ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
06.07.2009 р. № 2а-2167/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого -судді Степанюка А.Г., при секретарі Федоровій О.В. розглянувши справу
за адміністративним позовом заступника прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення коштів в сумі 10200,63 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Прокурор та позивач позовні вимоги обґрунтовують тим, що на обліку в Солом'янському районному центрі зайнятості м. Києва з 14.07.2008 року по 13.01.2009 року перебував відповідач, якому був наданий статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 14.07.2008 року, про що свідчить наказ Солом'янського районного центру зайнятості. Відповідач був знятий з обліку у зв'язку із тим, що позивачем була отримана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців НОМЕР_2, у якій містився запис від 12.10.06 року про реєстрацію ОСОБА_1 як підприємця. На думку прокурора та позивача Відповідач незаконно отримала матеріальні виплати з 14.07.2008 року по 12.01.2009 року, сума яких становить 10200,63 грн.. 14.01.2009 року відповідачеві було надіслано повідомлення про необхідність повернення незаконно отриманих коштів, однак таке виконано не було. А тому просять стягнути з відповідача кошти в сумі 10200,63 грн..
У судовому засіданні відповідач повідомив, що проти позову заперечує. При цьому звернув увагу суду, що через відсутність роботи він не мав заробітку та інших передбачених законом доходів та шукав підходящу для себе роботу. Також зазначив, що 28.04.2009 року проведено державну реєстрацію припинення його підприємницької діяльності про що зроблено відповідний запис.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 на підставі заяви від 14.07.2008 року був зареєстрований у Солом'янському районному центрі зайнятості. У заяві відповідач, крім іншого, зазначив, що він не являється підприємцем, трудовою діяльністю не займається та пенсію не отримує.
Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Наказом Солом'янського районного центру зайнятості №12001/1796 від 14.07.2008 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
Для розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення ОСОБА_1 та з метою цільового використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Солом'янським РЦЗ був направлений запит № 3366 від 16.12.2008р. до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації щодо того, чи зареєстрований ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Солом'янським РЦЗ 13.01.09 була отримана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців НОМЕР_2, у якій містився запис від 12.10.06 про реєстрацію фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1. Як у подальшому встановлено судом, 28.04.2009 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 про що зроблено відповідний запис.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів; фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство»відносяться до зайнятого населення, тобто не є безробітними.
Отже, ОСОБА_1 відносився до зайнятого населення і не мав права на отримання статусу безробітного, виплату матеріальної допомоги по безробіттю.
Протягом періоду перебування на обліку в Солом'янському РЦЗ з 14.07.2008р. по 12.01.2009р. ОСОБА_1 незаконно отримав матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 10 200, 63 грн., що підтверджує довідка-розрахунок від 10.02.2009р. №275.
Згідно наказів №181/0161 та №182/0162 від 13.01.2009 р. року ОСОБА_1 була припинена виплата допомоги по безробіттю і він був знятий з обліку з 13.01.2009 року.
У зв'язку з цим, наказом Солом'янського РЦЗ від 13.01.09 №0160 зобов'язано ОСОБА_1 повернути вказану суму.
Відповідачеві 14.01.2009р. було направлено письмове повідомлення про повернення витрачених на його: матеріальне забезпечення коштів в сумі 10 200, 63 грн. у добровільному порядку протягом 10 календарних днів після отримання даного повідомлення. Повідомлення відповідачем отримано 03.02.2009р.
Кошти від ОСОБА_1 в добровільному порядку не надійшли.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року з наступними змінами і доповненнями застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплми змінами і доповненнямяиати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача коштів -виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 01.09.2007 року по 10.02.2008 року в сумі 10 200, 63 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, рахунок 37179301900001 в Управлінні державного казначейства м.Києва , МФО 820019, код 03491091) кошти в розмірі 10200,63 грн. (десять тисяч двісті гривень 63 коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Дата складення постанови в повному обсязі -07.07.2009 року.