ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
10:20
27.03.2009 р. № 13/418
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»
до Відділу Державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції
третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Половське»
третя особа приватний підприємець ОСОБА_1
про зобов'язання звільнити з-під арешту все майно ТОВ «Половське», яке знаходиться у заставі у ВАТ Банк «Біг Енергія»; зобов'язання виключити дисковий агрегат УДА 3,8-20 з акту опису й арешту майна від 31.03.08 р. та повернути його на зберігання ТОВ «Половське».
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
В позовній заяві, в уточнення до позовної заяви та в письмових пояснення до позовної заяви свої вимоги Позивач обґрунтовані тим, що 20.03.08 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сквирівського районного управління юстиції, на думку Позивача, протиправно накладено арешт на все майно, що належить ТОВ «Половське»в процесі виконання наказу № 19/008-08 від 18.02.08 р. про примусове виконання рішення Господарського суду Київської обл. від 07.12.2008 р. про стягнення з ТОВ «Половське»18379,28 грн. на користь суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1
Позивач зазначає, що право застави на майно виникло у Банку до винесення судом рішення про стягнення коштів з ТОВ «Половське»на користь ОСОБА_1, а саме договір застави укладено 21.03.2007 р. та 11.04.07 р. заставне майно було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, в той час як рішення Господарського суду Київської обл. винесено 07.12.2008 р.
Також в обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на приписи ч.2 ст. 1, ст. 19, ч.4 ст. 20 Закону України «Про заставу», а також на норми Закону України «Про виконавче провадження».
На заявлене Відповідачем клопотання про відмову у задоволенні позову на підставі пропущення Позивачем строку звернення до адміністративного суду останній просить суд поновити процесуальний строк. Свою заяву він обґрунтовує тим, що відповідач не повідомив Банк про арешт заставленого майна, в зв'язку з чим Банку стало відомо про це лише 22.05.2008 року - з листа заставодавця - ТОВ «Половське». Після цього 28.05.2008 року Банк звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про звільнення заставленого майна з під арешту.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2008 року позов було повернуто у зв'язку з тим, що у заяві не було вказано повного найменування сторін.
Банк виправив недоліки і 03.07.2008 р. знову подав позов до Господарського суду Київської області.
Ухвалою від 07.07.2008 р. господарський суд повернув заяву, обґрунтувавши на цей раз тим, що такий позов є адміністративним. В зв'язку з вищевикладеними обставинами 24.07.2008 року даний позов було подано Банком до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. При цьому останній зазначає, що згідно повідомлення головного спеціаліста інспекції Держтехнагляду Сквирського району від 05.12.2008 року за ТОВ «Половське»на обліку знаходиться зареєстровані 2 трактори марки Т-150К-09. Трактор марки ХТЗ-150К-09 знятий з обліку в Держтехнагляді 19.03.2007 року, хоча в заставу даний трактор переданий згідно договору застави № 26/08-03-2007 21.03.2007 року, що ставить під сумнів законність укладення договору. Таким чином відділом накладено арешт на 2 трактори Т-150К-09, тому звільнити з-під арешту 3 трактори марки Т-150К-09 та трактор марки ХТЗ-150К-09 є неможливо в зв'язку з відсутністю арешту на 1 трактор марки Т-150К-09 та трактор марки ХТЗ-150К-09.
Крім цього, Відповідач посилається на ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»та зазначає, що оскільки вартість предмета застави складає 1514200,00 грн., що значно перевищує заборгованість боржника заставодержателю 1000000,00 грн., та відсутність у боржника коштів та іншого майна, для виконання Наказу №19/008 від 18.02.2008 року про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2008 р. про стягнення з ТОВ «Половське»18379,28 грн. на користь суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 стягнення може бути звернуто на майно ТОВ «Половське», а саме універсальний дисковий агрегат УДА 3,8-20.
