вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3492/20
Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас»
до 1) Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»
2) Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксани Вікторівни
за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1: Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова Олександра Євгеновича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван»
прo визнання відсутності прав за договором, визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора
Суддя А.Ю. Кошик
При секретарі судового засідання: Фроль В.В.
За участю представників:
позивача: Євсєєв М.В.
відповідача1: не з'явився
відповідача2: не з'явився
третьої особи1: не з'явився
третьої особи2: Голиця В.В.
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмасс» (надалі - позивач) до 1) Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (надалі - відповідач1), 2) Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксани Вікторівни (надалі - відповідач2), за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1: Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова Олександра Євгеновича (надалі - третя особа1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» (надалі - третя особа2) прo визнання відсутності прав за договором, визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора. Зокрема, заявлено позовні вимоги про визнання відсутніми прав за кредитним договором та визнання незаконними та скасувати рішення державного реєстратора, за якими були внесені обтяження для забезпечення виконання позивачем відповідних зобов'язань за кредитним договором з відповідачем.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2020 року відкрито провадження у справі № 911/3492/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.12.2020 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 09.12.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» подано клопотання б/н від 09.12.2020 року про вступ в справу в якості третьої особи.
До канцелярії Господарського суду Київської області 21.12.2020 року від відповідача2 надійшло клопотання № 84/01-16 від 17.12.2020 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксани Вікторівни та залучення її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача1.
До канцелярії Господарського суду Київської області 23.12.2020 року від відповідача2 надійшов відзив на позовну заяву № 90/01-16 від 21.12.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2020 року підготовче засідання відкладено на 21.01.2021 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 21.01.2021 року представником позивача подано заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» про вступ в справу в якості третьої особи б/н, б/д та відповідь на відзив відповідача2 б/н від 20.01.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2021 року підготовче засідання відкладено на 09.02.2021 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 09.02.2021 року представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» з ринку подано клопотання № 112-60/42/21 від 09.02.2021 року про залучення третьої особи. У підготовчому засіданні 09.02.2021 року оголошено перерву на 16.02.2021 року.
У підготовчому засіданні 16.02.2021 року представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» з ринку подано відзив на позовну заяву № 112-60-41/21 від 15.02.2021 року та клопотання № 112-60-51/21 від 16.02.2021 року про долучення доказів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 04.03.2021 року. Залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван».
До канцелярії Господарського суду Київської області 04.03.2021 року представником третьої особи2 подано письмові пояснення та клопотання № 72 від 03.03.2021 року.
У підготовчому засіданні 04.03.2021 року судом було відхилено клопотання третьої особи2 № 72 від 03.03.2021 року про витребування доказів у зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» не підтвердило належними доказами неможливості самостійного отримання відповідних доказів шляхом подання запитів до Державного підприємства «Національні інформаційні системи».
Крім того, відповідні докази стосуються питання застосування строків давності, про що у справі не заявлено в установленому порядку. Крім того, заявником не обґрунтовано, що ДП «Національні інформаційні системи» достовірно володіє запитуваною інформацією, яку можна витребувати у позивача чи безпосередньо у нотаріуса в разі дослідження обставин щодо застосування позовної давності, що наразі є передчасним.
Відповідач2 та третя особа1, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 04.03.2021 року не з'явилися.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 04.03.2021 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст.177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 23.03.2021 року.
В судовому засіданні 23.03.2021 року судом оголошено перерву у розгляді справи № 911/3492/20 на 30.03.2021 року.
В судовому засіданні 30.03.2021 року судом оголошено про перехід до судових дебатів у справі № 911/3492/20, судове засідання призначено на 01.04.2021 року.
В судовому засіданні 01.04.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідачів та 3-їособи1 в судове засідання не з'явились, представники 3-ї особи2 надали пояснення, в яких заперечували проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 01.04.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи і заслухавши представників сторін та інших учасників справи, дослідивши всі надані ними докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, 22.07.2009 року Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано за позивачем право власності на комплекс, що складається з окремих об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 53 (згідно переліку визначеному у пункті 1.14.12. Договору про поділ комплексу укладеного та посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Базир Н.М. 14.07.2009 року за № 854), про що зроблено запис № 13030 у книгу № 1/4 (реєстраційний номер 27849215).
06.08.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» (тип акціонерного товариства було змінено на Публічне) та Закритим акціонерним товариством «Броварський завод пластмас» (тип акціонерного товариства було змінено на Приватне) був укладений Кредитний договір № 63.
