ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
місто Київ
11 год. 45 хв.
09.07.2009 р. № 3/256
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом ОСОБА_1
доГоловного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації,
Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації
про про бездіяльність органів виконавчої влади, які грубо порушують соціальні права та гарантії громадян та зобов'язання вчинити дії
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 9 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
ОСОБА_1 (надалі -Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації (надалі -Відповідач 1), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації (надалі -Відповідач 2) та з урахуванням уточнених позовних вимог просив про зобов'язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації та Головне управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації здійснити перерахунок Позивачу разової щорічної допомоги за 2006 рік і забезпечити її виплату до завершення 2006 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розмір виплачених Позивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги за 2006 рік не відповідає чинному законодавству України, чим порушує права Позивача, які гарантовані Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та Конституцією України.
На думку Позивача, виплата йому, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги здійснювалась без врахування доходів та вимог зазначених в рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007. Позивач вважає, що сума недоплати, яка утворилась внаслідок неправомірних дій відповідачів повинна бути відшкодована ними в повному обсязі.
Представник Відповідача 1 -Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, -проти позовних вимог заперечила, вказавши на їх необґрунтованість та неправомірність. Представником Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації також було зазначено, що всі передбачені законодавством соціальні виплати здійснюються відповідними органами в межах видаткової частини Державного бюджету України, а тому правові підстави для перерахунку Позивачеві, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги, відсутні.
Представник Відповідача 2 в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила, зазначивши, що Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, як орган виконавчої влади, керується в своїй роботі чинними нормативно-правовими актами та діяв в межах правового поля, а тому законних підстав для виплати Позивачу суми різниці щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2006 рік немає, оскільки виплата зазначених видів допомог проведена Позивачу у відповідності з чинним законодавством на момент виплати.
Представником Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат було зазначено, що виплата щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій у 2006 році була проведена в квітні 2006 року, а тому вважається виплаченою відповідно до вимог чинного на момент виплати законодавства України.
Також представник Відповідача 2 в судовому засіданні посилалася на пропуск Позивачем річного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів та наполягала на відмові в задоволенні позову з цієї підстави.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
Позивач -ОСОБА_1, має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 15 грудня 2005 року.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 -16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам -за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, -за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
В судовому засіданні Позивачем було зазначено, що у 2006 році щорічна разова грошова допомога як учаснику бойових дій йому виплачувалася у розмірі, значно нижчому, аніж той, який передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Як вбачається з матеріалів справи, а саме -Довідки 19-го Фінансового відділу Міністерства оборони України № 10 від 12 січня 2007 року та підтверджується поясненнями сторін, Позивач 28 квітня 2006 року отримав щорічну разову грошову допомогу учаснику бойових дій в сумі 250 грн.
Таким чином, Позивач був обізнаний із сумою виплати, яку йому здійснено 28 квітня 2006 року.
Як підтверджується матеріалами справи, Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом 19 жовтня 2007 року.
Представник Відповідача 2 в судовому засіданні наполягала на застосуванні судом наслідків пропущення Позивачем річного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Строк звернення до адміністративного суду -це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову може бути відмовлено на тій підставі, що пропущено строк звернення.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд звертає увагу на те, що Позивач був ознайомлений з розміром грошової допомоги, який йому було виплачено у 2006 році. Норми законів, які регулюють відносини нарахування та виплати щорічної допомоги учасникам бойових дій, офіційно оприлюднені у встановленому законом порядку і є загальновідомими.
Враховуючи вищевикладене, Судом не встановлено, а Позивачем не зазначено про існування обставин, що можуть бути визнані судом поважними для пропуску строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, Позивачем не надано обґрунтованих пояснень стосовно причин пропуску строку звернення до адміністративного суду стосовно частини позовних вимог, а також не надано належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду.
Судом встановлено, що Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із порушенням річного строку звернення до адміністративного суду, так як адміністративний позов подано до Окружного адміністративного суду міста Києва 19 жовтня 2007 року (про що свідчить відповідний реєстраційний напис на першій сторінці позовної заяви), а тому позовні вимоги про перерахунок та виплату щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій за період з 1 січня 2006 року по 19 жовтня 2006 року не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 17, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову -відмовити повністю.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н. Є. Блажівська