ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
13:45
26.05.2009 р. № 13/119
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Червонопиському В.С., розглянувши справу
За позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
до товариства з обмеженою відповідальністю «Сателліт еконоснова»м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт»м. Київ
про стягнення з ТОВ ВКФ «Моноліт»в доход державного бюджету України вартості товару у розмірі 793 505,62 грн.;
про стягнення з ТОВ «Сателліт еконоснова»кошти отримані по договору у розмірі 793 505,62 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що починаючи з травня 2005 році між ТОВ ВКФ «Моноліт»(яке виступало в якості одержувача) та ТОВ «Сателліт Еконоснова»(яке виступало в якості постачальника) було укладено низку правочинів про поставку товарів, відповідно до яких Відповідач 1 реалізував товар на суму 793 505,62 грн., а Відповідач 2 отримав товар на суму 793 505,62 грн.
На виконання умов вказаних договорів Відповідач -2 (відповідно до банківської виписки) перерахував 793 505,62 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Сателліт Еконоснова»в рахунок оплати (або в рахунок передплати) за отримані товари.
Позивач стверджує, що спірний правочин за своєю суттю є нікчемним, оскільки Вироком Голосіївського районного суду м. Києва у кримінальній справі №1-364\07 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205, ч.1 ст.358 КК України (фіктивне підприємництво - товариства «Сателіт Еконоснова»(Далі по тексту - Вирок))
Зазначає, що Реєстрація ТОВ „Сателіт Еконоснова" в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів - назв, юридичної адреси, даних службових осіб підприємств та зразку їх особистого підпису, індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - надало можливість невстановленими досудовим слідством особам здійснювати незаконні операції, і з цією метою складати від імені службових осіб вказаного фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності первинні документи обліку господарських операцій та документі податкової звітності.
Вважає, що в реквізитах податкових накладних та інших бухгалтерських документах підпис від імені директора ОСОБА_3 вчинено невстановленою особою. Таким чином, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах підроблюючи підписи на офіційних документах та використовуючи печатку ТОВ «Сателіт Еконоснова»невстановлені особи, умисно діючи, від імені службових осіб ТОВ «Сателіт Еконоснова»здійснювали фінансово-господарську діяльність, чим спричинили значні збитки державному бюджету.
Також Позивач звертає увагу суду на припис ст. 208 ГК України, де зазначено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке , що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в дохід держави стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін все одержане нею повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
На виконання вимог ухвали суду Позивачем у газеті «Урядовий кур'єр»від 19.08.08 р. № 152 (3812) було розміщено оголошення про дату, час та місце судового розгляду даної справи.
Відповідач -1 своїми процесуальними правами не скористались, повноважного представника у засідання суду не направив. Отримання відправлених на його юридичну адресу повісток із зазначенням про дату, час та місце судового розгляду не забезпечив, а тому справа розглядається за наявними у ній доказами.
Відповідач -2 у письмовому поясненнях на позов повідомив, що проти позову заперечує. Зазначає, відповідно до вироку суду, на який посилається Позивач, обвинуваченими через невстановлених слідством осіб було безпідставно включено до складу податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість ТОВ «Сателліт еконоснова»845 282 грн., але судом не досліджувалися укладені останнім договори, зокрема, спірний правочин, а тому приймати до уваги посилання позивача на те, що вироком суду у справі № 1-364/07 підтверджується, що укладений договір № 1505 був підставою для безпідставного включення до складу податкового кредиту на суму 845 282 грн. не варто.
Вважає, що належним доказом укладення договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства може бути виключно рішення суду щодо посадових осіб такого товариства, а не його засновників.
Також посилається на те, що санкції, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими а отже такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Тому, такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
З травня 2005 році між ТОВ ВКФ «Моноліт»(яке виступало в якості одержувача) та ТОВ «Сателліт Еконоснова» (яке виступало в якості постачальника) було укладено низку правочинів про поставку товарів, відповідно до яких Відповідач 1 реалізував товар на суму 793 505,62 грн., а Відповідач 2 отримав товар на суму 793 505,62 грн.
На виконання умов вказаних договорів ТОВ «ВКФ «Моноліт»перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Сателліт Еконоснова»793 505,62 грн. в рахунок оплати (або в рахунок передплати) за отримані товари.
Позивач зазначає, що під час здійснення фінансово-господарських операцій за період з 01.07.2005 року по 30.11.2005 року в порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Сателліт Еконоснова»безпідставно включило до складу податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість суми ПДВ у розмірі 845 282 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 845282 грн.
Позивач посилається на те, що Вироком Голосіївського районного суду м. Києва у кримінальній справі №1-364\07, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які являються засновниками ТОВ «Сателліт Еконоснова», визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.1 ст.358 КК України (фіктивне підприємництво).
В грудні 2004 року в невстановленій досудовим слідством день ОСОБА_4 вступив в попередньою змову з невстановленими досудовим слідством особами та ОСОБА_1 з метою реалізації на ім'я останнього в органах державної влади за грошову винагороду в сумі 100 доларів США, а ОСОБА_2 за його пособницькі дії 50 гривень, суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи - ТОВ «Сателліт Еконоснова», з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб.
Підсудний ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт, або наданням послуг, зафіксовану в установчих документах ТОВ «Сателіт Еконоснова», з корисливих мотивів погодилась на пропозицію невстановлених досудовим слідством особи створити зазначений суб'єкт підприємницької діяльності.
Реєстрація ТОВ «Сателліт Еконоснова»в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів - назв, юридичної адреси, даних службових осіб підприємств та зразку їх особистого підпису, індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - надало можливість невстановленими досудовим слідством особам здійснювати незаконні операції, і з цією метою складати від імені службових осіб вказаного фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності первинні документи обліку господарських операцій та документі податкової звітності.
В своїй позовній заяві Позивач стверджує, що спірні господарські зобов'язання щодо купівлі-продажу товару між Відповідачем 2 і ТОВ «Сателліт Еконоснова»були вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, а саме ухилення від сплати податків, відмивання незаконно одержаних коштів через здійснення фіктивного підприємництва та укладення безтоварних угод.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити виходячи з наступного.
Судом враховується, що органи державної податкової служби, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року, можуть звертатися до судів із позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; …)
Аналізуючи подані Позивачем документи та факти, які встановлені вироком Голосіївського районного суду м. Києва судом враховується, що ТОВ «Сателліт Еконоснова»було створено та здійснювало діяльність з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Разом з тим суд бере до уваги, що приписи ст. 230 Господарського кодексу України під поняттям штрафна санкції визнають санкцію, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Кодексу, необхідним с наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання податків.
Судом враховується, що санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, та такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Тому, такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.
Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, у застосуванні наслідків угоди недійсною, що передбачені ст. 208 Господарського кодексу України, необхідно відмовити.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва було винесено 06.07.2007 р.
Оспорювані правочини укладались протягом 2005 року починаючи з травня.
Позивач дізнався або мав дізнатись про оспорюваний в серпні 2006 року під час проведення перевірки Відповідача -1, або в липні 2007 року під час винесенні вироку щодо засновників ТОВ «Сателліт Еконоснова».
Беручи до уваги приписи ст. 250 ГК України, суд приходить до висновку, що Позивачем строк застосування адміністративно-господарських санкцій пропущено.
Посилання позивача на приписи ч.4 ст. 258 Цивільного кодексу України якими визначено те, що давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину є неправомірним з підстав, наведених вище.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 03.07.2009 р.