Відповідно до п.1.3. Кредитного договору в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат виступає іпотека:
- комплексу, що розташований за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 5.3;
- гуртожитку, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, буд. 3б.
На виконання умов Кредитного договору № 63, в той же день, 06.08.2009 року між позивачем та відповідачем1 був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І.В., Іпотечний договір за № 856.
Відповідно до умов Іпотечного договору позивач (Іпотекодавець) передав в іпотеку відповідачу1 (Іпотекодержателю) належне йому на праві власності нерухоме майно «Предмет Іпотеки», а саме комплекс, що розташований за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 53, що складається з індивідуально визначених окремих об'єктів нерухомості (Предмет іпотеки-1) та гуртожиток, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд. 3б (Предмет іпотеки - 2).
Іпотечний договір від 06.08.2009 року за № 856, окрім зобов'язань позивача, забезпечував у тому числі виконання кредитних зобов'язань інших юридичних осіб перед ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».
Матеріалами даної справи встановлено, що у зв'язку із невиконанням позивачем умов Кредитного договору № 63, підповідач1 у травні 2015 року звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення заборгованості.
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.07.2015 року, яке набрало законної сили 21.09.2015 року у справі № 911/2009/15 було стягнуто з ПАТ «Броварський завод пластмас» на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» 1 268 901,83 грн. заборгованості за Кредитним договором № 63 та видано наказ на його примусове виконання. В подальшому, як встановлено матеріалами справи і не заперечувалося з боку відповідача1, ПАТ «Броварський завод пластмас» зазначене вище рішення суду виконано в повному обсязі.
Позивач зазначає, що фактичним виконанням рішення суду у справі № 911/2009/15, зобов'язання за Кредитним договором № 63 від 06.08.2009 року вважаються припиненими.
Проте, як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 16.06.2016 року № 61581091 позивачу стало відомо про те, що 13.05.2016 року державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. (Третя особа1) було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна (комплекс) на підставі Іпотечного договору від 06.08.2009 року за № 856.
Приймаючи рішення про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов О.Є. одночасно скасував записи про державну реєстрацію іпотеки та обтяжень нерухомого майна, що підтверджується відсутністю відповідних записів у наданій інформаційній довідці.
Вказані реєстраційні дії були вчинені державним реєстратором Соколовим О.Є. на підставі листа (заяви) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. № 12/1-28944 від 13.05.2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Після отримання інформаційної довідки та ознайомленням із відомостями, що містились в ній, ПрАТ «Броварський завод пластмас» було оскаржено до суду рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. № 29592505 від 13.05.2016 року про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк».
За результатами розгляду позовної заяви ПрАТ «Броварський завод пластмас» Господарським судом Київської області 30.08.2016 року було прийняте рішення у справі № 911/2058/16, що набрало законної сили 24.10.2016 року, яким рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. за № 29592505 від 13.05.2016 року визнано недійсним та скасовано, з одночасним скасуванням запису про право власності ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на предмет іпотеки.
Інші рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. прийняті ним при проведенні державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, а саме рішення про скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та обтяжень нерухомого майна ПрАТ «Броварський завод пластмас» у судовому порядку не оскаржувались та предметом розгляду справи № 911/2058/16 не були.
В подальшому право власності ПрАТ «Броварський завод пластмас» на нерухоме майно було зареєстровано у встановленому законом порядку.
Позивач вказує, що 05.12.2017 року він звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Барамії Н.Г із заявою № 25612119 про надання відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, про зареєстроване за ПрАТ «Броварський завод пластмас» право власності на нерухоме майно, інші речові права, іпотеки, обтяження тощо.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Н.Г. було сформовано Інформаційну довідку № 106244146 від 05.12.2017 року за змістом якої позивачу стало відомо, що 27.02.2017 року державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. були скасовані реєстраційні дії державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. про припинення іпотеки та обтяжень нерухомого майна, вчинені ним 13.05.2016 року.
Єдиною підставою для скасування реєстраційних дій державного реєстратора Соколова О.Є. в Інформаційній довідці зазначені лише прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. рішення. Інших підстав інформаційна довідка не містить.
Позивач вважає такі дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. незаконними з огляду на відсутність у неї будь-яких передбачених законом підстав для скасування рішень іншого державного реєстратора Соколова О.Є.
Такими підстави, як зазначено позивачем, можуть бути рішення суду або рішення уповноваженого органу Міністерства юстиції України.
