вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
09.04.10Справа №2а-3225/09/10/0170
12:58 м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М. ,
при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,
за участю представників сторін:
від позивача - Шульга О.А., представник по довіреності №01.05.174 від 18.03.2008 року;
від відповідача - Бора І.Ю., представник по довіреності №6/10-0 від 16.12.2009 року;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим
про визнання дій протиправними та скасування нарахування пені
Відкрите акціонерне товариство "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" - позивач -16 лютого 2009 року звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим - відповідача - про скасування повідомлення №101090108383456 від 28.01.2009 р. про розподіл сплаченої суми для погашення пені. Позовні вимоги мотивовані тим, що при сплаті позивачем чергового платежу по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в розмірі 170грн.00коп. відповідачем було неправомірно здійснено перерозподіл платежу та за рахунок вказаних коштів частково сплачена пеня у сумі 0грн.11коп. Позивач вважає, що відповідач дійшов безпідставного висновку про порушення позивачем строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та неправомірно нарахував пеню, оскільки платіж був своєчасно сплачений, але не надійшов до бюджету з вини банку, у зв'язку з чим позивач відкликав платіжне доручення з банку та вдруге перерахував грошові кошти через інший банк. Позивач вважає, що у такому випадку відповідальність за несвоєчасне перерахування суми податкового зобов'язання до бюджету покладається на банк відповідно до пп.16.5.1 п.16.1 ст.16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі - Закон №2181). Позивач також зазначає, що податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум було оскаржено в судовому порядку, у зв'язку з чим відповідно до вимог пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання є неузгодженим.
Заявою від 31.03.2009 року, що надана представником позивача у судовому засіданні 01.04.2009 року, позивач уточнив свої вимоги та просить суд: визнати протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АР Крим по нарахуванню пені за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства згідно повідомлення №101090108383456 від 28.01.2009 року; скасувати нарахування пені в особовому рахунку в розмірі 0грн.11коп. за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства згідно повідомлення №101090108383456 від 28.01.2009 року.
У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і вважає дії по нарахуванню пені та направлене повідомлення про розподіл сплачених сум на сплату нарахованої суми пені законними та обґрунтованими, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані суду у судовому засіданні 24.03.2009 року. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує законність зазначених дій та повідомлень про розподіл сум тим, що позивачем порушені вимоги пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, а саме: порушено граничний строк сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, оскільки переказ по платіжному дорученню №3633 від 23.10.2008 року не було зараховано до бюджету, а в наступному вказане платіжне доручення було відкликано позивачем. Відповідач вважає, що у випадку неперерахування грошових коштів з вини банку платник податку має право на відшкодування банком тільки збитку, іншої відповідальності банк не несе. Оскільки позивачем сума заборгованості була сплачена в бюджет лише платіжним дорученням №645 від 18.11.2008 року, відповідач вважає, що позивач прострочив встановлений термін сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у зв'язку з чим пеня та штрафні санкції нараховані правомірно. Крім того, відповідач посилається на те, що повідомлення про перерозподіл сплаченої суми на погашення пені не встановлюють для позивача будь-яких додаткових обов'язків і тому їх оскарження в судовому порядку не передбачено вимогами діючого законодавства.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відкрите акціонерне товариство “Міжнародний аеропорт “Сімферополь” (код ЄДРПОУ 01130621, юридична адреса: 95491, АР Крим, м. Сімферополь, смт. Аерофлотське, площа Аеропорту, буд.15) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 04 лютого 2008 року, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису 1882145000013656 (а.с.5-8).
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявне платіжне доручення позивача №3633 від 23.10.2008 року (а.с.15), відповідно до якого позивачем було перераховано в бюджет збір на розвиток виноградарства за вересень 2008 року у сумі 635грн.00коп. З матеріалів справи також вбачається, що у зв'язку із затримкою перерахування вищезазначених грошових коштів філією “Кримського Центрального відділення Промінвестбанку” позивач листом від 18.11.08р. №86.15 (а.с.17) відкликав вказане платіжне доручення та провів оплату платежу через філію АБ “Південний”, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №645 від 18.11.2008 року на суму 635грн.00коп. по збору на розвиток виноградарства.
Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону №2181 пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу.
Підпунктом 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Закону №2181 передбачено, що нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством (п.п. 16.4.1, 16.4.2 п. 16.4. ст. 16 Закону №2181).
Пунктом 16.5 ст. 16 Закону №2181 передбачена відповідальність банків, а саме, за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (п.п. 16.5.2 п. 16.5. ст.16 Закону №2181).
Законом України від 25.06.91 р. №1251-XII "Про систему оподаткування" встановлено, що обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу).
Згідно зі ст. 55 Закону України від 07.12.2000 р. №2121-III "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до статей 1066 - 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05.04.2001 р. №2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.
