказаний Витяг на підтвердження факту відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 06.07.2018 р., необхідність у поданні якого виникла у зв'язку з розглядом поданих відповідачем додаткових пояснень та потребою підтвердити позивачу свої аргументи.
Вказане клопотання задоволено судом, оскільки додаткові пояснення, до яких відповідачем долучено заяву про реєстрацію податкових накладних № 15 від 20.06.2018 р. та № 1 від 06.07.2018 р., з поданням яких позивач пов'язує необхідність долучення до матеріалів справи подання нових доказів, надійшли до суду 23.02.2021 р.
03.03.2021 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, в якому він просить суд розглянути справу без участі представника відповідача, та при розгляді справи врахувати позицію відповідача, викладену у відзиві на позов та додаткових поясненнях.
Представник позивача у підготовчих засіданнях 24.12.2020 р., 21.01.2021 р., 02.02.2021 р. та судових засіданнях 09.02.2021 р., 04.03.2021 р. позов підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні 09.02.2021 р. представник відповідача проти позову заперечував.
Представник відповідача у підготовчі засідання 24.12.2020 р., 21.01.2021 р., 02.02.2021 р. та у судове засідання 04.03.2021 р. не з'явився. Як вже зазначалось, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
14.06.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Київ-Індустріал” (виконавець) було укладено договір № 788015/06/2018 на виконання робіт (надання послуг).
Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених даним поговором, виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку на свій ризик виконати роботи по ремонту бетонного полотна, згідно визначених об'ємів робіт (додаток № 1).
Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг), в тому числі вартість матеріалів, передбачених цим договором, складає 1079334,24 грн., в тому числі ПДВ 179889,04 грн.
Пунктом 3.3 договору сторонами погоджено порядок розрахунків, згідно з яким замовник сплачує виконавцю передоплату в розмірі повної вартості матеріалів (100%), що складає 438353,53 грн. без ПДВ та 30% передоплати за роботи (послуги), що складає 138327,50 грн. без ПДВ протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору. Решту 70% від загальної вартості робіт (послуг), що становить 322764,17 грн. замовник оплачує протягом 10 календарних днів з дати підписання замовником акта приймання-передачі виконаних робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, вказаний у договорі.
До вказаного договору сторонами було підписано додаток № 1, яким погоджено види та об'єми робіт, та додаток № 2, яким погоджено кошторис на виконання робіт.
Відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-911 від 14.06.2018 р. на суму 1079334,24 грн., у тому числі ПДВ на суму 179889,04 грн.
20.06.2018 р. позивачем здійснено передоплату у сумі 692017,24 грн., з яких ПДВ становить 115336,21 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4500060252 від 20.06.2018 р. У вказану суму 692017,24 грн. входить 100% передоплати повної вартості матеріалів (без ПДВ) у сумі 438353,53 грн. та 30% передоплати за роботи (послуги) (без ПДВ) у сумі 138327,50 грн.
Отже, позивачем згідно з п. 3.3 договору здійснено передоплату у сумі 438353,53 грн., що становить 100% повної вартості матеріалів (без ПДВ) та у сумі 138327,50 грн., що становить 30% передоплати за роботи (послуги) (без ПДВ).
Відповідачем було виконано, а позивачем прийнято роботи по ремонту бетонного полотна за адресою: 50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Широківське шосе, 8, загальна вартість яких становить 899445,20 грн. без ПДВ (ПДВ 20% - 179889,04 грн.); Загальна вартість з ПДВ 1079334,24 грн., що підтверджується Актом № 911 здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаним сторонами 06.07.2018 р.
На виконання п. 3.3 договору позивачем було сплачено решту 70% від загальної вартості робіт у сумі 387317,00 грн., з яких ПДВ становить 64552,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4500068670 від 12.07.2018 р.
Відповідно до п. 3.4 договору виконавець зобов'язаний з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема, із застосуванням відтвореного у встановленому порядку цифрового підпису уповноваженої виконавцем особи та спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується для реєстрації податкових накладних), здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- податкової накладної на всю суму податкових зобов'язань з ПДВ, що виникли у Виконавця з дотриманням термінів, визначених чинним законодавством, але не пізніше 5-го числа календарного місяця, наступного за місяцем виникнення податкових зобов'язань з ПДВ;
- розрахунку коригування до податкової накладної на всю суму збільшення компенсації вартості робіт/послуг - з дотриманням термінів, визначених чинним законодавством, але не пізніше 5-го (п'ятого) числа календарного місяця, наступного за місяцем зазначеного збільшення суми компенсації вартості.
Виконавець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту зменшення суми компенсації вартості робіт/послуг, скласти та надати замовнику шляхом, погодженим з замовником, розрахунок коригування до податкової накладної на всю суму зазначеного зменшення компенсації вартості.
