вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
17.05.10Справа №2а-2695/10/6/0170
(14 г. 37 хв.)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А. , суддів Котаревої Г. М., Яковлєва С. В.,
при секретарі Усковій О. І.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідачів Широкова Я. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А-1904, Міністерства оборони України
про визнання права на отримання допомоги, стягнення моральної шкоди та спонукання до виконання певних дій
Суть спору: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати порушеним його право на своєчасне і у повному обсязі отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів його сім'ї" № 2011-XII від 20.12.1991 р., з наступними змінами; стягнути з відповідача - військової частини А 1904 завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 62858,56 грн.; зобов'язати відповідача - Міністерство оборони України забезпечити перерахування стягненої суми в військову частину А 1904; покласти на відповідачів обов'язок зі сплати податків, зборів і коштів на перерахування стягнених грошових сум на його рахунок; до часу повного розрахунку застосовувати до стягуваних сум індекс інфляції; стягнути з відповідачів завдану йому моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. за свідоме завдання йому моральної шкоди; стягнення моральної шкоди здійснити відповідно до положень ст. ст. 16, 23, 1167, 1173, 1174, 1190 ЦК України; судові витрати і збори з нього не стягувати відповідно до положень ч. 2 ст. 87 КАС України і п.п. 1, 4 ст. 4 Декрету КМ України № 7-93 від 21.01.1993 року з наступними змінами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 05.08.1981 р. по 07.12.2006 р. Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України за № 384 від 21.11.2006 року його звільнено з військової служби в запас за пунктом 67 підпунктом "б" (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, а наказом командира військової частини А 1904 ( по стройовій частині) за № 230 від 07.12.2006 року виключено із списків особового складу частини і направлено для зарахування на військовий облік у Сімферопольський РВК м. Сімферополь АР Крим. Підставою звільнення є медичний висновок (довідка) № 952 від 05.10.2006 року про визнання позивача обмежено годним до проходження військової служби у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби. 08 травня 2007 року йому була встановлена третя група інвалідності у зв'язку із захворюванням, отриманим під час проходження військової служби. ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою та документами про виплату одноразової грошової допомоги до командування В/ч А 1904. 26 жовтня 2007 року за вих. № 3826 посадовими особами В/ч А 1904 на ім'я директора ДФ МО України було направлено пакет документів для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ОСОБА_1 3-ї групи інвалідності. 21 серпня 2008 року позивачу було перераховано 31 953,60 грн. ОСОБА_1 вважає, що при визначенні розміру одноразової грошової допомоги посадовими особами В/ч А 1904 та Міністерства оборони України було допущено порушення вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки під час розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги не було враховано надбавки за секретність, за кваліфікацію, за шифрувальну роботу, за безперервну військову службу, премію, які є складовими частинами грошового забезпечення військовослужбовців. Позивач вважає, що загальний розмір одноразової грошової допомоги, яка підлягає своєчасній виплаті повинен складати 88 942,32 грн. Таким чином розмір боргу відповідачів з даного виду зобов'язання складає 56 988,72 грн., а з урахуванням індексу інфляції - 62 858,56 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів 20 000,00 грн. моральної шкоди.
У судовому засіданні 17 травня 2010 року позивач на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач - Військова частина А-1904, позовні вимоги не визнав з підстав викладених у письмових заперечення на позовну заяву (вих. від 23.03.2010 року № 1013), зокрема посилаючись на Закон України "Про оборону України", Положення про Міністерство оборони України, Конституцію України, Бюджетний кодекс України, Закон України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової винагороди у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 21.02.2007 № 284 зазначив, що Міністерство оборони України діяло на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто відповідно до вимог статті 19 Конституції України. У задоволені позову просив відмовити у повному обсязі.
Відповідач - Міністерство оборони України, надав письмові заперечення на позовну заяву, у яких посилався на те, що на позивача не поширюється постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2007року №284, оскільки зазначена постанова розповсюджується на військовослужбовців, звільнених після 10.05.2006 року, інвалідність яким встановлена після цієї ж дати. ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини в зв'язку звільненням з лав Збройних Сил 07.12.2007 року, а інвалідність встановлено 05.10.2006 року. Тому, на позивача поширюється постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 року №488 «Про Умови державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців, військовозобов'язаних, призваних на збори і порядок виплати їм та членам їх сімей страхових сум». Відповідно до п.4 Методичних рекомендацій Міністерства оборони України щодо порядку оформлення, фінансування та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №499 - документи на одержання грошової допомоги за страховими випадками, які сталися після 31.12.2006 року, в разі встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби - оформлює та подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України військовий комісар за місцем проживання. У позовних вимогах до Міністерства оборони України просить відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідачів позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у раніше наданих запереченнях.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України за № 384 від 21.11.2006 року підполковника ОСОБА_1, начальника служби спеціального зв'язку і режиму секретності - заступника начальника штабу зі спеціального зв'язку і режиму секретності Кримського територіального управління Військової служби правопорядку звільнено з військової служби в запас за пунктом 67 підпунктом "б" (за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, а наказом командира військової частини А 1904 ( по стройовій частині) за № 230 від 07.12.2006 року виключено із списків особового складу частини і направлено для зарахування на військовий облік у Сімферопольський РВК м. Сімферополь АР Крим.
