ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
16:15
19.05.2009 р. № 2а-616/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В. розглянувши справу
за адміністративним позовом фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000011704/0/1029 від 12.01.09 р., №0000031704/0/1030 від 12.01.09 р. та № 0000021704/0/1031 від 12.01.09 р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
В адміністративному позові та у письмових поясненнях свою позицію Позивач обґрунтований тим, що, Відповідачем при винесенні рішення № 0000011704/0/1029 від 12.01.09 р. було частково невірно розраховано податок з доходів фізичних осіб, оскільки сума коштів, яку фактично отримав ОСОБА_2 протягом періоду, що перевірявся, не відповідає сумі прибуткового податку, яка відповідачем була донарахована із штрафними (фінансовими) санкціями.
Протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000031704/0/1030 від 12.01.09 р. Позивач обґрунтовує в частині неправомірного донарахування 100 грн., оскільки ОСОБА_2 не залучався для здійснення Позивачем підприємницької діяльності.
Протиправність податкового-повідомлення рішення № 0000021704/0/1031 від 12.01.09 р. Позивач обґрунтовує приписами на ч.2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(надалі -Декрет КМУ). Також останній зазначає, що при проведенні перевірки представниками Відповідача не були враховані документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням Позивачем доходу.
Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях на позов. При цьому посилається на те, що перевіркою було виявлено та зафіксовано порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.19.2 «а»ст.. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ч.2 ст. 4 Указу президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 30.07.02 р., що підтверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця.
Відповідно до довідки головного управління статистики № 1088 видами діяльності н за КВЕД є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих з магазинах без переваги продовольчого асортименту; надання інших індивідуальних послуг.
На підставі направлення від 04.12.08 року № 1430 та п. 2 ч. 6 ст. 111 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»із змінами та доповненнями, Відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.05 р. по 30.09.08р., відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами перевірки було складено акт № 214/17/4/НОМЕР_1 від 16.12.08 р. в якому зафіксовані наступне: при перевірці правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб за період, що перевірявся, виявлено порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8, п. 19.2 «а»ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03 р. №889-ІV із змінами та доповненнями. В акті зазначено «…згідно наданої інформації гр. ОСОБА_3, інформації ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва та наданих пояснень СГД ОСОБА_1 (від 25.11.2008р.), СГД - фізична особа ОСОБА_1 для здійснення підприємницької діяльності залучала гр. ОСОБА_3, який працював з 08.10.2007р. по 27.09.2008р. Угода про трудові відносини не укладалась. Згідно наданого пояснення СГД ОСОБА_3 (від 20.11.2008р.) йому за період з 08.10.2007р. по 27.09.2008р. виплачувалась заробітна плата в сумі 3000,00 грн. щомісячно, податок з заробітної плати не нараховувався, не утримувався, та до бюджету не перераховувався, а саме за період з 01.10.2007р. по 30.09.2008р. до бюджету не перераховано ПДФО в сумі - 5400,00 грн…». Отже Відповідач зафіксував порушення Позивача на підставі інформації від ОСОБА_2, яка містилась в матеріалах, отриманих від ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва. На підставі даних порушень Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000011704/0/1029 від 29.01.09 р. та визначено суму податкового зобов'язання 5400,00 грн. за основним платежем - прибутковий податок та 10800,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В ході перевірки Відповідач зафіксував, що Позивач в період з 08.10.07 р. по 31.12.07р. та з 01.04.08р. по 27.09.08р. залучала найманого працівника - ОСОБА_2, а 50% ставки єдиного податку, що складає 100 грн., за відповідний період, як того вимагають приписи п.4 ч.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»03.07.1998р. № 727 із змінами та доповненнями, до бюджету не сплачувала. Зазначене порушення зафіксоване в акті перевірки та вказано, що не перераховано до бюджету єдиний податок у розмірі 900 грн. (1 робітник у період: жовтень-грудень 2007 року ((200 х 50 %) х 3 = 100 грн.; квітень-вересень 2008 року ((200 х 50 %) х 6 = 600 грн.). На підставі зазначеного порушення винесено податкове повідомлення-рішення № 0000031704/0/1030 від 12.01.09 р.;
В акті перевірки також зафіксовано порушення: «…п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями, СГД ОСОБА_1 у І кв. 2008 р. віднесла до складу валових витрат витрати на суму 33912, 41 грн., що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку…». За зазначене вище порушення згідно вимог п.п.4.2.2 «г»п.4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб за І кв. 2008 року в сумі 2132,73 грн. та прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення № 0000021704/0/1031 від 12.01.09 р.
Не погоджуючись з перерахованими вище порушеннями та податковими повідомленнями-рішеннями Позивач звернувся до суду.
Судом також встановлено, що 29.12.08 р. заступником прокурора Дарницького району м. Києва було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Також 29.01.09 р. слідчим слідчого відділу Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку часткове про задоволення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право одержувати у платників податків пояснення з питань, що виникають під час перевірок.
