ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 6/166
м. Київ
01.06.2009 р. № 6/166
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
за позовом Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м.Києва
до ОСОБА_1
про стягнення податкової заборгованості в сумі 1637,91 грн.
Представники:
від позивачаБурківська Н.Л.. (довіреність від 08.01.2009 р. № 2)
від відповідача не прибув
Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 01.06.2009р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1637,91 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Дарницькою районною державною адміністрацією у м. Києві 20.09.1999 р. Відповідач є платником єдиного податку з 01.01.2007 року, вид діяльності -роздрібна торгівля, прокат відеокасет, фото послуг, здавання в оренду нерухомого майна, зі ставкою єдиного податку в розмірі 200,00 грн. в місяць. Заборгованість по єдиному податку виникла на підставі нарахувань в сумі 1800,00 грн. в період з 21.03.2007 р. по 31.12.2007 р., СПД-ф.о. ОСОБА_1 було сплачено 162,09 грн. Станом на 01.12.2008 р. заборгованість перед бюджетом становить 1637,91 грн., яка на думку позивача є непогашеною та правомірно нарахованою, в зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути до державного бюджету 1637,92 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.04.2009 р. по справі №6/166 було зупинене провадження у справі з метою усунення недоліків в адресній частині відповідача ОСОБА_1
ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було подане оголошення в газеті «Хрещатик»про розгляд справи в Окружному адміністративному суді м. Києва.
Відповідач в судове засідання не прибув, представника не направив, заперечення на позов не надав, хоча був повідомлений про розгляд справи належним чином.
Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 зареєстрований Дарницькою районною державною адміністрацією м. Києва 20.09.1999 р., про що внесений запис в журналі обліку реєстраційних справ за № 04729, за місцем проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів № НОМЕР_1.
Як платник податків відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва 27.12.2001 р., номер реєстрації 00929.
ОСОБА_1 була подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності від 15.12.2006 року, на підставі чого з 01.01.2007 року перейшов на спрощену систему оподаткування, (місце здійснення підприємницької діяльності - м. Київ) та видане свідоцтво про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2 від 01.01.2007 р.
Згідно абзацу 2 п.2 Указу Президента № 727/98, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач ОСОБА_1 вказав вид діяльності -роздрібна торгівля, прокат відеокасет, фото послуг, здавання в оренду нерухомого майна.
Рішенням сесії Дарницької районної у м. Києві ради встановлені ставки єдиного податку для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи по видах діяльності . Згідно цього рішення ставка за роздрібну торгівлю становить 200,00 грн.
Відповідно до абзацу 6 п.2 Указу Президента суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ознайомлення з даним положенням міститься в п.5 зразку заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності № 599 від 29.10.1999 р.
Згідно даних картки особового рахунку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 не сплатив єдиний податок за період з 21.03.2007 р. по 31.12.2007 р. на загальну суму 1637,91 грн. Заборгованість по єдиному податку виникла на підставі нарахувань в сумі 1800,00 грн. в період з 21.03.2007 р. по 31.12.2007 р., СПД-ф.о. ОСОБА_1 було сплачено 162,09 грн.
Враховуючи вищезазначене суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю, та має заборгованість перед бюджетом, яка становить 1637,91 грн.
Згідно ст.16 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.
Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу фізичній особі була направлена податкова вимога № 1/1325 від 26.03.2007 р. на суму 37,91 грн.
Однак, сума податкового боргу не була погашена. Перша податкова вимога відповідачем не оскаржувалась в адміністративному та в судовому порядку.
Якщо у платника податків, якому надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу.
Згідно абзацу б) п.п. 6.2.3. п.6.2 ст.6 Закону України №2181-ІІІ, друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення, першої податкової вимоги. Таким чином, друга податкова вимога № 2/2318 від 25.05.2007 р. суму 437,91 грн. була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем проживання (АДРЕСА_2), податкова вимога відповідачем отримана не була, та відповідно до п. п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ розміщена на дошці податкових оголошень, встановленій в вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.
Сума податкового боргу не була погашена, податкові вимоги відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалися.
Згідно п.п.2.3.1. п.2.3. ст.2 Закону передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.
Станом на 01.12.2008 р. сума консолідованого податкового боргу відповідача перед бюджетом становить 1637,91 грн.
П.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. З Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.
Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, як визначено ст. 239 ГК України, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
При цьому відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв'язку з несплатою ним податкового зобов'язання по єдиному податку .
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 борг в розмірі 1637,91 грн.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з відповідача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (02121, АДРЕСА_2 інд. №НОМЕР_1), податковий борг в розмірі 1 637,91 грн. (одна тисяча шістсот тридцять сім грн. 91 коп.) на користь Державного бюджету України, стягувач Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва (02068, м. Київ, вул.. Кошиця, 3) на рахунок № 34216379700003 до УДК у Дарницькому районі м.Києва, код 26077885 у банку ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 16050200.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.