ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 6/264
м. Київ
25.05.2009 р. № 6/264
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
за позовом Державна податкова інспекція в Оболонському районі м.Києва
до ОСОБА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
Представники:
від позивача: Пєчковська О.В. (довіреність від 08.01.2009 р. № 21/9/10-008)
від відповідача: не з'явилися
третя особа не з'явилися
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.05.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція Оболонському районі м. Києва з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), третя особа Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація про припинення державної реєстрації
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що СПД -фізична особа ОСОБА_1 не звітує з моменту реєстрації.
Відповідно до реєстраційних документів, фізична особа -підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав.
Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований Мінською (Оболонською) районною державною адміністрацією м. Києва 20 квітня 2001 року, свідоцтво № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, та був взятий на податковий облік Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва 20.04.2001 р.
ДПІ у Оболонському районі м. Києва здійснено перевірку відповідача з питань, пов'язаних з його поданням звітності. За результатами перевірки встановлено, що відповідач звіти про фінансово -господарську діяльність до податкового органу не подавав з моменту реєстрації.
Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»передбачені обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:
1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;
2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);
3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;
4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.
Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України.
Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України, у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.
Як встановлює норма п. 6 ст. 58 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання ліквідується:
за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті;
у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено;
у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;
у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі:
прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності;
смерті фізичної особи - підприємця;
постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;
постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності;
постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є:
визнання фізичної особи - підприємця банкрутом;
провадження нею підприємницької діяльності, що заборонена законом;
неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази неподання звітності відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Cуд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі щодо припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованого Мінською (Оболонською) районною державною адміністрацією м. Києва 20 квітня 2001 року.
3. Зобов'язати державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запис про судове рішення, провести державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відповідно до чинного законодавства та повідомити органи статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щодо якого постановлено судове рішення про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців такого запису.
4. Постанову надіслати сторонам у справі та державному реєстратору.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.