іменем України
Справа № 210/1617/21
Провадження № 1-кп/210/452/21
"02" квітня 2021 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12019040710001571, щодо:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руда Хмельницької області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.335 КК України, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальний проступок за наступних обставин.
Згідно до ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно до ст.2 Закону, видом військовою служби є строкова військова служба.
Строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
20.03.2019 року на підставі Указу Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у НОМЕР_1 році» від 30.01.2019 ІНФОРМАЦІЯ_2 розпочато призов громадян, які є призовниками та перебувають на обліку на строкову військову службу у період з 01 квітня 2019 року по 28 червня 2019 року та з 01 жовтня 2019 року по 31 грудня 2019 року.
На виконання рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про чергові призови на строкову військову службу у 2019 році» №92 від 20.03.2019 року, з 20.03.2019 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 проводилося оповіщення громадян призовного віку, які перебувають на обліку шляхом виїзду до місця проживання останніх та вручення повісток, на території Довгинцівського та Металургійного районів м. Кривого Рогу, з метою призову на строкову військову службу.
24.09.2019 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем мешкання призовника ОСОБА_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 останньому було вручено, особисто, під підпис повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 27.09.2019 року. В той же день, ОСОБА_2 під підпис ознайомлено з наслідками ухилення від призову на строкову військову службу, передбаченими ст. 335 КК України.
27.09.2019, згідно отриманої повістки ОСОБА_2 з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де успішно пройшов медичну комісію, та того ж дня був направлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 на проходження військово-лікарської комісії на Дніпровському обласному збірному пункті, за результатами якої визнаний придатним до проходження строкової військової служби.
27.09.2019 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , призовник ОСОБА_2 отримав особисто, під підпис бойову повістку про необхідність явки на 06:00 годину 09.10.2019 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 для відправлення до військової частини з метою проходження строкової військової служби в Збройних силах України в команді № НОМЕР_2 .
09.10.2019 призовник ОСОБА_2 будучи обізнаним про придатність до проходження військової служби та належним чином повідомленим про строк явки до місця відправки призовників до військової частини без поважних причин не з'явився до місця відправки призовників.
В подальшому, враховуючи викладене працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 вживалися заходи для встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 , під час чого 09.10.2019 в обідній час водій ОСОБА_3 встановив місцезнаходження ОСОБА_2 та особисто на автомобілі доставив його до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області.
09.10.2019, будучи доставленим у приміщення обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області ОСОБА_2 в усній формі повідомив про відмову від проходження строкової військової служби та в подальшому власноруч написав про це заяву.
Таким чином, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення від проходження строкової військової служби, маючи прямий умисел, діючи з метою ухилення від призову на строкову військову службу у 2019 році, без поважних причин, не маючи права на звільнення та відстрочку від призову на строкову військову службу, передбаченого ст.17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не прибув до місця відправки призовників та в подальшому відмовився від проходження строкової військової служби, у результаті чого умисно ухилився від призову на військову службу.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.335 КК України, як ухилення від призову на строкову військову службу.
Частиною 2 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Разом з обвинувальним актом, до суду надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_2 , складена в присутності свого захисника-адвоката ОСОБА_4 , в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззастережно визнає в повному обсязі, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку. Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
У відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_2 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту, матеріалами кримінального провадження №12019040710001571 підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ст.335 КК України.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , згідно з вимогами статей 65-67 КК України, та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (зі змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, особу винного, який раніше несудимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває та не перебував, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на утриманні неповнолітніх дітей не має, у шлюбі не перебуває, вину у скоєному визнав повністю та кається.
Згідно з частиною 2 статті 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, тяжких наслідків від його дій не настало, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому основного покарання у вигляді обмеження волі, в межах санкції ст.335 КК України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.
Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, тяжких наслідків від його дій не настало, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання відповідно до ст.75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Однак, суд приходить до висновку про те, що перевиховання і виправлення ОСОБА_2 цілком можливе без ізоляції його від суспільства, тому, його допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк відповідно до ст.75 КК України та зобов'язавши щомісячно з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Таке покарання на переконання суду є необхідним та буде достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Арешт на майно обвинуваченого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не накладався.
У зв'язку з тим, що відносно обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування запобіжний захід не застосовувався та в судовому засіданні клопотання прокурором про це не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.
Потерпілі та речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи № 19/104-7/7/55 від 31.01.2020 року у розмірі 2512,16 грн., в порядку ст.ст. 122-124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 374, 381-382, 394 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.335 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.1, 2, ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи № 19/104-7/7/55 від 31.01.2020 року у розмірі 2512,16 грн. (дві тисячі п'ятсот дванадцять гривень 16 коп.), з призначенням платежу: за експертизу №19/104-7/7/55 від 31.01.2020 року.
Матеріали кримінального провадження №12019040710001571 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №210/1617/21, провадження №1-кп/210/452/21.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1