Позивачем до матеріалів справи долучена заява представника ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на ім'я державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. датована 27.02.2017 року, відповідно до змісту якої заявник, у зв'язку із набуттям законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2016 року у справі № 911/2058/16 та поновлення в реєстрі права власності на комплекс за ПрАТ «Броварський завод пластмас», просить державного реєстратора вчинити наступні реєстраційні дії:
- скасувати припинення записів про заборону відчуження нерухомого майна за № 10478086 та № 10478043 зареєстрованих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. 13.05.2016 року;
- скасувати припинення записів про іпотеку за № 10478004 та № 10477984, зареєстрованих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є.
Заява представника ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» була задоволена, після чого, як, підтверджується інформаційною довідкою від 05.12.2017 року, в державних реєстрах з'явилась інформація про скасування державним реєстратором Коротюк О.В. рішень державного реєстратора Соколова О.Є. та поновлення записів про іпотеку та обтяження нерухомого майна належного позивачу.
При цьому, у відповідних розділах інформаційної довідки, ПрАТ «Броварський завод пластмас» зазначено як Боржник за Кредитним договором № 63 від 06.08.2009 року, хоча станом на день прийняття оспорюваних рішень (27.02.2017 року) кредитні зобов'язання ПрАТ «Броварський завод пластмас» перед ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» були повністю виконані.
На підтвердження незаконності вчинених відповідачем2 реєстраційних дій та прийнятих нею рішень, позивач додатково вказує на наявність заборони будь-яким державним реєстраторам вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-які відомості, в тому числі щодо суб'єктів прав на майно, а також вчинення будь-яких інших дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав на майно, стосовно комплексу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 684104832106) та/або його окремих складових, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, 53 (п'ятдесят три), вжитої ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2016 року про забезпечення позову у справі № 911/2058/16.
Відомості про заборону були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 02.07.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В.О. та держаним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ м. Києва в межах виконавчого провадження № 51550708.
Також, позивач вважає, що відповідачем2 був порушений принцип територіальності вчинення реєстраційних дій, оскільки майно щодо якого вчинялись відповідні оспорювані дії, зареєстровано та знаходиться в межах Київської області, а державний реєстратор приватний нотаріус Коротюк О.В. здійснює свою діяльність в межах Київського міського нотаріального округу.
В ході судового розгляду справи, відповідачами надані відзиви на позовну заяву, в яких вони повністю заперечували проти обставин викладених позивачем та просили відмовити у задоволенні позову.
Відповідач2 у поданому відзиві зазначив, що він при прийнятті оскаржуваних рішень діяв в межах чинного законодавства, прав та обов'язків позивача не порушував, наявність заборони, встановленої ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2016 року у справі № 911/2058/16 не обмежувала вчинення реєстраційних дій, а принцип територіальності вчинення реєстраційних дій до процедури скасування записів не застосовується.
Відповідач1 у відзиві посилався на аналогічні за змістом підстави, зазначені відповідачем2. Крім того 23.03.2021 року відповідачем1 була оголошена усна заява про застосування судом наслідків спливу позовної давності у даній справі.
Третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 Державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соколов О.Є. в судові засідання не з'являвся, пояснень щодо позову та відзивів не подав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.
Третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» надало суду свої пояснення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечувало, вважаючи їх незаконними та безпідставними, при цьому на думку Третьої особи2 подання ПрАТ «Броварський завод пластмас» позову у даній справі є зловживанням процесуальними правами, з огляду на його штучний характер, а обраний позивачем спосіб захист таким, що не відповідає вимогам законодавства.
Оцінюючи наведені вище учасниками справи доводи та аргументи, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем в повному обсязі виконані взяті на себе грошові зобов'язання за Кредитним договором № 63, укладеним з відповідачем1 - ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» 06.08.2009 року, що підтверджується наданим позивачем платіжним документом щодо погашення заборгованості.
За вказаних обставин, ПрАТ «Броварський завод пластмас» з дати погашення заборгованості, тобто з 22.09.2016 року, не може вважатись боржником за Кредитним договором № 63 перед ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк». У зв'язку з чим, відповідач1 після 22.09.2016 року не мав права звертатись до державних реєстраторів з будь-якими заявами в яких ПрАТ «Броварський завод пластмас» зазначається, як Боржник за Кредитним договором № 63 та відповідно, як Іпотекодавець за Іпотечним договором від 06.08.2009 року в частині забезпечення виконання зобов'язань саме за Кредитним договором № 63.
