ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22.04.2009 р. 12:40 № 7/613
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адмінстрації Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про зобов'язання вчинити певні дії
Представники:
від позивачаОСОБА_1, особисто
від відповідача 1
від відповідача 2 Стальна О.О., представник за довіреністю
Сергієнко І.М., представник за довіреністю
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду в м. Києві з позовною заявою до відповідача на його бездільність щодо виплати щорічної разової грошової допомоги за 1999-2007 рр.
Позовні вимоги в цілому мотивовані тим, що позивачу не було перераховано щорічну разову грошову допомогу, чим порушено Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі -Закон 3551) та Рішення Конституціного суду України від 01.12.2004 року №20-рп/2004 та від 09.07.2007 №6-рп/2007.
Відповідач по справі проти позову заперечував з огляду на те, що до його компетенції не входить повноваження щодо призначення та здійснення виплат допомоги до 5 травня.
Відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України судом до участі у справі у якості відповідача-2 було залучено Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, на який згідно з пп.3.2, 3.3 та 4.9 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.01.07 № 65 покладено обов'язок щодо підготовки документів та здійснення виплат соціальної допомоги та інших доплат.
Відповідач-2 проти позову заперечував, посилаючись на пропуск позивачем встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України строку та просив застосувати наслідки, передбачені ст.100 цього Кодексу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив -
Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується наданою копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.03.1996, а також інвалідом ІІІ групи, про що свідчить надана позивачем копія посвідчення серії НОМЕР_2 від 06.11.07.
Згідно з ч.5 ст. 12 Закону України 3551 -щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно з ч. 1 ст. 17-1 Закону 3551 - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Дія зазначеної норми закону була зупинена відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач зазначає, що його право на отримання щорічної разової грошової допомоги було порушено за період з 1999 по 2007 роки.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Одночасно цим Кодексом встановлено строк, в межах якого особа може звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Відповідачі по справі звертали увагу суду на пропуск позивачем строку на звернення до суду за захистом свої прав та просили у зв'язку з цим відмовити позивачу в задоволенні позову.
Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Таким чином, суд вважає обґрунтованим частково клопотання відповідачів про застосування до позивача наслідків пропуску річного строку на звернення до суду за захистом своїх прав в частині позовних вимог за період з 1999 по 2006 роки, включно.
Щодо позовних вимог, які стосуються здійснення виплат до 5 травня за 2007 рік, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Законом України від 19.12.2006 № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію частини 5 ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6рп/2007 та від 22.05.08 № 10рп/2008 з огляду на те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»право позивача на отримання щорічної разової допомоги не було зупинено. Норма, яка передбачала пільгу позивача у вигляді отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня була зупинена лише в частині визначення розміру виплат.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що у 2007 році законом не було передбачено розміру, в якому відповідач-2 мав здійснювати виплати до 5 травня, суд вважає, що дії відповідача-2 вчинені в межах, передбачених Конституцією України.
Суд також звертає увагу на те, що клопотання позивача про поновлення пропущеного строку є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки позивач не надав суду доказів поважності пропуску встановленого для захисту порушеного права строку на звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі по справі виконали свій обов'язок щодо доказування.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 89, 90, 94, 97, 99,100 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд, -
У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано -19 травня 2009 року.
Суддя Арсірій Р.О.