ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
12:10
26.05.2009 р. № 13/118
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Червонопиському В.С., розглянувши справу
За позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
до приватного підприємства «ТОРГ-ІНВЕСТ»м. Київ
до приватного підприємства «Контракт-М»м. Київ
про визнання укладеного відповідачами договору №2 від 18 листопада 2003 року недійсним у відповідності до ст.207 ГК України;
про стягнення з «Контракт-М»м. Київ в доход державного бюджету України вартість придбаного за договором №2 від 18 листопада 2003 року товару у сумі 8400000 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за умовами договору купівлі продажу від 18.11.03 р. № 2 укладеного між приватного підприємства «ТОРГ-ІНВЕСТ»- продавець (Відповідач -1) та приватного підприємства «Контракт-М»- покупець (відповідач - 2) останній зобов'язувався прийняти та оплатити олію рослинну в кількості, асортименті та за цінами, вказаними в накладних, що є невід'ємною частиною договору. Накладною № 1 від 19.11.2003 р. передбачено, що вартість товару за цим договором складає 8 400 000,00 грн.
Зазначає, що вироком Голосіївський районний суд м. Києва було встановлено, що ОСОБА_1, будучи директором ПП «Контракт-М», та здійснюючи фінансово-господарську діяльність, за наслідками якої протягом листопада 2003 року виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 10 333 466,00 грн., з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, скористався послугами невстановлених слідством осіб, які надали можливість ОСОБА_1 використати для цілей податкового обліку документи мнимої господарської операції.
Щодо проведення операції з купівлі олії рослинної у ПП «ТОРГ-ІНВЕСТ»ОСОБА_1 пояснив, що він не брав участі у проведенні переговорів по вказаній операції, але він особисто підписав фінансово-господарські документи на купівлю олії рослинної у ПП «ТОРГ-ІНВЕСТ».
Вважає, що з урахуванням фактів (які є преюдиціальними для даної справи), встановлених вироком Голосіївського районного суду м. Києва з приводу визначення чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, можливо зробити юридично коректний висновок про те, що особа, яка діяла з боку ПП «Контракт -М»при укладанні спірного договору, діяла з метою, яка завідомо суперечить інтересам Держави та суспільства.
Також Позивач звертає увагу суду на припис ст. 208 ГК України, де зазначено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке , що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін все одержане нею повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
На виконання вимог ухвали суду Позивачем у газеті «Урядовий кур'єр»від 19.08.08 р. № 152 (3812) було розміщено оголошення про дату, час та місце судового розгляду даної справи.
Відповідач 1 та Відповідач 2 своїми процесуальними правами не скористались, повноважних представників у засідання суду не направили. Отримання відправлених на їх юридичну адресу повісток із зазначенням про дату, час та місце судового розгляду не забезпечили, а тому справа розглядається за наявними у ній доказами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
18.11.03 р. між Відповідачем -1 (продавець) та Відповідачем -2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2.
За умовами договору Продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити олію рослинну в кількості, асортименті та за цінами, вказаними в накладних, що є невід'ємною частиною договору.
Накладною № 1 від 19.11.03 р. передбачено, що вартість товару за цим договором складає 8 400 000,00 грн.
З 14.04.2004 року по 16.04.2004 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок відшкодування ПДВ Управління податкового аудиту та валютного контролю ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведена позапланова документальна перевірка з врахуванням вимог п. п. „в" п. 3 Указу Президента України від 23.07.98 р. №817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»ПП „Контракт - М" за період 01.11.2003 р. по 30.11.2003 р. За результатами перевірки складено акт № 27/26-96/32486767 від 16.04.2004 «Про результати позапланової перевірки з питання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ПП „Контракт-М"(код 32486767) за період листопад 2003». В даному акті зазначено, що в порушенні п. п. 7.4.1, 7.4,5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок додану вартість»Відповідач 2 занизив податок на додану вартість на суму 1 400 000,00 грн., чим умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на суму, що в п'ять тисяч і більше разів перевищує встановлений Указом Президента України „Про внесення змін та доповнень до Указу Президента України від 13.09.1994 р. № 519" від 21.11.1995 неоподаткований мінімум доходів громадян в розмірі 17 грн., що є особливо великим розміром.
25.04.06 р. вироком Голосіївського районного суду м. Києва у кримінальній справі №1-241\17 від 2006 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків) та ч.2 ст. 366 (службове підроблення).
Вироком встановлено, що ОСОБА_1, будучи директором ПП «Контракт-М», та здійснюючи фінансово-господарську діяльність, за наслідками якої протягом листопада 2003 року виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 10 333 466,00 грн., з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, скористався послугами невстановлених слідством осіб, які надали можливість ОСОБА_1 використати для цілей податкового обліку документи мнимої господарської операції.
Щодо проведення операції з купівлі олії рослинної у ПП «ТОРГ-ІНВЕСТ»ОСОБА_1 будучи допитаним в судовому засіданні 25.04.06 р. пояснив, що він не брав участі у проведенні переговорів по вказаній операції, але він особисто підписав фінансово-господарські документи на купівлю олії рослинної у ПП «ТОРГ-ІНВЕСТ»
Суд встановив, що ОСОБА_1 являючись службовою особою приватного підприємства, умисно ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах. Крім того останній, будучи службовою особою приватного підприємства вносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки. Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 212 та ч.2 ст. 366 КК України.
Тобто приватне підприємство «Контракт-М»було створено та здійснювало діяльність з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Разом з цим, згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Таким чином, є неможливим застосувати наслідки угоди недійсною, що передбачені ст. 208 Господарського кодексу України.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва було винесено 25.04.2006 р.
Судом встановлено, що оспорюваний правочин укладений в листопаді 2003 року.
Позивач дізнався або мав дізнатись про оспорюваний в червні 2004 року під час проведення перевірки Відповідача -1, або в квітні 2006 року під час винесенні вироку щодо директора Відповідача -2 ОСОБА_1
Беручи до уваги приписи ст. 250 ГК України, суд приходить до висновку, що Позивачем строк застосування адміністративно-господарських санкцій пропущено.
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 03.07.2009 р.