ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" травня 2010 р. справа № 2a-566/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.
з участю секретаря Надраги Л.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, вул. Грушевського, 16, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500 до ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів приватного підприємця в сумі 4754,62 грн., -
Долинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області звернувся в суд із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів у сумі 4754,62 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем відповідно до даних обліку Долинської оДПІ податковий борг відповідача перед бюджетом становить 4754,62 грн., в тому числі по платежах податок за збір на розвиток виноградарства 159.71 грн., орендна плата за землю -1448,18 грн., податок з доходів фізичних осіб СПД - 3146,73 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. На адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі. Позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.
Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, як суб'єкт підприємницької діяльності, платником податків згідно обліку Долинської оДПІ перебуває 20.05.1994 року.
Стаття 4 Закону України "Про систему оподаткування" визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з ст.17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного (податкового) місяця.
Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (стаття 20 Закону).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідач 07.04.2009 року та 13.04.2009 року подав до Долинської оДПІ уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельної ділянки комунальної власності.
Однак, у встановлені строки відповідач задекларовані суми орендної плати до бюджету не сплатив.
Згідно ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визнається сумою податкового боргу, про який податковий орган повідомляє платнику податків шляхом надіслання податкових вимог.
Пункт 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно довідки Долинської оДПІ № 688 від 12 січня 2010 року за відповідачем рахується борг 4754,62 грн., який виник в результаті несплати податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3146, 73 грн. (3076, 50 грн. за основним платежем і 70,23 грн. пені), орендної плати землі в сумі 1448, 18 грн.(1269, 39 грн. за основним платежем і 178, 79 грн. пені) та збору на розвиток виноградарства в сумі 159, 71 грн.
Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є узгодженою.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг у сумі 4754 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят чотири) грн. 62 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяви про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) Могила А.Б.
Постанова складена в повному обсязі 17.05.2010 року