Україна
19 квітня 2010 р. справа № 2а-3388/10/0570
Постановлена у нарадчій кімнаті.
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Кутафіній К.Ю.
за участю
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2 (за заявою),
представника відповідача - не з”явився,
третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька”, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, про визнання незаконною відмови в скасуванні державної реєстрації права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зобов”язання скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька”, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, про визнання протиправною відмови в скасуванні державної реєстрації права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та зобов”язання скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11.09.2008р. задоволено позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до фінансового управління Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно технічного паспорту від 15.02.2008р. На підставі зазначеного рішення суду КП „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” здійснило реєстрацію за фізичними особами права власності на вказані об”єкти нерухомості на підставі Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004р. і Тимчасового положення „Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.07.2009р. рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11.09.2008р. скасовано. 28.10.2009р. вона звернулася до відповідача із заявою про скасування свідоцтва про право власності ОСОБА_3 і ОСОБА_4, на яку отримано відповідь листом від 10.11.2009р. за № 01/2929, згідно якого їй відмовлено у задоволенні її вимог. Вважає відмову відповідача виконати дії по скасуванню реєстрації права власності незаконними, оскільки відповідачу було надано рішення Апеляційного суду Донецької області від 15.07.2009р., яким скасовано рішення першої інстанції, на підставі якого право власності було зареєстровано. Просила визнати незаконною відмову відповідача в скасуванні державної реєстрації права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та зобов”язати відповідача скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (номер в електронному реєстрі НОМЕР_1).
Крім того, в судовому засіданні позивач зазначила, що дані правовідносини безпосередньо стосуються її прав, свобод та інтересів, оскільки нерухоме майно, на яке відповідачем зареєстроване право власності за ОСОБА_3 і ОСОБА_4, порушує межі її земельної ділянки. Наявність зареєстрованого за вказаними особами права власності на нерухоме майно заважає їй в приведенні меж своєї земельної ділянки у відповідність до акту виділу земельної ділянки в натурі.
В судовому засіданні позивач остаточно визначилась з позовними вимогами, надала суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, якою просить визнати неправомірною відмову відповідача, яка викладена в листі №01/2929 від 10.11.2009р., в скасуванні державної реєстрації права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка була здійснена на підставі рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11.09.2008р., що втратило чинність; зобов”язати скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 шляхом вилучення із електронного реєстру прав власності запису №НОМЕР_1; зобов”язати внести відповідні зміни до інвентаризаційної справи, в тому числі до технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнення в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, документи в їх підтвердження, просить задовольнити уточнюючі позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, надала відповідні письмові заперечення і документи в їх підтвердження, які долучені до справи, пояснення аналогічні викладеним в запереченні, зазначивши, що у БТІ відсутні повноваження по самостійному скасуванню (припиненню) реєстрації права власності на нерухоме майно, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, в судовому засіданні заперечували проти позову, надали письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи, пояснення аналогічні викладеним в запереченні, просять в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, об”єктивно, повно і всебічно дослідивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами, суд встановив наступне.
Статтею 6 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначено, що систему органів державної реєстрації прав становить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав. Держателем Державного реєстру прав є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України. Адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.
Повноваження органу державної реєстрації прав встановленні ст. 8 Закону, відповідно до п. 1 якої, орган державної реєстрації прав, зокрема, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
На підставі Рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 11.09.2008р. по справі № 2-6003/08, заяви і замовлення від 16.10.2008р. № 41223375, оформлених ОСОБА_3, Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” 23.10.2008р. зареєстровано право власності на житловий будинок з надвірними побудовами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4 і ОСОБА_3, про що сформовано і видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером НОМЕР_1.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.07.2009р. вищезазначене рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11.09.2008р. скасовано і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заявою від 28.10.2009р., зареєстрованою в КП „БТІ м.Донецька” 02.11.2009р. за вхідним номером А/30, ОСОБА_1 звернулася до відповідача з вимогою скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на домоволодіння АДРЕСА_1, яке видане відповідачем 23.10.2008р. і зареєстроване в електронному реєстрі прав власності за № НОМЕР_1. До вказаної заяви ОСОБА_1 було долучено вказане рішення Апеляційного суду Донецької області.
В судовому засіданні встановлено, що в заяві, яка була подана відповідачу з вимогою скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_3 і ОСОБА_4, на яку отримано відповідь листом від 10.11.2009р. за № 01/2929, мова йшла саме про Витяг сформований на підставі запису в електронному реєстрі про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.10.2008р. і цей факт підтверджується змістом зазначеної відповіді відповідача і не заперечувався представником відповідача.
