ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
15:30
21.05.2009 р. № 2а-516/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії - головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Літвінової А.В., Мазур А.С. при секретарі Федоровій О.В. розглянувши справу
за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта»
до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики
про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0029 від 22.12.08 р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку Позивача, рішення Відповідача про № 0029 від 22.12.2008р. про накладання на Банк штрафу у розмірі 1700 грн. за порушення законодавства про рекламу (надалі -оскаржуване рішення), а саме за розміщення на веб - сторінці Асоціації Українських Банків недобросовісної реклами споживчого кредиту є незаконним та необґрунтованим, оскільки воно винесено без належного з'ясування обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, що, в свою чергу, призвело до помилкового тлумачення та застосування Відповідачем норм матеріального права України.
Відповідач в поданих письмових запереченнях та його представник в судовому засіданні проти позову заперечував. Зазначає, що на сайті Асоціації українських банків за поданням ТОВ «Комерційний банк «Дельта»була розміщена реклама цього банку з пропозицією в, період, з 5 лютого по 31 березня 2008 року отримати кредит на побутову техніку з відсотковою ставкою 0,01 % річних. Разом з тим, у вересні 2008 року рекламодавець збільшив відсоткову ставку до 30 %, тобто у три тисячі рази. Натомість у рекламі була замовчана можливість збільшення відсоткової ставки.
За розміщення недобросовісної реклами споживчого кредиту позивачу був визначений штраф відповідно до ч.7 ст. 27 Закону України «Про рекламу»(надалі - Закон).
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
На сайті Асоціації українських банків за поданням ТОВ «Комерційний банк «Дельта»була розміщена реклама цього банку з пропозицією в, період, з 5 лютого по 31 березня 2008 року отримати кредит на побутову техніку з відсотковою ставкою 0,01 % річних.
10.11.2008р. на адресу Банку від Держспоживстандарту України було направлено лист № 10697-9-11/18 від 07.11.2008р., у якому Відповідач повідомляв про початок процедури дослідження питання законності реклами Банку щодо можливості отримання споживчих кредитів на пільгових умовах в рамках спільної акції з мережею магазинів «Ельдорадо», яка була розміщена 05.02.2008р. на веб-сайтах Асоціації Українських Банків, Інформаційного порталу про банки України Bankstore.com.ua та Інформаційного банківського порталу UABanker.
Як зазначив Позивач, рекламний текст, розміщений на вказаних веб-сайтах, дублював повідомлення про проведення з 03 лютого по 31 березня 2008 року в мережі магазинів «Ельдорадо»спільної акції, в період якої клієнти Банку мали можливість оформити кредити на купівлю будь-якої побутової техніки, мобільних телефонів та персональних комп'ютерів по пільговим процентним ставкам 0,01 % річних на максимальну суму до 25 000 грн. Строк такого кредитування становив від 2 до 30 місяців, при цьому комісія за обслуговування складала 0,5 % річних та перший внесок - від 0 % до 20%. Всі кредити надавались за умови пред'явлення споживачами паспорту та ідентифікаційного коду, без довідки про доходи.
З аналізу протоколу № 0020 від 19.12.08 р. складеного за результатами засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу вбачається, що «до Держспоживстандарту звернувся споживач з заявою щодо реклами послуг надання кредиту, яка розміщена на веб-сторінці Асоціації Українських банків. Споживач вважає, що зазначена реклама містить ознаки недобросовісної, а її розміщення замовлено ТОВ «Комерційний банк «Дельта». Також позивач вважає, що ця реклама надана АУБ ТОВ «Комерційний банк «Дельта»для розміщення на власному веб-порталі. Разом з тим, представник ТОВ «Комерційний банк «Дельта»проти вищезазначених припущень споживача заперечує та наполягає на тому, що банк не є замовником (рекламодавцем) реклами, яка є предметом дослідження».
Зазначений протокол та матеріали справи лягли в основу рішення № 0029 від 22.12.08 р. Відповідача яке і оскаржує Позивач.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно Закону контроль за дотриманням законодавства України про рекламу щодо захисту прав споживачів здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ст. 1 Закону недобросовісна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Згідно приписів Закону під поняттям «рекламодавець»слід розуміти особу, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.
Судом враховується, що зі змісту протоколу від 19.12.08 р., текст якого наведено вище, Відповідачем не досліджувалось питання щодо замовника (рекламодавця) спірної реклами.
Як зазначає Позивач, акцент на вказаному питанні робив його представник який був присутній на засіданні комісії Держспоживстандарту від 19.12.2008 р.
У позові Позивач також звертає увагу суду на те, що під час проведення даного засідання посадовою особою Відповідача взагалі не порушувалось питання щодо встановлення добросовісності чи недобросовісності розміщеної реклами, а також не досліджувались фактичні обставини двохсторонньої зміни процентної ставки шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди до кредитного договору. Відсутність вчинення таких дій з боку Держспоживстандарту підтверджується обставинами, викладеними в Протоколі засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 0020 від 19.12.2008р.
Стаття 24 Закону та п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу № 693 встановлюють ознаки правомірності реклами тих послуг, що пов'язані із залученням коштів населення (банківських, страхових, інвестиційних тощо).Згідно цих нормативно-правових актів штрафи накладаються на рекламодавців, винних у наданні недостовірної інформації виробнику реклами про спеціальний дозвіл, ліцензію, що підтверджує право рекламодавця на провадження такого виду діяльності, а також у наданні інформації про майбутні прибутки, крім фактично виплачених за підсумками не менше як одного року.
Звертається увага і на те, що спірне рішення Відповідача про накладання на Банк штрафу за порушення законодавства про рекламу не містить будь-якого посилання на правові норми, порушення яких призвело до недобросовісності реклами.
Крім іншого, суд бере до уваги, що всупереч затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (п.13) посадові особи Держспоживстандарту при розгляді справи: не перевірили відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення та розповсюдження; не отримали документів, усних чи письмових пояснень від представника Банку, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу а також не підготували попередніх висновків і не внесли їх на розгляд Голові Держспоживстандарту.
За таких обставин позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Рішення Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0029 від 22.12.08 р. скасувати.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта»3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя А. Степанюк
судді А. Літвінова
А. Мазур
Повний текст постанови виготовлено 07.07.09 р.