ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 7/64
м. Київ
16.07.2009 р. 18:15 № 2а-1422/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Служби зовнішньої розвідки України
про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати одноразову грошову допомогу
Представники сторін:
від позивача : ОСОБА_2, за довіреністю
від відповідача : Овчаренко І.С., за довіреністю
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві з позовною заявою до відповідача, в якому просив суд визнати право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності 3 групи, зобов'язати відповідача нарахувати одноразову грошову допомогу у розмірі 48-місячного грошового забезпечення за останньою посадою, у зв'язку з отриманням інвалідності 3 групи та стягнути одноразову грошову допомогу в сумі 283 200 грн. з розрахунку розміру місячного грошового забезпечення 5 900 грн. помноженого на 48 місяців та стягнути вказану суму одночасно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому інвалідності 3 групи за захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби.
Ухвалою суду від 01.04.09 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачу було повністю виплачено одноразову грошову допомогу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив -
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів позивачу з 20.12.2007 встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби.
21.01.08 позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій зазначив, що відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1331 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми, каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів»як інвалід 3 групи повинен отримати грошову допомогу у розмірі 48-місячного грошового забезпечення за останньою посадою, розмір якої за підрахунком позивача становить 292 800 грн.
22.02.08 відповідач надав позивачу відповідь про те, що позивач, звернувшись за отриманням одноразової грошової допомоги, керувався правом, встановленим ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою порядок виплати такої допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Такого порядку на сьогодні не розроблено. В той же час порядок виплати одноразової грошової допомоги в розмірі, про який зазначив позивач, передбачений іншою правовою нормою -ст.21 Закону України «Про розвідувальні органи», тому заяву позивача буде розглянуто повторно.
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 28.05.09 № 499 одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі:
48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;
42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;
36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи,
а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі:
60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи;
54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи;
48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
14.11.2008 наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України № 274 було передбачено виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності у розмірі 44 352 грн.
Відповідно до видаткових касових ордерів № 935 на суму 13 000 грн., № 6 на суму 12 080 грн., № 1043 на суму 19 272 позивачем було отримано належну йому, відповідно до наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України № 274 від 14.11.2008 одноразову грошову допомогу.
Тобто позивачу було нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до порядку, встановленого на виконання ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також який був чинний на момент виникнення у позивача права на отримання такої разової грошової допомоги.
Щодо порядку та розміру розрахунку разової грошової допомоги, на який посилається позивач, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.14 ст.21 Закону України «Про розвідувальні органи»у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного співробітнику кадрового складу розвідувального органу України під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення (заробітку) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності співробітником кадрового складу розвідувального органу України у період проходження служби в розвідувальних органах у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної вище статті було розроблено Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2008, на який посилається позивач. Згідно з п.п.3 п.3 цього Порядку грошова допомога виплачується співробітникам кадрового складу в разі інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, чи інвалідності, що настала після закінчення цього строку, після звільнення із служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби та пов'язані з виконанням службових обов'язків, у розмірі:
60-місячного грошового забезпечення (заробітку) - інвалідам I групи;
54-місячного грошового забезпечення (заробітку) - інвалідам II групи;
48-місячного грошового забезпечення (заробітку) - інвалідам III групи.
Суд звертає увагу на те, що позивач був звільнений у вересні 2006 року, інвалідність позивачу була встановлена в грудні 2007 року.
Разом з тим, права на отримання позивачем разової грошової допомоги за зазначеним вище порядком та умовами у позивача не було, оскільки цей порядок був затверджений після фактичної виплати позивачу такої допомоги.
Позивач, як свідчать матеріали справи, від отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 48-місячного грошового забезпечення, що відповідно до наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України № 274 від 14.11.2008 складала 44 352 грн. не відмовився.
З наданих відповідачем документів -Довідки щодо розміру одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що розрахунок позивачу одноразової грошової допомоги здійснювався відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.09 № 499 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб»з таких видів грошового забезпечення як посадовий оклад -305 грн., оклад за військовим званням -135 грн., надбавка за вислугу років -176 грн., надбавка у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указу Президента від 10.04.96 № 925 -616 грн.
Разом з тим, розрахунок одноразової грошової допомоги за порядком, на який посилається позивач, обчислюється з посадового окладу за останньою посадою, яку співробітник кадрового складу займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби, - на день звільнення (п.4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1331 від 21.11.2008), тоді як згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 499 для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, грошове забезпечення визначається - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 р., - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10 квітня 1996 р. N 925 та від 23 лютого 2002 р. № 173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. № 829..
За таких підстав суд вважає, що право позивача на отримання разової грошової допомоги не порушено. Також суд звертає увагу на відсутність імперативної норми закону, яка б передбачала виплату звільненим військовослужбовцям одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, в тому числі ІІІ групи, пов'язаної з проходженням військової служби, у розмірі саме п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою. Таким чином, вимоги позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги виходячи саме з цих розмірів є необґрунтованою.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на звернення до адміністративного суду за захистом від порушень прав та інтересів, зокрема, фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Під час судового розгляду порушень гарантованого позивачу права на отримання разової грошової допомоги не встановлено. Доказів зворотного позивачем не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач повністю виконав покладений на нього обов'язок.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 89, 90, 94, 97, п.1 ч.1 ст.157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд, -
У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано - 03 серпня 2009 року.
Суддя Арсірій Р.О.