ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
08.07.2009 р. № 8/337
За позовомОСОБА_1
ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва
ПроЗобов'язання вчинити певні дії
Суддя Пилипенко О.Є.
Представники сторін:
Від позивачаОСОБА_1 паспорт с. НОМЕР_1
Від відповідача Левченко А.Л. за дов. № 1039 від 07.07.2008 р.
Обставини справи :
Пред'явлені вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язати відповідача списати суму заборгованості із розрахункового рахунку у бухгалтерії ЖЕО-808 за період з 1999 р. по травень 2001р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2008 р. було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 08.07.2008 р.
В попередньому судовому засіданні 08.07.2008 р. відповідач надав суду заперечення, в яких вказує на те, що КП УЖГ Святошинського району м. Києва є структурним підрозділом Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, створеним для утримання та обслуговування територіальної громади і відповідно до свого статуту підприємство відповідача не має владних повноважень.
Судом на розгляд було поставлено питання щодо закриття провадження у справі та направлення справи за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.
Позивач та відповідач не заперечували проти направлення даної справи за підсудністю.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Суд проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, прийшов до висновку, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому справу необхідно направити за підсудністю.
З матеріалів позову вбачається, що спір між сторонами виник щодо списання суми заборгованості.
Відповідно до Інформаційного листа Верховного суду України № 3.2-2005 від 26.12.2005 року, визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції»передбачено ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, справою адміністративною юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владою керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатись категорії спорів, визначені в пунктах 1, 3, 4 вказаної статті, а саме:
а) спори осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності;
б) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
в) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
У всіх наведених категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень.
Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться "при здійсненні управлінських функцій", та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.
Стаття 3 КАС України адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Якщо ж суб'єкти (в тому числі орган державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи), хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм ЦК України, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов'язків за договором, можуть відмовитись від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковими для адміністративного договору, а кожний суб'єкт такого договору виступає як рівний один до одного.
Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
З позову вбачається, що предметом позову є порушене право позивача у цивільних правовідносинах, тому згідно частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин) даний спір належить розглядати місцевим судом в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, заявлені позивачем позовні вимоги належить розглядати за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
З огляду на вищенаведене та керуючись ч. 1 п. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі.
Керуючись ч. 1 п. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 165 К Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
1. Закрити провадження у справі № 8/337.
2. Передати адміністративну справу № 8/337 на розгляд до Святошинського районного суду м. Києва.
3. Ухвала може бути оскаржена в порядку передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Справа буде направлена до Святошиснького районного суду м. Києва після закінчення строку оскарження ухвали про направлення справи за територіальною підсудністю.
Суддя Пилипенко О.Є.