ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
14:50
10.06.2009 р. № 2а-1049/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Червонопиському В.С., розглянувши матеріали справи
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Новгород-Волинського міського центру зайнятості
про визнання відмови щодо реєстрації Позивача як особи, яка шукає роботу протиправною; зобов'язання зареєструвати як особу, що шукає роботу з 12.12.2008 року по 01.03.2009 року; стягнення невиплаченої допомоги по безробіттю в сумі 9183 грн
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка вважає, що відповідач неправомірно відмовив їй в реєстрації як особи, яка шукає роботу з підстави невірного запису в трудовій книжці про прийняття її на роботу в «Представництво фірми «ГЛН Сюппорт Інтернешнл»замість, як вважає мало бути записано, в «систему Генеральної дирекції Київської міської Ради по обслуговуванню іноземних представництв». Відповідно їй не виплачувалась допомога по безробіттю за період з 12.12.2008 року по 01.03.2009 року в сумі 9183 грн.
Відповідач проти позову заперечує. В своїх письмових поясненнях та в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивачка звернулася до них з неналежно оформленими документами, а саме трудовою книжкою. З цієї причини їй було відмовлено у постановці на облік до служби, а відповідно і не виплачувалася допомога по безробіттю.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
04.12.2008 року ОСОБА_1, як вбачається з трудової книжки, була звільнена з Представництва фірми «ГЛН Сюппорт Інтернешнл»за статтею 36 пункт 1 Кодексу законів про працю.
12.12.2008 року позивачка звернулася до відповідача з метою реєстрації її як особи, що шукає роботу та сприянні у працевлаштуванні. Їй було відмовлено з причини невірного запису в трудовій книжці про прийняття на роботу, а саме в «Представництво фірми «ГЛН Сюппорт Інтернешнл»замість в «систему Генеральної дирекції Київської міської Ради по обслуговуванню іноземних представництв». Відповідно позивачці було відмовлено у виплаті допомоги по безробіттю.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно частини 4 статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки.
Пункт «Є»статті 4 Закону гарантує виплату безробітнім в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 N 307.
Так, пунктом 2.1 передбачено, що застрахованим особам, які втратили роботу і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від стажу а саме: до 2 років - 50%.
Частиною 4 статті 23 Закону України «Про зайнятість населення»передбачено розміри допомоги по безробіттю. А саме: оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу і не може бути меншою мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством України, при якісному виконанні норм праці. На осіб, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності. За безробітними громадянами, які беруть участь у таких роботах, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені відповідно до цього Закону.
Судом встановлено, що Позивачкою до Новгород-Волинського міського центру зайнятості були подані всі необхідні документи паспорт та трудова книжка, але їй було відмовлено в постановленні на облік, як особу, що шукає роботу.
З вищевикладеного вбачається порушення відповідачем права на реєстрацію ОСОБА_1 як особи, що шукає роботу та на отримання нею допомоги по безробіттю за період з 12.12.2008 року по 01.03.2009 року, так як з 01.03.2009 року позивачка влаштувалась на роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача суд не встановив та відповідач їх не надав, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати відмову Новгород-Волинського міського центру зайнятості щодо реєстрації ОСОБА_1 як особи, що шукала роботу протиправною.
3. Зобов'язати Новгород-Волинський міський центр зайнятості зареєструвати ОСОБА_1 як особу, що шукала роботу з 12.12.2008 року по 01.03.2009 року.
4. Зобов'язати Новгород-Волинський міський центр зайнятості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( м. Київґ. АДРЕСА_1) допомогу по безробіттю за період з 12.12.2008 року по 01.03.2009 року.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.06.2009 р.