Також Відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову на підставі п.1 ст. 100 КАС України через те, що, на його думку, Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову товариство з обмеженою відповідальністю «Половське»у своєму відзиві повідомило, що 28.03.08 р. ним повідомлялось державного виконавця Поляруш А.М. про те, що все майно, яке на сьогоднішній день знаходить у власності підприємства знаходиться під заставою банку ВАТ Банк «БІГ Енергія»з 21.03.2007р. до 11.04.2012р. і знаходиться в державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Незважаючи на зазначене повідомлення державним виконавцем Сквирського району Поляруш А.М. було зроблено опис й арешт майна на території Фастівського району за адресою: Київська обл.., Фастівський р-н, с. Триліси, вул. Польова 1 на території Великополовецького полігону без повідомлення і присутності керівництва ТОВ «Половське»на користь ОСОБА_1. Виконавчі дії були проведені державним виконавцем в присутності охоронника.
Вважає, що такі дії Відповідача є порушенням ст. 41 Конституції України та ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження».
Третя особа на стороні що не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні усно повідомив, що проти позову заперечує. При цьому вважає дії Відповідача щодо виконання наказу від 18.02.08 р. №19/008-08 Господарського суду Київської області законними.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Відкрите акціонерне товариство «Банк «Біг Енергія»зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.03.1993 р. присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 20023463 та видано свідоцтво серії А00 № 013150.
21.03.2007 р. ВАТ Банк «БІГ Енергія»надав кредит ТОВ «Половське»(Кредитний договір № 01/08-03-2007 від 21.03.2007 р.) під заставу майна (Договір застави № 26/08-03-2007 від 21.03.2007 р.
В наступному, сума кредиту була збільшена до 1 300 000, 00 грн. (додаткова угода № 5 від 11.02.2008 року до Кредитного договору).
Відповідні зміни були внесені також до Договору застави № 26/08-03-2007 від 21.03.2007 р. (додаткова угода № 5 від 12.02.2008 року.)
В заставу була прийнята належна ТОВ «Половське»сільськогосподарська техніка, а саме: трактор Т-150К-09, реєстраційний № НОМЕР_1, 2006 року випуску, заводський № НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_2, Свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_8, видане Сквирською ІДТН 25.12.2006 р.; трактор Т-150К-09, реєстраційний № НОМЕР_3, 2004 року випуску, заводський № НОМЕР_9, двигун № НОМЕР_4, Свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_10 видане Сквирською ІДТН 25.12.2006 р.; трактор ХГЗ-150К-09, реєстраційний № НОМЕР_5, 2005 року випуску, заводський № НОМЕР_11, двигун № НОМЕР_6, шасі НОМЕР_12; Свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_13, видане Сквирською ІДТН 13.04.2006 р. Плуг ПО-5 - 1 шт. Плуг ПЛН 5-35-1шт. Плуг УДА 3,8-20 - 1 шт.
Як зазначає Позивач, передана в заставу Банку техніка знаходилась за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, с. Триліси, вул. Польова, 1 на території Великополовецького полігону.
11.04.07 р. заставне майно було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна за № 4781233, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 17908687 від 03.04.08 р.
Згідно зазначеного витягу об'єктами обтяження є: «трактор марки Т-150К-09 2006 року випуску, номер об'єкта: НОМЕР_7, номер державної реєстрації 22170 КА; трактор марки Т-150К-09 2004 року випуску, номер об'єкта: НОМЕР_9, номер державної реєстрації НОМЕР_15; трактор марки ХТЗ-150К-09 2005 року випуску, номер об'єкта: НОМЕР_11, номер державної реєстрації НОМЕР_14; плуг ПО-5, плуг ПЛН-5-35, УДА 3,8-20».
19.03.2008 року до відділу державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття до виконання наказу № 19/008 від 18.02.2008 року Господарського суду Київської області про стягнення з ТОВ «Половське»на користь суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 18379,28 грн. В заяві стягувач просив одночасно з відкриттям виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника.
20.03.2008 року державним виконавцем керуючись ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та накладено арешт на все майно ТОВ «Половське».