Листом від 10.11.2009р. № 01/2929 КП „БТІ м.Донецька” відмовило ОСОБА_1 в скасуванні державної реєстрації права власності, відповідно до її звернення від 28.10.2009р. Підставою для відмови в скасуванні реєстрації права власності з”явилось відсутність судового рішення з цього приводу.
Предметом спору є зазначене рішення суб”єкта владних повноважень і зобов”язання відповідача вчинити певні дії.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб”єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Суд не може погодитись з твердженням представника відповідача про те, що у органа реєстрації відсутня можливість самостійно вносити і скасовувати відомості про зареєстровані права власності, оскільки, в даному випадку, при наявності рішення суду і звернення конкретної особи, не може йти мова про самостійне внесення змін до Державного реєстру.
Також, необхідно зазначити, що п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначено, що державний реєстратор прав на нерухоме майно приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав.
Крім того, п. 1.4 ст. 1 Тимчасового положення „Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно” передбачає, що державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв”язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюються БТІ за місцезнаходженням об”єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.
Твердження представника відповідача про відсутність відповідного судового рішення про скасування підстави, з якої право власності було зареєстроване, є хибним, оскільки при повному скасуванні рішення, в даному випадку, суду першої інстанції судом апеляційної інстанції, - скасовується в повному обсязі рішення суду, яке було підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, а отже воно є недійсним в тому числі і в частині встановлення ним наявності права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Тому в даному випадку, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” записи до Державного реєстру скасовуються органом реєстрації, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними, у зв”язку з чим суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача при винесенні рішення про відмову в скасуванні запису про реєстрацію права власності і вважає за необхідне зобов”язати КП „БТІ м.Донецька” скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 шляхом вилучення із електронного реєстру прав власності запису № НОМЕР_1.
Посилання представника відповідача на п. 2 ст. 27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” як на підставу правомірності свого рішення, судом не приймається до уваги, оскільки вказана норма Закону регулює виправлення технічних помилок в Державному реєстрі, що не стосується предмету даного спору.
Суд приймає доводи позивача з приводу того, що дані правовідносини безпосередньо стосуються її прав, свобод та інтересів, оскільки нерухоме майно, на яке відповідачем зареєстроване право власності за ОСОБА_3 і ОСОБА_4, порушує межі її земельної ділянки. Підтвердженням цього є надані і наявні в матеріалах справи технічні паспорти на земельну ділянку позивача.
Крім того, при вирішенні даного спору, з метою повного захисту і відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вирішити також питання в частині позовних вимог щодо зобов”язання відповідача внести відповідні зміни до інвентаризаційної справи, в тому числі до технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки ч. 3 ст. 10 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” передбачено, що відомості, які містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.
Статтею 14 зазначеного Закону передбачено, що реєстраційна справа включає документи, в яких містяться відомості про нерухоме майно, право власності на нього, інші речові права та їх обтяження.
Виходячи з аналізу вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні рішення про відмову в скасуванні запису про реєстрацію права вланості, яке є предметом спору, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до КП „БТІ м.Донецька, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, про визнання протиправною відмови, яка викладена в листі № 01/2929 від 10.11.2009р., в скасуванні державної реєстрації права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка була здійснена на підставі рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11.09.2008р., що втратило чинність, зобов”язання скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 шляхом вилучення із електронного реєстру прав власності запису № НОМЕР_1, зобов”язання внести відповідні зміни до інвентаризаційної справи, в тому числі до технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1 , є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 71, 72, 86, 91, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд,-
Аміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька”, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, про визнання протиправною відмови, яка викладена в листі № 01/2929 від 10.11.2009р., в скасуванні державної реєстрації права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка була здійснена на підставі рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11.09.2008р., що втратило чинність, зобов”язання скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 шляхом вилучення із електронного реєстру прав власності запису № НОМЕР_1, зобов”язання внести відповідні зміни до інвентаризаційної справи, в тому числі до технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1 - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною відмову Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька”, яка викладена в листі № 01/2929 від 10.11.2009р., в скасуванні державної реєстрації права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка була здійснена на підставі рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 11.09.2008р., що втратило чинність.
Зобов”язати Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за громадянами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 шляхом вилучення із електронного реєстру прав власності запису № НОМЕР_1.
Зобов”язати Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” внести відповідні зміни до інвентаризаційної справи, в тому числі до технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Повний текст постанови складено і підписано 23.04.2010р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 19.04.2010р..
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ушенко С. В.