ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" травня 2010 р. справа № 2a-461/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.
з участю секретаря Надрага Л.Я.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача Ковальської Р.І., Григоріва В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20,м. Івано-Франківськ,76000 про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000422304 від 03.02.2010 р.,-
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до ДПІ в м. Івано-Франківську про скасування рішення № 0000422304 від 03.02.2010 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6589, 90 грн.
Позов мотивовано тим, що на підставі акту перевірки № 090009 від 20.01.2010 року ДПІ в м. Івано-Франківську прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення, передбачене п.12 ст. 3, ст. ст. 6, 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Таке застосування фінансових санкцій є протиправним, оскільки вказані порушення - не відображення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат сумі вартості товарів отриманих для їх продажу на загальну суму 3294, 95 грн., є необґрунтованим. Так, ОСОБА_1 будучи на загальній системі оподаткування, платником ПДВ, вів повний фінансово-бухгалтерський обік. Тому ведення книги обліку доходів і витрат не є його обов'язком. Перевірка проведена неповно без огляду та дослідження необхідних фінансово-бухгалтерських документів.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача заперечили проти позову, вказуючи, що під час проведеної перевірки позивача встановлено порушення, передбачене п.12 ст. 3, ст. ст. 6, 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.2001 року а саме порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку. У зв'язку з цим, на підставі ст. 20, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6589, 90 грн. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач, як фізична особа - підприємець зареєстрований 29.03.2003 року, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1, виданого державним реєстратором виконкому Івано-Франківської міської ради. Як платник податків позивач перебуває на облік у відповідача.
20.01.2010 року працівниками Державної податкової служби здійснювалася перевірка позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами проведеної перевірки, що відображені в її акті № 090009, ДПІ в м. Івано-Франківську 03.02.2010 року прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000422304.
З матеріалів справи вбачається, що застосування фінансових санкцій згідно оспорюваного рішення здійснено відповідно до ст. 20, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та у зв'язку із виявленим перевіркою порушенням, передбаченим п.12 ст. 3, ст. ст. 6, 9 зазначеного Закону, які полягали в не відображенні обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів і витрат сумі вартості товарів отриманих для їх продажу на загальну суму 3294, 95 грн.
Підставою для застосування вказаного розміру санкцій, на думку податкової інспекції, було порушення, що полягало у відсутності документів, які свідчать про оприбуткування товару, обліку доходів і витрат за місцем їх реалізації.
В статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно п. 12 ст. 3 зазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст. 6 Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством.
Законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації для фізичних осіб-підприємців. Таким чином, відсутність накладних на товар, під час перевірки, не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
В судовому засіданні позивач зазначив, що він здійснює підприємницьку діяльність через магазин, першочергово отримуючи продукцію на склад, де ведеться основний облік товарних запасів. Після чого, продукція поставляється до магазину. При отриманні товару в магазині, продавець приймає даний товар відповідно до накладної, програмує його з допомогою програмного комплексу «1С бухгалтерія» та виставляє на продаж. При цьому, оригінал внутрішньої накладної повертається на склад для обліку товарних запасів. Накладні під час здійснення перевірки не перевірялися.
Копії окремих накладних на товар суду пред'явлено в судовому засіданні та досліджено судом (а.с.45-50). Шляхом співставлення переліку товарів відпущених в універсамі «Квінта» по вул. Вовчинецька, 140 в м. Івано-Франківську, з переліком товарів складеним податковими інспекторами, на які відсутні накладні, спростовується факт порушення порядку обліку товарних запасів.
Ведення бухгалтерського обліку за допомогою програмного комплексу Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не забороняється.
Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва № 66281933, виданого відповідачем 08.12.2003 року.
Згідно порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.2001 року, книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
Таким чином, позивач не зобов'язаний вести книгу обліку доходів і витрат, а її наявність у позивача без належного ведення не є порушенням.
Працівники Державної податкової служби про належність ведення обліку позивачем товарних запасів не пересвідчилися, так як не досліджували первинних документів. Оскільки позивач про розгляд акту перевірки не був повідомлений, то фактично був позбавлений можливості надати відповідачу для огляду всі необхідні фінансово-бухгалтерські документи.
В ст.ст. 20, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи відсутність факту порушення позивачем пункту 12 статті 3, статей 6, 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд прийшов до висновку, що податковою інспекцією неправомірно застосовано до позивача відповідальність, передбачену цим Законом.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно положення ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в судовому засіданні не наведено інших доказів правомірності прийняття рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 03.02.2010 року в розмірі 6589, 90 грн.
В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000422304 від 03.02.2010 року в розмірі 6589, 90 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяви про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) Могила А.Б.
Постанова складена в повному обсязі 19.05.2010 року.