Враховуючи зміст Іпотечного договору № 856 від 06.08.2009 року, виконання позивачем умов Кредитного договору № 63 та втрату статусу Боржника за таким Кредитним договором№63, з 22.09.2016 року ПрАТ «Броварський завод пластмас» міг виступати лише майновим поручителем юридичних осіб за іншими кредитними договорами, забезпечення виконання яких також стосувався Іпотечний договір, а саме ТОВ «Луксор», ТОВ «Трініті Інвест Компані», ТОВ «І-тел» і ВАТ «Одеський портовий холодильник» (у разі наявності відповідних боргових зобов'язань зазначених осіб перед позивачем).
Разом з тим, в межах справи, що розглядається, суд не дає оцінку факту виконанню чи не виконанню позичальниками ТОВ «Луксор», ТОВ «Трініті Інвест Компані», ТОВ «І-тел», ВАТ «Одеський портовий холодильник» відповідних кредитних договорів, на які посилається відповідачі та третя особа2 та не розглядає наявність чи відсутність у чинного Іпотекодержателя підстав для застосування норм Закону України «Про іпотеку» в частині реалізації процедури звернення стягнення на майно ПрАТ «Броварський завод пластмас» у судовому або позасудовому порядку, оскільки це не є предметом позову в даній справі.
Проте, відповідач1 звернувся до відповідача2 з однією заявою, в якій одночасно просив накласти обтяження на майно позивача як за припиненим Кредитним договором № 63 від 06.08.2009 року (між відповідачем1 і позивачем), так і за іншими Кредитними договорами (між відповідачем1 з однієї сторони і ТОВ «Луксор», ТОВ «Трініті Інвест Компані», ТОВ «І-тел» з іншої сторони відповідно), у зв'язку з чим оскаржувані рішення відповідача2 приймалися одночасно щодо усіх зазначених у заяві зобов'язань, а не щодо кожного з них окремо.
Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно із частинами першою, другою статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У справі що розглядається, позивачем обраний спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання відсутнім прав ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» як кредитора та іпотекодержателя до ПрАТ «Броварський завод пластмас» як позичальника та іпотекодавця за Кредитним договором № 63 від 06.08.2009 року та Іпотечним договором № 856 від 06.08.2009 року, а також визнання недійсним та скасування рішень державного реєстратора.
Відповідно до норм статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси захищаються, у тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав.
За висновками Верховного Суду України, сформульованими в постанові від 21.11.2012 року у справі № 6-134цс12, згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 19.01.2021 року (Справа № 916/1415/19, Провадження № 12-80гс20) погоджується з такими висновками і вважає, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду знов звертає увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).
Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов'язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоб обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх.
Так, відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18).
Отже, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про право іпотеки чи іншого речового права створює презумпцію належності права особі, яка ним володіє внаслідок державної реєстрації (Buchbesitz (нім.) - книжкове володіння). Якщо власник предмета іпотеки або інша зацікавлена особа вважає, що таке право іпотеки припинено або взагалі не існувало, то може звернутися з позовною вимогою про визнання права іпотеки припиненим чи про визнання відсутності права іпотеки, оскільки судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для державної реєстрації припинення права іпотеки (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
За вказаних обставин, ПрАТ «Броварський завод пластмас» обраний передбачений законом спосіб захисту свого порушеного права.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
Отже, за приписами даної статті, ПрАТ «Броварський завод пластмас» є Іпотекодавцем, яким передано в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання не власних кредитних зобов'язань, оскільки вони є припиненими, а зобов'язань інших юридичних осіб, зазначених в Іпотечному договорі, а у правовідносинах з Іпотекодержателем ПрАТ «Броварський завод пластмас» виступає не як Боржник/Іпотекодавець, а як майновий поручитель.
Розділ інформаційної довідки (державних реєстрів) в якому відповідачем2 були поновлені записи про іпотеку та обтяження нерухомого майна, має назву «Актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки», з якої вбачається, що ПрАТ «Броварський завод пластмас» зазначений у якості Боржника.
Як стверджує відповідач2 та вбачається зі спірних рішень державного реєстратора Коротюк Оксани Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу: серія та номер: 34058794 від 27.02.2017 року, серія та номер: 34058727 від 27.02.2017 року, серія та номер: 34058517 від 27.02.2017 року, серія та номер: 34058650 від 27.02.2017 року, такими рішеннями відновлено записи про обтяження майна позивача іпотекою, щодо яких в свій час були вчинені 13.05.2016 року реєстраційні дії державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. про припинення іпотеки та обтяжень нерухомого майна.