08 травня 2007 року ОСОБА_1 була встановлена третя група інвалідності у зв'язку із захворюванням, отриманим під час проходження військової служби.
В жовтні 2007 року позивач звернувся до командира військової частини А 1904 із відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, пов'язаною з проходженням військової служби, надавши необхідні документи.
Командиром військової частини А 1904 відповідно до п. 9 Постанови КМ України від 21.02.2007 року № 284 було визначено розмір одноразової грошової допомоги позивачу як інваліду третьої групи у розмірі 31 953,60 грн. та направлено листа з необхідними документами на розгляд директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Наказом командира військової частини А 1904 за № 169 від 22.08.2008 року помічнику командира - начальнику фінансово-економічної служби військової частини А1904 майору Гресь С.М наказано кошти, отримані для виплати одноразової грошової допомоги, перерахувати ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 у Сімферопольському міському відділенні №39 ОАО "Ощадний банк України" МФО 384016, код ЄДРПОУ 02761766, розрахунковий рахунок №292480101 у сумі 31953,60 (Тридцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 60 копійок.
Одноразова грошова допомога у розмірі 31 953,60 грн. була перерахована ОСОБА_1, що не заперечується сторонами.
Позивач вважає, що при визначенні розміру одноразової грошової допомоги посадовими особами В/ч А 1904 та Міністерства оборони України було допущено порушення вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки під час розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги не було враховано надбавки за секретність, за кваліфікацію, за шифрувальну роботу, за безперервну військову службу, премію, які є складовими частинами грошового забезпечення військовослужбовців.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати зазначеної одноразової грошової допомоги регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року за №284 “Про затвердження порядку і умов призначення і виплати одноразової грошової винагороди у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що стались в 2006 році”.
Згідно зі змістом пункту 2 зазначеного Порядку грошова допомога виплачується:
військовослужбовцям (у разі настання інвалідності в період проходжен ня військової служби) та особам, звільненим з військової служби (у разі на стання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з війсь кової служби чи внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби), у розмірі:
36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року за №284, розмір даної грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100% надбавки, передбаченої Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року №925 та від 23 лютого 2002 року №173 і постановою Кабінету Міністрів від 22 травня 2000 року №829 за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, яка звільнена з військової служби - на день звільнення).
Беручи за основу розрахунок грошового забезпечення позивача за останньою посадою, яку позивач займав на день звільнення з лав Збройних Сил України, розмір цієї допомоги складається із наступного: (187,00 грн. (посадовий оклад) +130,00 грн. (оклад за військове звання) + 126,00 грн. (відсоткова надбавка за вислугу років) + 443,80 грн. (100% надбавка)) х 36 місяців.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що командування військової частини А1904, щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням групи інвалідності, пов'язаної з проходженням дійсної військової служби, діяло відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до статей 56, 62 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Враховуючи факт відсутності у діях відповідачів протиправної поведінки та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 відносно неправомірності дій відповідачів, суд не вбачає підстав для задоволення позову щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що не має підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки доводи, що наведені у позовній заяві не є підставою для визнання порушеним права позивача на своєчасне і у повному обсязі отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів його сім'ї" № 2011-XII від 20.12.1991 р., стягнення з військової частини А 1904 матеріальної шкоди у розмірі 62858,56 грн., зобов'язання Міністерства оборони України забезпечити перерахування стягненої суми в військову частину А 1904, покладання на відповідачів обов'язку зі сплати податків, зборів і коштів на перерахування стягнених грошових сум, а також стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.,
Згідно з частиною 2 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суб'єкт владних повноважень такі витраті не поніс, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Під час судового засідання, яке відбулось 17.05.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 21.05.2010 року.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 159, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Судді Латинін Ю.А.
Котарева Г. М.
Яковлєва С. В.