ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
09:45
25.05.2009 р. № 13/523
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна»
до Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів
про визнання протиправними дії при складанні протоколу №0045 від 11.09.07 р. про порушення законодавства про рекламу; скасування рішення №497 від 01.10.07 р. про порушення законодавства про рекламу.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
В обґрунтовані своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що реклама послуг останнього в тижневику-газети «Ярмарок-реклами»від 07.09.07 р. в якій було зазначено про наявність знижки на послуги, які може оплатити учасник системи «Автоплан», не підпадає під поняття «знижка», яке передбачене у п.5 ст. 8 Закону України «Про рекламу».
Стверджує, що представники Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів під час перевірки не досліджували умов наданого зразку Угоди, не прийняли до уваги пояснення представників ЗАТ «АІСЕ Україна»внаслідок чого зробило помилковий висновок про порушення вимог п.5 ст. 8 Закону України «Про рекламу».
Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, до суду не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 39 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не надавав.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Закрите акціонерне товариство «АІСЕ Україна»зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 06.03.98 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 21691356, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 110062.
Відповідно до довідки АА № 155305 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є: посередництво в торгівлі автомобілями; оптова торгівля автомобілями; роздрібна торгівля автомобілями; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; купівля продаж власного нерухомого майна; консультування з питань комерційної діяльності та управління.
11.09.2007 року посадові особи Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів на підставі направлення № 0048 від 11.09.07 року провели перевірку Позивача з питань дотриманням законодавства про рекламу.
За результатом перевірки був складений протокол № 048 від 11.09.07 року про порушення ЗАТ “АІСЕ Україна” законодавства про рекламу.
В зазначеному протоколі особи, що проводили перевірку зафіксували: Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна»в особі регіонального директора Гіяка Руслана Григоровича розміщено рекламу у щотижневому безкоштовному рекламно-інформаційному тижневику-газеті «Ярмарок»від 07.09.2007 р. № 43 (50) про зниження цін на послуги на 50 % з відсутніми відомостями про дату початку та закінчення зниження цін на продукцію. Чим порушено п.5 ст. 8 Закону України «Про рекламу»».
01.10.07 р. Відповідачем було винесено рішення № 497 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідно до якого на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 01.10.07 р. №48 на Позивача накладено штраф у розмірі 3953,50 грн.
Позивач просить суд визнати протиправними дії Відповідача при складанні протоколу № 0045 від 11.09.07 р. та скасувати рішення № 497 від 01.10.07 р. про порушення законодавства про рекламу.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Пунктом 1 Указу Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» № 817/98 від 23.07.98 року (надалі -Указ Президента) встановлено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (далі - контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.
Пунктом 2 Указу Президента №817/98 від 23.07.98 року визначено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу. Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.
Пунктом 3 Указу президента визначено обставини, за яких провидить позапланова виїзна перевірка та визначені підстави для проведення такої перевірки.
При дослідженні направлення № 0048 від 11 вересня 2007 року судом встановлено, що в ньому не зазначено вид перевірки (планова - позапланова), а також відсутні посилання на обставини, що стали підставою для видачі направлення на проведення перевірки.
Суду не надано доказів того, що Позивача було поінформовано за 10 днів про проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності. Отже у контролюючого органу не виникло права на проведення такої перевірки.
В п.10 Указу президента закріплено, що державні органи у справах захисту прав споживачів здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів.
Суду не надано доказів існування скарг від споживачів на Позивача, що могли бути підставою для здійснення позапланової перевірки останнього.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги Позивача щодо визнання протиправними дії Відповідача при складанні протоколу № 0045 від 11.09.07 р.
Щодо скасування рішення Відповідача від 01.10.07 р.№ 497 про порушення законодавства про рекламу судом враховується, що дане питання регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу»(надалі -Порядок).
Зазначеною Постановою КМУ урядовці передбачили порядок розгляду складеного протоколу про порушення законодавства про рекламу.
П.11 Порядку визначено, що за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Посадові особи які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживстандарту, його заступників, начальників територіальних органів цього Комітету, їх заступників (п.12 Порядку).
Як вбачається з поданих позивачем документів (протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 0048 від 01.10.07 р. та рішення № 497 від 01.10.2007 р.) Відповідачем не було дотримано зазначеного Порядку.
Враховується посилання Позивача на те, що на момент прийняття рішення про накладення штрафу законодавство України, зокрема Закону України «Про рекламу», не містив чіткого визначення поняття «знижка». Тлумачення даного поняття з містилось лише у листі Державної податкової адміністрації України від 22.01.2001 р. № 786/7/17-0217, згідно з яким знижка -це «різниця між собівартістю товарів (робіт, послуг) і ціною реалізації цих товарів чи вартістю наданих послуг, що надається підприємством на пільгових умовах (зі знижками) своїм працівникам та стороннім споживачам».
Виходячи з умов наданого позивачем примірника угоди, що укладалась в рамках системи Автоплан, за яким позивач надає послуги, спрямовані на придбання автомобіля, оплата послуг позивача може здійснюватись авансовими платежами у розмірі 50% від адміністративного внеску, який складає 0,35 відсотку від ціни автомобіля. Кожний авансовий внесок сплачується в розмірі 50% від адміністративного внеску незалежно від терміну сплати та кількості таких внесків але протягом дії угоди. Таким чином суд приходить до висновку, що 50% знижка зазначена в рекламі послуг ЗАТ «АІСЕ Україна»в № 34(50) тижневика-газети «Ярмарок реклами»від 07.09.2007 р., не є тимчасовим зменшенням вартості послуг, що надаються Позивачем а є звичайною ціною послуг.
Отже суд вважає, що розміщена позивачем реклама не порушує п. 5. ст. 8 Закону України «Про рекламу».
Підсумовуючи викладене, враховуючи протиправність дій Відповідача щодо проведення перевірки Позивача та складання протоколу № 0045 від 11.09.07 р. суд вважає за необхідне скасувати рішення від 01.10.07 р. № 497 про порушення законодавства про рекламу, яким Відповідачем було накладено штраф на Позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними дії Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів при складанні протоколу № 0045 від 11.09.07 р. про порушення законодавства про рекламу.
3.Скасувати рішення Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 01.10.07 р. № 497 про порушення законодавства про рекламу.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено 15.06.2009 р.