Аналізуючи документи, докази та посилання сторін при аналізі порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8, п. 19.2 «а» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»судом враховується, що розрахунку податку на доходи фізичних осіб, зроблену Відповідачем під час перевірки, в основу взято пояснення ОСОБА_2, однак не було опитано ОСОБА_4 щодо заробітної плати, яка виплачувалась працівнику. Так в судовому засіданні Позивач стверджує, що фактично за квітень 2008 р. ОСОБА_2 отримав 2500 грн., за серпень 2008 р. - 1500 грн., а зі інші 9 місяців (за винятком вересня 2008 р.) він дійсно отримував по 3000 грн. щомісяця. Позивач також зазначає, що за вересень 2008 року ОСОБА_2 не отримував коштів через те, що наприкінці серпня 2008 р. - у перших числах вересня 2008 р. він зник, як виявилося у подальшому у зв'язку з заволодінням ним чужим майном (коштами), в наслідок чого порушено кримінальну справу відносно останнього за ознаками злочину передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України.
Таким чином, протягом 11 місяців з жовтня 2007 р. по серпень 2008 р. включно ОСОБА_2 отримав заробітну плату у суму 28000 грн.
Тому, враховуючи встановлену п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»величину ставки податку в розмірі 15 % від об'єкту оподаткування (доходу), сума податку в даному випадку - 4200 грн. (28000 грн. х 15% = 4200 грн.).
Враховуючи дані факти суд вважає за необхідне податкове повідомлення-рішення № 0000011704/0/1029 від 12.01.09 р. щодо донарахування Позивачу 5400,00 грн. прибуткового податку та 10800,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій скасувати у частині 1200,00 грн. основного платежу та 2400,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Щодо донарахування Позивачу до сплати ставку єдиного податку відповідно до п.4 ч.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»судом враховується те, що у вересні 2008 року ОСОБА_2 не залучався для здіснення Позивачем підприємницької діяльності. Суд вважає, що Відповідач неправомірно нарахував до сплати 100 грн. єдиного податку за вересень місяць 2008 року.
Зважаючи на викладене, є обґрунтованим дії податкової в частині нарахування до сплати Позивачу єдиного податку у сумі 800 грн.
Щодо порушень, які стали підставою винесення податкового повідомлення - рішення від 12 січня 2009 року № 0000021704/0/1031 судом враховується наступне.
Питання документального підтвердження витрат фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності врегульоване положеннями ч. 2 ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13 - 92 «Про прибутковий податок з громадян»
Частиною 2 ст. 13 розділу IV («Особливості оподаткування доходів від зайняття підприємницькою діяльністю та інших доходів») вказаного Декрету передбачено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий] доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами! безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Щодо встановленої ч. 3 ст. 13 розділу IV зазначеного Декрету вимоги про належність таких витрат до витрат, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», то в цьому випадку окреслений зміст таких витрат та не регулюється питання їх документального підтвердження.
На підтвердження валових витрат І кварталу 2008 р. ДПІ у Дарницькому районі м. Києва не були враховані документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, тобто акти від 01.01.2008 р., від 01.02.2008 р., від 01. 03.2008 р. про надання Позивачу, як орендарю, фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності - ОСОБА_5, як орендодавцем, послуг з оренди нежитлового приміщення за січень 2008 р. лютий 2008 р., березень 2008 р.
Даними актами підтверджується те, що орендар сплатив орендну плату за кожний з вказаних місяців в розмірі 3400 грн., тобто всього в загальній сумі 10200 грн.
Враховуючи даний факт, який не був прийнятий до уваги посадовими особами Відповідача, які проводили перевірку, суд вважає безпідставним зафіксоване порушення в акті передвіки порушення п.п.5.3.9. п. 5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Що в свою чергу стало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, згідно ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. «Про прибутковий податок з громадян»сума податку на доходи фізичних осіб в даному випадку повинна складати 602,73 грн. ((14218,20 - 10200) х 15 % = 602, 73) де 14 218,20 грн. -це витрати Позивача, 10200,00 грн. -сплачена орендна плата, 15 % - ставка податку.
Враховуючи вище викладені факти, суд приходить до висновку про часткову необґрунтованість зазначених Відповідачем в акті перевірки порушень і, як наслідок, часткової необґрунтованості оскаржуваних рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва № 0000011704/0/1029 від 12.01.09 р. щодо донарахування фізичній особі-суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 5400,00 грн. (п'ять тисяч чотириста гривень 00 коп.) прибуткового податку та 10800,00 грн. (десять тисяч вісімсот гривень 00 коп.) штрафних (фінансових) санкцій скасувати у частині 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень 00 коп.) основного платежу та 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень 00 коп.) штрафних (фінансових) санкцій.
3. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва №0000031704/0/1030 від 12.01.09 р. щодо донарахування фізичній особі-суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 900,00 грн. (дев'ятсот гривень 00 коп.) єдиного податку скасувати в частині 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.).
4. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва № 0000021704/0/1031 від 12.01.09 р. щодо донарахування фізичній особі-суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 2132,73 грн. (дві тисячі сто тридцять дві гривні 73 коп.) прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та інші доходи громадян скасувати в частині 1530,00 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять гривень 00 коп.).
5. В іншій частині позову відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 19.06.09 р.