З матеріалів справи вбачається, що реєстраційні дії щодо скасування записів про державну реєстрацію іпотеки та обтяжень нерухомого майна були вчинені державним реєстратором Соколовим О.Є. на підставі листа (заяви) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М.А. № 12/1-28944 від 13.05.2016 року. Тобто іпотечні обтяження були припинені за ініціативою та заявою Банку у зв'язку з набуттям ним права власності на предмет іпотеки.
Однак, за наслідками розгляду справи та набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2016 року у справі № 911/2058/16, було визнано незаконним та скасовано реєстрацію Банком права власності на предмет іпотеки, рішення суду у справі № 911/2058/16 було виконано в січні 2017 року шляхом поновлення права власності позивача на передане в іпотеку майно.
У зв'язку з чим, та враховуючи чинність Договору іпотеки № 856 від 06.08.2009 року, у Банку виникла необхідність в обтяженні іпотекою майна, яке повернулось у власність позивача.
Позивачем до матеріалів справи долучена заява представника ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» на ім'я державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. датована 27.02.2017 року, відповідно до змісту якої заявник, у зв'язку із набуттям законної сили рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2016 року у справі № 911/2058/16 та поновлення в реєстрі права власності на комплекс за ПрАТ «Броварський завод пластмас», просить державного реєстратора вчинити наступні реєстраційні дії:
- скасувати припинення записів про заборону відчуження нерухомого майна за № 10478086 та № 10478043 зареєстрованих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. 13.05.2016 року;
- скасувати припинення записів про іпотеку за № 10478004 та № 10477984, зареєстрованих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є.
Таким чином, спірне поновлення іпотечних обтяжень було вчинено шляхом подання Банком 27.02.2017 року заяви та прийняття державним реєстратором спірних рішень про скасування припинення іпотеки та обтяжень, тобто, як стверджують відповідачі, спірні рішення приймались у зв'язку з необхідністю «приведення сторін у попередній стан» і були спрямовані на виконання рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2016 року у справі № 911/2058/16.
Однак, наведені твердження суперечать фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, оскільки у справі № 911/2058/16 розглядалось лише питання про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29592505 від 13.05.2016 16:18:09, приватний нотаріус Соколов Олександр Євгенович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ щодо реєстрації права власності Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк», код ЄДРПОУ: 19017842, країна реєстрації: Україна, 04119, вулиця Дегтярівська, будинок 27 Т на комплекс, що знаходиться за адресою Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, 53; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 684104832106; номер запису про право власності: 14497621.
Інші, прийняті в цей же день рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О.Є. (які скасовані спірним рішеннями державного реєстратора), не були предметом спору у справі № 911/2058/16. Відповідні рішення приймались за заявою та власним волевиявленням Банку.
Крім того, рішення Господарського суду Київської області від 30.08.2016 року у справі № 911/2058/16 було фактично виконано шляхом реєстрації 17.01.2017 року права власності на нерухоме майно за ПАТ «БЗП» шляхом скасування запису у реєстрі відомостей щодо права власності на нього за ПАТ «ВіЕйБі Банк» (скасування відповідного запису відбулось на підставі рішення суду у справі №911/2058/16).
В той же час, для скасування інших записів в державному реєстрі, які не були предметом розгляду справи №911/2058/16, відповідне судове рішення не могло бути підставою.
Щодо посилання відповідача2 на особливості здійснення реєстраційних дій та ведення державних реєстрів, суд зазначає, що будь-які дії в державних реєстрах мають відбуватись за достатніх підстав і мають бути обґрунтованими та правомірними.
Як визначено ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.
Статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» врегульовано питання внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування, згідно з ч. 5 якої визначено, що внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).
Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено підстави для державної реєстрації прав, зокрема, державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
Таким чином, в разі, якщо відпали обставини, які були підставою для Банку вважати майно своїм і виникла необхідність в поновленні обтяження такого майна іпотекою, що не було пов'язано з наявністю помилки чи порушення в реєстраційних діях, поновлення іпотеки мало відбуватись в порядку, визначеному для реєстрації існуючих правомочностей у відповідності до фактичних обставин станом на день звернення.
В той же час, необхідно враховувати, що підстави для скасування запису мають місце в разі його неправомірності чи помилковості, для чого у реєстратора та Банку були відсутні підстави.