Судом встановлено, що 28.03.08 р. ТОВ «Половське»повідомило Відповідача про те, що все майно яке знаходиться у власності підприємства знаходиться під заставою у Банку та надало відповідні документи, а саме: копія договору застави № 26/08-03-2007 від 21.03.2007р., копія витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 03.04.08р. № 17908687; копія договору застави товарів в обороті №26/09-03-2007 від 21.03.2007.
Не дивлячись на отримання вище зазначених документів 31.03.2008 року Відповідачем проведено опис майна, а саме: універсального дискового агрегату УДА 3,8-20 - акт опису й арешту майна серія АА № 842659. Дане майно передано на зберігання ОСОБА_1
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Розглянувши подане Позивачем клопотання про поновлення процесуального строку та подану Відповідачем заяву про відмову у задоволенні позову в зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду враховується наступне.
Суд вважає, що Позивачем не було пропущено річний строк звернення до суду оскільки арешт заставного майна Відповідач наклав 31.03.08 р., Банку про це стало відомо 22.05.08 р. з листа ТОВ «Половське», а з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва Позивач звернувся 24.07.08 р. Крім того, судом враховується, що 28.05.09 р. Позивач помилково звернувся до Господарського суду Київської області та те, що йому було повернуто позовну заяву через те, що спір має розглядатись адміністративним судом.
Отже у суду не має підстав застосовувати наслідки, передбачені ст. 100 КАС України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава -це один із способів забезпечення виконання зобов'язань, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Частина 3 вказаної статті передбачає, що застава виникає на підставі договору.
Статтею 19 Закону України «Про заставу»встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно з ч. 4 ст. 20 вказаного вище Закону, якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено уразі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому цим Законом. З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом. Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом
Отже, зазначеною статтею законодавцем визначено процедуру стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, в порядку примусового виконання та передбачено, що першочергово кошти від реалізації заставленого майна отримує заставодержатель, а вже залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів.
Черговість задоволення вимог стягувачів також визначена ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»
Судом раніше було досліджено та встановлено те, що строк дії кредитного договору під заставу майна спливає 11.04.2012 р.
Отже, на переконання суду, Відповідачем не правомірно та передчасно було накладено арешт на майно ТОВ «Половське», яке знаходить під заставою у ВАТ Банк «Біг Енергія».
Судом також встановлено, що в порушення норм спеціального Закону України «Про виконавче провадження», яким у своїй діяльності керується Відповідач, ним не було попереджено Позивача про намір накласти арешт на майно ТОВ «Половське», яке перебувало у заставі Банку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Відповідно ч.1 ст.7 Закону України «Про державну виконавчу службу»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, рішення про накладення арешту на майно ТОВ «Половське»яке знаходиться у заставі Банку є передчасним та таким, що прийнято з порушенням норм права.
За таких обставин позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції звільнити з-під арешту все майно ТОВ «Половське», яке знаходиться у заставі у ВАТ Банку «БІГ Енергія», а саме: Трактор Т-150К-09, реєстраційний № НОМЕР_1, 2006 року випуску, заводський № НОМЕР_7, двигун № НОМЕР_2, Свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_8, видане Сквирською ІДТН 25.12.2006 р.; Трактор Т-150К-09, реєстраційний № НОМЕР_3, 2004 року випуску, заводський № НОМЕР_9, двигун № НОМЕР_4, Свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_10 видане Сквирською ІДТН 25.12.2006 р.; Трактор ХТЗ-150К-09, реєстраційний №НОМЕР_14 2005 року випуску, заводський № 86598, двигун №50175861, шасі НОМЕР_12, Свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_13, видане Сквирською ІДТН 13.04.2006 р.; Плуг ПО-5 - 1 шт.; Плуг ПЛН 5-35-1 шт.; Плуг УДА 3,8-20-1 шт.
3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції виключити універсальний дисковий агрегат УДА 3,8-20 з Акту опису й арешту майна від 31.03.2008 р. та повернути його на зберігання ТОВ «Половське».
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія» (м. Київ, вул. Комінтерну, 15) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 29.05.09 р.