про залишення позовної заяви без руху
06 квітня 2021 року справа № 320/3674/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії, а саме додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014, а саме - додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши позовну заяву на предмет її відповідності положенням Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зауважує, що відповідно до даних Автоматизованої інформаційної системи "Діловодство спеціалізованого суду" 16.12.2020 ОСОБА_1 вже звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (справа № 320/13377/20), в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області у проведенні перерахунку та виплати позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії, а саме додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статей 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, а саме додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до статей 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у справі №320/13377/20 позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та необхідністю надання заяви про поновлення пропущеного строку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №320/13377/20 позовну заяву було повернуто позивачеві у зв'язку з поданням заяви про її відкликання.
Таким чином, у вищевказаному судовому рішенні викладений висновок про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду за відсутності заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причини його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суд зазначає, що вищевказана ухвала Київського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху та її повернення набрала законної сили та не була оскаржена позивачем в апеляційному порядку.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Отже, відповідно до наведених законодавчих положень вищевказане судове рішення (ухвала Київського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху та її подальше повернення), яка набрала законної сили і в якій зафіксовано факт пропуску позивачем строку звернення до суду за відсутності поважних причин такого пропуску, є обов'язковою до виконання.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Отже, мотиви для залишення позовної заяви без руху, викладені у відповідній ухвалі суду, є обов'язковими для позивача та вказують на порядок звернення до суду, який встановлений законом та який не був дотриманий позивачем.
У разі незгоди з такими мотивами суду для залишення позовної заяви без руху позивач має процесуальну можливість оскаржити судове рішення (ухвалу суду), постановлене за результатами розгляду заяви про усунення недоліків позовної заяви, в апеляційному порядку, а невикористання такої можливості, у свою чергу, свідчить про згоду позивача з правовими висновками суду.
Проте позивач не подав заяви про усунення недоліків позовної заяви у справі №320/13377/20, а відкликав позовну заяву, що зумовило постановлення ухвали про повернення позовної заяви.
Натомість, висновок суду про недотримання позивачем строку звернення до суду не був спростований позивачем шляхом оскарження в апеляційному порядку вищевказаної ухвали, що свідчить або про його згоду з вказаним правовим висновком, або про бажання позивача здійснити маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями шляхом подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, з метою обрання конкретного судді для розгляду цієї справи, що, у свою чергу, є ознакою зловживання процесуальними правами.
Наведене, у свою чергу, потребує надання позивачем відповідних пояснень з цього приводу.
Так, частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини другої цієї статті з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Частинами третьою та четвертою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги наявність такої, що набрала законної сили, ухвали Київського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху та її подальше повернення, в якій викладено правовий висновок про пропуск позивачем строку звернення до суду та визначено встановлений законом порядок звернення до суду, позовна заява у цій справі підлягає залишенню без руху зі встановленням строку для усунення її недоліків, протягом якого позивач має подати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку;
- письмові пояснення щодо причин неоскарження в апеляційному порядку ухвали Київського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав, що і у цій справі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин пропуску такого строку;
- надати суду письмові пояснення щодо причин неоскарження в апеляційному порядку ухвали Київського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав, що і у цій справі.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.