Однак, Банком та Державним реєстратором не враховано відповідних обставин відсутності підстав вважати записи про припинення іпотеки помилковими чи неправомірними, оскільки вони вносились за ініціативою самого обтяжувача, в ході розгляду справи № 911/2058/16 питання про незаконність відповідних записів не розглядалось, взагалі відсутні будь-які ознаки помилковості чи неправомірності внесення таких записів, тому підстави для їх скасування були відсутні.
Таким чином, рішення суду у справі № 911/2058/16 не може вважатись правомірною і безпосередньою підставою для вчинення спірних реєстраційних дій в розумінні наведених норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідне рішення у справі № 911/2058/16 спричинило лише зміну обставин, тобто опосередковано виникненням у Іпотекодержателя необхідності в поновленні записів про іпотеку, що мало відбуватись у відповідності до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом реєстрації існуючого права.
З огляду на викладене, в даній ситуації були відсутні підстави для приведення сторін у первісний станом за наслідками розгляду справи № 911/2058/16, оскільки мало бути поновлення права, а не його повернення у первісний стан, для чого були відсутні жодні підстави.
Разом з тим, як обґрунтовано вже наводилося за текстом позову (з наданням відповідних доказів), під час розгляду справи № 911/2058/16 позивачем були повністю виконані власні грошові зобов'язання перед відповідачем-1, а отже у відповідача-2 не було правових підстав для повернення записів про обтяження іпотекою за цими зобов'язаннями.
Таким чином, Банком неправомірно було подано заяву саме про скасування записів про припинення іпотеки, а не про реєстрацію наявного права станом на день звернення, при цьому, державний реєстратор не перевірив достовірності та достатності підстав для скасування попередньо вчинених іншим державним реєстратором записів, що призвело до безпідставного приведення сторін в первісний стан без врахування фактичних обставин, які мали місце на момент вчинення реєстраційної дії.
Наведена ситуація з безпідставними та неправомірним вчиненням спірних реєстраційних дій призвела до поновлення в державному реєстрі станом на 27.02.2017 року іпотечного обтяження в тому числі зобов'язань позивача за Кредитним договором № 63 від 06.08.2009 року, які були вже відсутні.
Таким чином, спірні рішення державного реєстратора вчинені без достатніх правових підстав і з порушенням ведення державного реєстру, містять недостовірні відомості і породжують недостовірні правові наслідки, тому не можуть вважатись законним і підлягають скасуванню з метою захисту прав позивача та приведення даних державних реєстрів у відповідність до фактичних обставин та вимог законодавства.
При цьому, в разі існування дійсних підстав та чинності Договору іпотеки, відповідні обтяження Іпотекодержатель не позбавлений права в установленому порядку зареєструвати належні йому обтяження.
У позові оскаржується саме неправомірність та безпідставність рішень та дій відповідача-2 з повернення до Державного реєстру речових прав записів про обтяження за Іпотечним договором, які забезпечували виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за укладеним між ними Кредитним договором № 63 від 06.08.2009 року, а не за Кредитними договорами між відповідачем-1 та ТОВ «Луксор», ТОВ «І-Тел» і ТОВ «Трініті Інвест Компані», оцінка взаємовідносин за якими була надана у рішенні Господарського суду Київської області від 30.08.2016 року у справі № 911/2058/16.
За умови чинності Іпотечного договору щодо інших зобов'язань, виходячи з фактичних обставин, які існували станом на лютий 2017 року (момент прийняття оскаржуваних рішень державного реєстратора), виправлення в державному реєстрі «приведення сторін у попередній стан», мали вноситись не шляхом скасування попередньо внесених записів на підставі безпідставної заяви Банку, а шляхом реєстрації відповідного права у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Крім того, як видно зі змісту доданої до позову Інформаційної довідки від 05.12.2017 року, підставами для скасування рішень державного реєстратора Соколова О.Є. про припинення іпотеки та обтяжень за нею стало рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. Підстав же виникнення відповідного права у Коротюк О.В. не зазначено, що є порушенням вимог частини другої статті 12 Закону про реєстрацію та п. 41 «Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 (в редакції Закону, яка діяла станом на 27.02.2017 року).
Щод посилання відповідача2 та третьої особи2 на події, що мали місце з об'єктом нерухомого майна ПрАТ «Броварський завод пластмас» у 2019 році, вказані обставини не мають відношення до вчинених відповідачами дій в 2017 році, які є предметом позову щодо оскарження позивачем безпідставного повернення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження за зобов'язаннями позивача, яких вже не існувало.