Виконавець зобов'язаний під час оформлення первинних документів, пов'язаних з виконанням договору, відображати в них інформацію про коди робіт/послуг згідно державного класифікатора продукції та послуг, визначену з дотриманням вимог чинного законодавства.
У разі, якщо внаслідок порушення виконавцем встановлених чинним законодавством та цим договором вимог до форми, порядку заповнення, надання та/або реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної, або первинних документів, пов'язаних з виконанням договору, замовник втратить право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній, виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику всі пов'язані з таким порушенням збитки протягом трьох робочих днів з моменту відправки йому відповідного повідомлення замовником або в інший термін, узгоджений сторонами.
Обґрунтовуючи наявність збитків у сумі 179889,04 грн., позивач посилається на те, що відповідач не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, та у такий спосіб позбавив позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту і використання права на зменшення податкових зобов'язань на суму 179889,04 грн.
Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції станом на червень - липень 2018 року) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.7 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Положення статті 201 ПК України, до яких відсилає пункт 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносини, пов'язані зі складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.
ТОВ “Будівельна компанія “Київ-Індустріал” є платником податку на додану вартість, якому присвоєно індивідуальний податковий номер № 401992110243, що підтверджується Витягом № 1610244500032 з реєстру платників податку на додану вартість, сформованого 13.04.2016 р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було складено податкові накладні № 15 від 20.06.2018 р. та № 1 від 06.07.2018 р. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вже зазначалось, посилаючись на те, що відповідач не зареєстрував вказані накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач просить стягнути збитки у сумі 179889,04 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Тобто, при заявленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними.
На підтвердження відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем надано Витяги з Єдиного реєстру податкових накладних № 2959825 та № 3148789, які сформовані на запити покупця - ТОВ “Метінвест-СМЦ”, станом на 19.10.2020 р. та станом на 21.01.2021 р.
Як вбачається з вказаних витягів, податкова накладна № 15 від 20.06.2018 р. та податкова накладна № 1 (№ 21) від 06.07.2018 р. значаться у таблиці «отримані» та відсутні у таблиці «видані».
Щодо податкової накладної № 15 від 20.06.2018 р. головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1196089/40199217 від 18.06.2019 р. про відмову у реєстрації податкової накладної з підстав не надання платником податку копій документів.
До податкової накладної № 1 від 06.07.2018 р. відповідачем було отримано квитанцію від 20.08.2018 р. про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкової накладної від 06.07.2018 р. з порядковим номером № 1 на загальну суму з ПДВ 387317,00 грн.; платник податку ТОВ “Будівельна компанія “Київ-Індустріал” - продавець; платник податку ТОВ “Метінвест-СМЦ” - покупець.
У вказаній квитанції вказано, що за результатом обробки податкової накладної № 1 від 06.07.2018 р. документ прийнято; відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 06.07.2018 р. № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена; ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку»; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що системні протиправні дії податкового органу стали причиною блокування/зупинення реєстрації податкових накладних відповідача та завдали збитків позивачу, що підтверджується рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. у справі № 320/3414/20 та рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 р. у справі № 826/12108/18, а не відповідача, який діяв у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Київ-Індустріал” звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило суд, зокрема, зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Будівельна компанія «Київ-Індустріал» з переліку платників податків, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. у справі № 320/3414/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Київ-Індустріал” задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Київській області, а саме Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 2016 від 05.02.2020 р.; зобов'язано Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Будівельна компанія «Київ-Індустріал» з переліку платників податків, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Проте, станом на дату прийняття рішення у даній справі (№ 911/3274/20), рішення у справі № 320/3414/20 не набрало законної сили, а тому у суду відсутні підстави для визнання преюдиційними обставин, встановлених даним рішенням відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Водночас, у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Отже, необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, в даному випадку доведення факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, і такий факт повинен бути підтверджений належним та допустимим доказом, яким в цьому випадку може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 918/219/17, від 10.03.2020 р. у справі № 911/224/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, Верховний Суд наголосив на необхідності доведення факту вини контрагента у подібних спорах, яка була б підтверджена належним та допустимим доказом (акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки).
Водночас, позивачем таких доказів не надано. Під час розгляду справи позивач не заперечував, що з заявою зі скаргою на дії відповідача в порядку ст. 201 ПК України він не звертався.
Виходячи з наведеного враховуючи, що позивачем не доведено факту порушення правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, вина відповідача не підтверджена відповідними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає недоведеним факт винних дій відповідача, що мали своїм наслідком збитки позивача, а відтак вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ” задоволенню не підлягає.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Київ-Індустріал” про стягнення 179889,04 грн. збитків відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 16.04.2021р.
Суддя О.О. Рябцева