ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 16/70
м. Київ
15.07.2009 р. № 2а-857/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Шейко Т.І. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БАСКИ ПЛЮС 2004-рік»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
провизнання нечинним податкового повідомлення - рішення
На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15.07.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення від 31.12.2008 р. № 0001072304/0.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зміни до ст. 7 Закону України «Про плату за землю» № 2335, відповідно до яких розмір земельного податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в цивільно-правовій угоді про її придбання, не можуть бути застосовані до податкових зобов'язань позивача, які виникли у 2008 році. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309 набрав чинності 04.06.2008 р. і згідно п.1 Прикінцевих положень застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№107-VI від 28.12.2007 р. Частина 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю»встановлює особливий порядок набрання чинності змін і доповнень до цього Закону, які стосуються ставки земельного податку, порядку обчислення і сплати земельного податку. Такі зміни і доповнення набирають чинності з початку нового бюджетного року. У відповідності з Бюджетним кодексом України бюджетний рік починається з 1 січня кожного календарного року та закінчується 31 грудня того ж року. Таким чином, позивач вважає, зміни до ст. 7 Закону України «Про плату за землю»набирають чинності 1 січня 2009 року.
З урахуванням наведеного, просить податкове повідомлення -рішення визнати нечинним.
Відповідач позов не визнав. В своїх запереченнях на позовну заяву зазначив, що пунктом 1 Прикінцевих положень Закону №309 встановлено, що він набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Згідно з п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з моменту прийняття рішення -22.05.2008 року. Тому у період з 4 червня по жовтень 2008 року позивач повинен був сплачувати земельний податок у розмірі 1 % від ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді, а саме від 999763731,90 грн. і повинен становити 833136,44 грн. на місяць. В порушення зазначеного, позивачем сплачувався податок у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки землі, яка дорівнює 159931735,50 грн. Порушення позивачем ч.3 ст.7, ст. 14 Закону України «Про плату за землю»призвело до заниження ним плати за землю за період з 04.06.2008 року по 01.11.2008 року в розмірі 3429313,96 грн. Вважає, що спірне податкове повідомлення -рішення винесене правомірно, а позовні вимоги безпідставними.
За результатами розгляду матеріалів справи, пояснень сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва -встановив:
Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету земельного податку товариства з обмеженою відповідальністю «Баски плюс-2004 рік»код 33229781 за період з 01.06.208 р. по 01.11.2008 р., за результатами якої складено Акт №772-/2304/33229781 від 17.12.08 р.
На підставі Акту перевірки № 772-/2304/33229781 від 17.12.08 р. Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва винесла податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0001072304/0 від 31.12.2008 року, яким визначила позивачу податкове зобов'язання з земельного податку на загальну суму 4 787042,34 грн. ( у т.ч. 3 429313,96 грн. -за основним платежем та 1 357 728,38 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями).
Перевіркою встановлено порушення ст. 14 розділу 6, ст. 7 розділу 3 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.92 р. зі змінами і доповненнями.
Як вбачається з матеріалів справи, за даними державного земельного кадастру ТОВ «Баски плюс-2004 рік»є землекористувачем у Оболонському районі м. Києва земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:78:139:055) площею 1135298,00 кв.м по вул. Озерній (вул. Богатирській, вул. Північній), що була придбана на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.03.2007 року, укладеного між Київською міською радою «Продавець»та ТОВ «Баски плюс -2004 рік»- «Покупець».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 р. № 2535- XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки землі. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок.
Пунктом 7 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-VI від 28.12.2007 р. внесено зміни до статей 7, 8 Закону України від 3 липня 1992 року «Про плату за землю» № 2535-XII, відповідно до яких у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 107- VI розділ II, зокрема п.7, набирає чинності з 1 січня 2008 року.
Однак п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, п. 3 розділу III Закону № 107-VI, і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу I, пунктів 1 -4, 6 -22, 24 -100 розділу II Закону № 107-VI (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) Конституційним Судом України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема п. 7 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону № 107- VI.
Пунктом 5 резолютивної частини зазначеного вище рішення Конституційного Суду України встановлено, що положення Закону № 107-VI визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з моменту прийняття рішення -з 22.05.2008 р.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 309-VI від 3 червня 2008 року, зокрема п.1 розділу 1, внесено зміни до статей 7, 8 Закону №2535-XII, аналогічні змінам, внесеним до статей 7, 8 Закону №2535-XII розділом II Закону № 107-VI.
Пунктом 1 розділу II Прикінцевих положень Закону № 309-VI встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону № 107-VI.
Опублікуванням Закону № 309-VI в газеті «Голос України»04.06.2008 р. № 105 та газеті «Урядовий кур'єр»04.06.2008 р. № 101, він тим самим набрав чинності 04.06.2008 р.
З урахуванням наведеного, суд погоджується з відповідачем, що зміни до статей 7 та 8 Закону № 2535 в частині визначення земельного податку за земельні ділянки, які придбані на підставі цивільно-правових угод, застосовуються відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 107 а пункту 1 розділу II Прикінцевих положень Закону № 309.
Законом України № 107-VI частину 3 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»викладено у наступній редакції: «у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді».
Як вбачається з п.п.2.1 п.2 Договору купівлі -продажу від 15.03.2007 р. ціна купівлі -продажу земельної ділянки становить 999763731,90 грн.
Таким чином, з 04.06.2008 р. по жовтень 2008 року позивач повинен був сплачувати земельний податок у розмірі 1% від ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді, а саме від 999763731,90 грн. і повинен становити 833136,44 грн. на місяць (999763731,90 грн. х 1% : 12 місяців = 833136,44 грн.).
В судовому засіданні встановлено, що позивач за вказаний період сплачував земельний податок у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі (159931735,50 грн.). Відповідно - щомісячна плата становила 133276,44 грн.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про порушення позивачем ст.14 р.6 та ст. 7 р. 3 Закону України «Про плату за землю», що призвело до заниження плати за землю за період з 04.06.2008р. по 01.11.2008 р. в розмірі 3 429 313,96 грн. ( за червень -629873,96 грн., - липень -699 860 грн., серпень - 699 860 грн., вересень - 699 860 грн., жовтень - 699 860 грн.)., а тому вважає, податкове повідомлення - рішення № 0001072304/0 від 31.12.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з земельного податку на загальну суму 4 787042,34 грн. ( у т.ч. 3 429313,96 грн. -за основним платежем та 1 357 728,38 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями) правомірним, а позов, відповідно -необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що в даних спірних правовідносинах при одночасній дії однорівневих законів, які регулюють порядок визначення та застосування в часі розмір земельного податку, слід застосовувати дію норм закону, прийнятого пізніше.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кишинський М.І.
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -16.07.2009р.