вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
11.05.10Справа №2а-2506/10/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді
Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Мирнівської селищної ради
до Верховної Ради АРК третя особа Фонд майна АРК
про визнання протиправними та недійсними пунктів постанови
за участю представників:
від позивача -Швецова І.М. - пред-к, дов. № 2118/02-8 від 29.03.2010 р.
Кашин Ю.Г. - пред-к, дов. № 433-02-8 від 14.08.2009 р.
від відповідача - Ганіна І.Л. - пред-к, дов. № 28-43/126 від 22.03.2010 р.
від третьої особи - Соловьева К.С, - пред-к, дов № 131-Д від 29.12.2009 р.
Суть спору: Мирнівська селищна рада (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АРК з позовом, в якому просила визнати протиправними та недійсними п.12 Постанови Верховної Ради АРК № 668-5/07 від 21.11.2007 р, п.12 Постанови № 716-5/07 від 191.2.2007 р., п.7 Постанови № 851-5/08 від 16.04.2008 р., п.12 та п.13 Постанови № 913-5/08 від 18.06.2008 р. Вимоги мотивовані тим, що Верховна Рада АРК (далі відповідач) протиправно вирішувала питання щодо розпорядження майном, яке належало громаді та відносилось до колективної власності.
Представники позивача у судових засіданнях наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.
Представником відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 20.04.2010 р., надані заперечення на позов, в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позову.
Представником Фонду майна АРК у судовому засіданні 29.03.201 0 р., надані пояснення на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд
Відповідачем 29.06. 1992 р. на підставі Постанови Верховної Ради України № 885-ХІІ від 26.03.1991 р. «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» прийнято Постанову № 110-1 «Про розмежування майна державної (Республіка Крим) власності та власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної)».
Відповідач 21.04.1999 р. Постановою № 459-2/99 затвердив Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим, у п.1 якого встановлено, що суб'єктом права власності АРК є Верховна Рада АРК.
Згідно п.п. 3.1. п. 3 Положення про порядок передачі майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженого Постановою відповідача № 1233-2/200 від 21.06.2000 р., передача нерухомого майна із складу майна, що належить АРК, у державну власність, у комунальну або загальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється на підставі рішення Верховної Ради АРК. П. 12-15 цього Положення визначений порядок, умови та строки передачі майна й оформлення акту прийому-передачі.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем 23.05.2007 р. прийнято Постанову № 471-5/07 «Про питання управління майном, що належить АРК», згідно з якою було прийнято рішення щодо передачі майна, що належить АРК та знаходиться в оренді у ОП «Кримтеплокомуненерго», у комунальну власність територіальної громади смт. Мирний будівлі колишньої котельні № 1, розташованої на проспекті Мира, 3-а в смт. Мирний (далі нерухомість).
Виконавчим комітетом Мирнівської селищної ради 25.07.2007 р. було прийнято рішення № 99 «Про оформлення права власності на окремо розташований об'єкт нерухомого майна - будівлю колишньої котельні № 1, розташованої за адресою: смт Мирний, проспект Мира, 3-а».
На підставі зазначеного рішення позивачем 29.08.2007 р. оформлено Свідоцтво про право власності на нерухомість.
Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У ст.72 КАС України визначено,що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі,що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ст. 15 Цивільного кодексу України ( далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання.
Ст. 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно), яку воно здійснює відповідно до закону за власною волею , незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд ( ст. 319 ЦК України).
За приписами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. Підстави припинення права власності визначені ст. 346 ЦК України, до яких , зокрема, відноситься відчуження власником свого майна, відмова власника від права власності.
Ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Система місцевого самоврядування включає територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду, сільського селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної міської ради ( ст. 5 Закону). У ст. 11 Закону визначено, що виконавчими органами виконавчими органами рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
У п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначені делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, до яких зокрема, відноситься облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
До матеріалів справи залучена копія Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 р. по справі № 2-25/10769-2008, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2009р., відповідно до якої визнано незаконним та скасоване рішення виконавчого комітету Мирнівської селищної ради від 25.07.2007 р. № 99 «Про оформлення права власності на окремо розташований об'єкт нерухомого майна - будівлю колишньої котельні № 1, розташованої за адресою: смт Мирний, проспект Мира, 3-а».
При розгляді матеріалів справи № 2-25/10769-2008 Севастопольським апеляційним господарським судом було встановлено, що рішення виконавчого комітету Мирнівської селищної ради від 25.07.2007 р. № 99 не відповідає та суперечить чинному законодавству України. Суд визначив, що акт приймання- передачі нерухомості у комунальну власність територіальної громади Мирнівської селищної ради , складання якого передує оформленню права власності, не було підписано Фондом майна АРК, всупереч п.14 Положення про порядок передачу майна, затвердженого Постановою відповідача № 1233-2/200 від 21.06.2000 р., не було надіслано комісією з передачі майна на адресу Фонду. За таких обставин суд прийшов до висновку, що прийняття позивачем рішення щодо майна, право власності на яке у попереднього власника - Автономної Республіки Крим - ще не припинялося у встановленому порядку, є порушенням законних прав власника.
Надані сторонами документи свідчать про те, що відповідач, залишаючись органом, який в силу вимог чинного законодавства має повноваження щодо розпорядження майном АРК, в приймав рішення щодо подальшого використання нерухомістю, що знайшло відображення у Постановах № 668-5/07 від 21.11.2007 р № 716-5/07 від 191.2.2007 р., № 851-5/08 від 16.04.2008 р., № 913-5/08 від 18.06.2008 р.
Приймаючи до уваги встановлення під час розгляду справи № 2-25/10769-2008 факту залишення нерухомості після 23.05.2007 р. у власності Автономної Республіки Крим, суд приходить до висновку, що зазначені постанови прийняти відповідачем в межах наданих йому повноважень, з дотриманням порядку, встановленого чинним законодавством України, в наслідок чого відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасуванню в частині, що стосується розпорядження нерухомістю.
При цьому суд вважає необхідним визначити, що в силу рішення прийнятого Севастопольським апеляційним господарським судом під час розгляду справі № 2-25/10769-2008 питання щодо розпорядження зазначеним майном не стосуються прав та інтересів позивача.
На думку суду наявність свідоцтва про право власності в умовах визнання незаконним та скасування рішення, на виконання якого вказане свідоцтво було оформлено, не є згідно зі ст. 70 КАС України належним доказом порушення відповідачем прав позивача на вказану нерухомість.
В силу викладеного суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.
Під час судового засідання, яке відбулось 11.05.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 18.05. 2010 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
Відмовити у задоволені позову.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.