Позовні вимоги у справі № 911/3492/20 ґрунтуються на протиправності дій відповідачів з повернення іпотечного обтяження за іншим Кредитним договором № 63, укладеним між ПАТ «Броварський завод пластмас» і ПАТ «ВіЕйБі Банк», право вимоги за яким ТОВ «Стар Інвестмент Ван» не відступалося.
Крім того, Іпотечний договір (яким забезпечено виконання зобов'язань, які випливають з кількох Кредитних договорів) не оскаржується у справі № 911/3492/20, фактично предметом спору є обставини щодо реалізації іпотечного обтяження саме за Кредитним договором № 63, право вимоги за яким жодним чином не стосується ТОВ «Стар Інвестмент Ван». Обставини, які підлягають дослідженню у справі № 911/3492/20 відбувались до набуття ТОВ «Стар Інвестмент Ван» прав за Іпотечним договором і стосуються обставин щодо реалізації іншого іпотечного обстяження, що мало місце на користь іншої особи і в інший період часу.
За наведених обставин, станом на день прийняття відповідачем2 оспорюваних рішень, ПрАТ «Броварський завод пластмас» не був боржником ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», а тому наявність відповідного запису в реєстрі порушує права та законні інтереси позивача у даній справі.
Також, суд доходить висновку, що ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» не мало права звертатись до відповідача2 із заявою про поновлення скасованих записів про іпотеку та обтяжень в державних реєстрах щодо нерухомого майна належного ПрАТ «Броварський завод пластмас» та приведення таких записів у первісний стан, оскільки такі дії законом не передбачені, а державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. відповідно не мала права вчиняти дії направленні на поновлення скасованих записів державного реєстратора Соколова О.Є. без належних на те правових підстав та зазначати відомості про боржників, які не були актуальними станом на 27.02.2017 року.
Іншою підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача1 була наявність зареєстрованої заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій, що підтверджується ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2016 року у справі № 911/2058/16 про вжиття заходів забезпечення позову, яка була чинною, не скасованою, вимоги якої повинні виконуватись та братись до відома всіма суб'єктами державної реєстрації.
Посилання відповідача2 на автоматичне припинення дії зазначеної ухвали, у зв'язку із набранням рішенням суду у справі № 911/2058/16 законної сили є безпідставним, оскільки стаття 68 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, діючій станом 27.02.2017 р.) прямо визначала, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Тому, суд звертає увагу на те, що у прийнятому ним рішенні від 30.08.2016 у справі № 911/2058/16 питання про скасування заходів забезпечення позову не вирішувалося, а останні були скасовані, за заявою самого ж відповідача1, лише 25.04.2019 року (про що свідчить відповідна ухвала).
Таким чином, процесуальним законодавством не було передбачено автоматичного скасування заходів забезпечення позову у зв'язку із закінченням розгляду справи по суті через що наслідком розгляду заяви Банку мала бути відмова у проведенні реєстраційних дій.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в редакції, яка діяла станом на 27.02.2017 р., визначено, що державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації з підстави, якщо у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.
Тобто, закон містить імперативну норму, яка забороняла приватному нотаріусу державному реєстратору Коротюк О.В. вчиняти оскаржувані реєстраційні дії та приймати рішення.
За вказаних обставин, рішення державного реєстратора Коротюк О.В. прийняті нею 27.02.2017 року є недійсними в силу закону та підлягають скасуванню.
При розгляді справи, відповідачем2 було заявлено клопотання про закриття провадження у справі №911/243/20, яке мотивоване тим, що заявлені позивачем до відповідача2 вимоги не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, тому приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. є неналежним відповідачем у справі, що є наслідком закриття провадження у справі в частині вимог до відповідача2 та залучення її у якості третьої особи, яка не заявляю самостійних вимог.
Ознайомившись із даним клопотанням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. Вирішення таких спорів відбувається за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у такому спорі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чи її спадкоємці. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) не змінює цивільно-правового характеру спору (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 36-39, 50-51, 57), від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (пункти 25-26)).
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц(пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).
Також слід звернути увагу на висновки викладені в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва у справі від 13.11.2018 року № 826/8506/18 за позовом ПрАТ «Броварський завод пластмас» до Державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксани Вікторівни, за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора.
Суд, закриваючи провадження в адміністративній справі, прямо зазначив, що спір між сторонами у справі (ПрАТ «Броварський завод пластмас» та державним реєстратором ПН КМНО Коротюк О.В.) виник не у зв'язку з виконанням або невиконанням державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксаною Вікторівною публічно - владних управлінських функцій та не віднесений до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва. Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що останній має право звернутися з вказаним позовом до відповідного суду господарської юрисдикції.