Статтею 32 Закону №2346-III встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів.
Аналізуя вищевикладене суд дійшов до висновку, що банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів (за винятком випадків, передбачених нормами діючого законодавства). При цьому обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу).
З наявної у матеріалах справи Довідки Філії “Кримське Центральне відділення “Промінвестбанку” №11-05/08 від 13.02.2009 р. вбачається, що на поточному рахунку позивача, відкритому у Філії “Кримське Центральне відділення “Промінвестбанку” залишок грошових коштів станом на 23.10.2008 р. складав 1463913грн.35коп.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вказана сума по платіжному дорученню від 23.10.2008 року №3633 не була перерахована до бюджету саме банком, у зв'язку з чим суд не вбачає вини позивача за невчасне перерахування зазначеного платежу, і тому ДПІ у м. Сімферополі АР Крим не мала права на нарахування пені у зв'язку з несвоєчасною сплатою вказаної суми.
Суд зазначає, що вказані обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.05.2009 року по справі №2а-1628/09/5/0170 (а.с.60-62), що набрала законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією 20.01.2010 року (ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2010 року - а.с.47-48), у зв'язку з чим відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України зазначені обставини, що вже встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, не доказуються при розгляді даної справи.
Разом з тим, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, правонаступником якої є відповідач, на порушення вказаних вимог діючого законодавства зарахувала грошові кошти, перераховані платіжним дорученням №217 від 27.01.2009 року в сумі 170грн.00коп. на сплату податкового зобов'язання по збору на розвиток виноградарства за грудень 2008 року, частково на погашення пені в сумі 0грн.11коп., що довела до відома позивача повідомленням №101090108383456 від 28.01.2009 року (а.с.10).
Крім того, відповідно до вимог пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону №2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Суд зазначає, що вищезазначеною постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.05.2009 року по справі №2а-1628/09/5/0170 також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001872100/1 від 10.01.2009 року про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 63грн.40коп. за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (а.с.11), у зв'язку з чим у ДПІ у м. Сімферополі АР Крим також були відсутні підстави і для нарахування пені за несплату позивачем зазначеної суми штрафних санкцій.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи правомірність дій ДПІ у м. Сімферополі АР Крим щодо здійснення дій по нарахуванню пені та по перерозподілу сплаченої суми на погашення пені, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що пеня у вказаній сумі - 0грн.11коп. - по збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства нарахована ДПІ у м. Сімферополі АР Крим з будь-яких інших причин, ніж несвоєчасне перерахування банком до бюджету грошових коштів в сумі 635грн.00коп. по платіжному дорученню №3633 від 23.10.2008 року. Про наявність таких обставин представником відповідача суду також не повідомлено у судовому засіданні та представнику позивача невідомо.
Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів правомірності дій ДПІ у м. Сімферополі АР Крим по нарахуванню в особовому рахунку позивача пені в сумі 0грн.11коп. за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства згідно повідомлення №101090108383456 від 28.01.2009 року. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про нарахуванню пені в сумі 0грн.11коп. в особовому рахунку позивачу за несвоєчасну сплату збору на розвиток садівництва, виноградарства, садівництва та хмелярства є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на те, що повідомлення про перерозподіл сплаченої суми на погашення пені не встановлюють для позивача будь-яких додаткових обов'язків і тому їх оскарження в судовому порядку не передбачено вимогами діючого законодавства, оскільки згідно з заявою про уточнення позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АР Крим по нарахуванню пені, а не скасувати повідомлення №101090108383456 від 28.01.2009 року.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пп.4.2.3 п.4.2 розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. №276 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за №843/11123), нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені". При цьому згідно до вимог п.1.2, 1.3, 1.5 вказаної Інструкції ведення особових рахунків здійснюється відповідними підрозділами органів державної податкової служби. Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про відміну нарахування пені в особовому рахунку, а не про зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим до скасування нарахування пені в сумі 0грн.11коп. в особовому рахунку позивача по збору на розвиток садівництва, виноградарства, садівництва та хмелярства, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення частини позовних вимог з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 03 гривні 40 копійок.
У зв'язку зі складністю справи судом 09 квітня 2010 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 14 квітня 2010 року постанова складена у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в АР Крим по нарахуванню в особовому рахунку Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" пені за несвоєчасну сплату збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 0,11 гривень згідно повідомлення №101090108383456 від 28 січня 2009 року.
3. Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим скасувати нарахування пені в сумі 0,11 гривень в особовому рахунку Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" за несвоєчасну сплату збору на розвиток садівництва, виноградарства, садівництва та хмелярства згідно повідомлення №101090108383456 від 28 січня 2009 року.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кудряшова А.М.