При тому, суд вказує, що посилання відповідача2 на те, що державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріально округу Коротюк О.В. не є належним відповідачем у даній справі, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки, нотаріус у даних правовідносинах є державним реєстратором в силу пункту 2 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і діяв на підставі та у спосіб визначений цим законом, а не законодавством, яке регулює вчинення нотаріальних дій.
Враховуючи зміст заявлених до відповідача2 позовних вимог та фактичні обставини, на які посилається позивач, суд дійшов висновку, що державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. є належним відповідачем у даній справі на предмет дослідження наявності чи відсутності достатніх підстав для вчинення ним спірних реєстраційних дій.
За наслідками розгляду спору судом встановлено відсутність права Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», як кредитора та іпотекодержателя, до Приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас», як позичальника та іпотекодавця, за Кредитним договором № 63 від 06.08.2009 року та укладеним в забезпечення його виконання Іпотечним договором № 856 від 06.08.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та Закритим акціонерним товариством «Броварський завод пластмас».
З огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини підлягають визнанню незаконним та скасуванню рішення державного реєстратора Коротюк Оксани Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, серія та номер: 34058794 від 27.02.2017 року; серія та номер: 34058727 від 27.02.2017 року; серія та номер: 34058517 від 27.02.2017 року; серія та номер: 34058650 від 27.02.2017 року, як такі, що прийняті без достатніх правових підстав та з порушенням порядку вчинення реєстраційних дій.
Щодо заяви відповідача1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності за позовними вимогами про визнання незаконними (недійсними) рішень державного реєстратора, позивачем подано письмові пояснення в обґрунтування відсутності підстав для застосування наслідків спливу позовної давності та підтвердження звернення до суду в межах строків визначених ст. 257 ЦК України. Доводи викладені у письмових поясненнях позивача визнані судом обґрунтованими.
Так, позивач зазначає, що про наявність прийнятих оскаржуваних у цій справі рішень державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк О.В. йому стало відомо 05.12.2017 року з інформаційної довідки, сформованої за його заявою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Барамією Н.Г.
Дані обставини підтверджуються супровідним листом від 05.12.2017 року, підписаним та скріпленим печаткою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Барамією Н.Г. і доданою до нього Інформаційною довідкою № 106244146 від 05.12.2017 року.
Щодо сумнівів третьої особи2 стосовно дати, коли позивач дізнався про порушення свого права, суд зазначає, що належним доказом обізнаності позивача має слугувати факт його своєчасного повідомлення про вчинення спірних реєстраційних дій на виконання ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якого суду не надано. За відсутності доказів повідомлення позивача про вчинення спірних реєстраційних дій, в тому числі щодо підстав їх вчинення, такі реєстраційні дії вчинені без участі та обізнаності позивача.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що саме 05.12.217 року позивач дізнався про наявність рішень державного реєстратора Коротюк О.В., які прийняті нею 27.02.2017 року та є предметом оскарження.
Враховуючи те, що позовна заява у даній справі зареєстрована відділом діловодства господарського суду Київської області 03.12.2020 року, позов є таким, що поданий в межах строків позовної давності.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів в рівних частках, що з загальної суми судового збору за заявлені в позові вимоги, яка складає 10 510,00 грн., становить по 5 255,00 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» до 1) Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», 2) Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксани Вікторівни, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача1: Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова Олександра Євгеновича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» прo визнання відсутності прав за договором, визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати відсутнім право Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», як кредитора та іпотекодержателя, до Приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас», як позичальника та іпотекодавця, за Кредитним договором № 63 від 06.08.2009 року та укладеним в забезпечення його виконання Іпотечним договором № 856 від 06.08.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський акціонерний банк» та Закритим акціонерним товариством «Броварський завод пластмас».
3. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Коротюк Оксани Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, серія та номер: 34058794 від 27.02.2017 року;
4. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Коротюк Оксани Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, серія та номер: 34058727 від 27.02.2017 року;
5. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Коротюк Оксани Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, серія та номер: 34058517 від 27.02.2017 року;
6. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Коротюк Оксани Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, серія та номер: 34058650 від 27.02.2017 року;
7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-т, код 19017842) на користь Приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» (02088, м. Київ, вул. Промислова,10, код 00203594) 5 255,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
8. Стягнути з Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коротюк Оксани Вікторівни (04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, 5) на користь Приватного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас» (02088, м. Київ, вул. Промислова,10, код 00203594) 5 255,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
9. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 16.04.2021 року