«06» квітня 2021 року
м. Харків
справа № 643/11496/19
провадження № 22ц/818/2835/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),
суддів - Котелевець А.В., Хорошевський О.М.
за участю секретаря - Дмитренко А.Ю.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 , представниця позивачки - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 , представниця відповідача - ОСОБА_4
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , представниця позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_4,
відповідачка за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , представниця відповідачки за зустрічним позовом - ОСОБА_2
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року в складі судді Горбунової Я.М. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна та усунення перешкод у користуванні автомобілем та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна та усунення перешкод у користуванні автомобілем, який в подальшому уточнила.
Позовна заява мотивована тим, що з 14 вересня 2013 року вона разом з ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, однак з 24 серпня 2018 року фактично припинили шлюбні сімейні відносини.
Зазначила, що у період зареєстрованого шлюбу за спільні кошти в розмірі 8700,00 доларів США ними придбано автомобіль марки «MAZDA», модель 6, 2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстровано за відповідачем згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року.
Вказала, що у травні 2018 року на прохання чоловіка нею надано заяву про згоду на продаж зазначеного автомобіля, яка посвідчена приватним нотаріусом. Проте, після того, як відповідач припинив спільне проживання з нею, вона звернулася до нотаріуса та 10 вересня 2018 року відкликала свою заяву від 10 травня 2018 року про надання згоди на продаж автомобіля.
Посилалася на те, що вона вже більше року позбавлена можливості користуватися своїм майном, тому справедливим буде надання їй у користування на 12 місяців, а надалі рівноправні умови користування майном почергово.
Просила поділити автомобіль марки «MAZDA», модель 6, 2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року, який перебував у спільній сумісній власності сторін по справі наступним чином: визнати за ОСОБА_1 та за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку автомобіля марки «MAZDA», модель 6, 2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року, кожному в ідеальних частках;
усунути перешкоди зі сторони ОСОБА_3 в користуванні ОСОБА_1 автомобілем марки «MAZDA», модель 6, 2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року шляхом встановлення наступного порядку користування спільним автомобілем:
- на наступний день після набрання законної сили рішенням суду передати ОСОБА_1 автомобіль разом із дублікатом ключів від автомобіля та свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу в користування ОСОБА_1 на строк 12 місяців;
- першого числа місяця, що слідує після закінчення періоду користування автомобілем ОСОБА_1 передати нею автомобіль разом із дублікатом ключів від автомобіля та свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу в користування ОСОБА_3 на строк один місяць;
- першого числа місяця, що слідує після закінчення періоду користування автомобілем ОСОБА_3 передати ним автомобіль разом із дублікатом ключів від автомобіля та свідоцтвом про реєстрацію даного транспортного засобу в користування ОСОБА_1 на строк один місяць;
- в подальшому користуватись автомобілем почергово, з передачею кожного першого числа місця один одному автомобіля разом із дублікатом ключів від автомобіля та свідоцтвом про реєстрацію даного автомобіля на один місяць і не чинити перешкоди один одному в користуванні даним автомобілем.
Не погоджуючись з позовними вимогами у грудні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, який в подальшому уточнив.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що з 14 вересня 2013 року він з ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 19 грудня 2019 року розірвано.
Зазначив, що в період шлюбу ними придбано автомобіль марки «MAZDA», модель 6, 2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року.
Посилався на те, що даний автомобіль був придбаний у пошкодженому стані і потребував ремонту, а у них для цього коштів не вистачало, у зв'язку з чим він позичив 6000,00 доларів США у своєї матері, що підтверджується розпискою від 02 грудня 2017 року.
Вказав, що він неодноразово пропонував ОСОБА_1 продати автомобіль, розрахуватись з боргами та розподілити отримані кошти з продажу майна, але ОСОБА_1 не бажає дійти згоди щодо розподілу спірного автомобіля, відмовляється від його продажу.
Вказав, що згідно висновку експерта дійсна вартість спірного автомобіля становить 305 207,66 грн, половина вартості майна становить 152 603,83 грн, борг кожного з подружжя становить 80 708,70 грн, таким чином на користь ОСОБА_1 належить компенсація в розмірі 71 895,13 грн.
Просив розділити спільне майно придбане у шлюбі шляхом визнання права власності за ОСОБА_3 на автомобіль марки «MAZDA», модель 6, 2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року вартістю 305 207,66 грн, зі сплатою на користь ОСОБА_1 з вирахуванням наявного боргового зобов'язання компенсації вартості частини майна в розмірі 71 895,13 грн.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року, в якому ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01 березня 2021 року виправлено описку, позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково; поділено автомобіль марки «MAZDA», модель 6, 2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року, який перебував у спільній сумісній власності сторін по справі наступним чином: визнано за ОСОБА_1 та за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку автомобіля «MAZDA», модель 6, 2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року, кожному в ідеальних частках; в задоволенні інших позовних вимог відмовлено; в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовлено; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 2651,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5875,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про усунення перешкоди зі сторони ОСОБА_3 в користуванні ОСОБА_1 автомобілем «MAZDA», модель 6, 2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року, шляхом встановлення запропонованого нею порядку користування спільним автомобілем; ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити їх у повному обсязі; стягнути з відповідача на її користь всі судові витрати, в тому числі, витрати на правничу допомогу, в розмірі 11 296,40 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, неповно з'ясував обставини у справі, не врахував, що на момент ухвалення судового рішення між сторонами був спір про визначення порядку користування спільним майном, який суд першої інстанції безпідставно не вирішив. Також, на її думку, суд першої інстанції помилково вважав, що у неї право власності на автомобіль виникає з моменту ухвалення судового рішення, оскільки вона стала співвласницею спірного автомобіля одночасно з ОСОБА_3 , а не з моменту ухвалення судового рішення. Порушення її прав на володіння і користування автомобілем почалося з 24 серпня 2018 року, коли ОСОБА_3 забрав автомобіль і виїхав із спільного місця проживання у невідомому напрямку, без повідомлення нової фактичної адреси мешкання, чим позбавив її можливості користуватися майном у той час, як сам ОСОБА_3 по сьогоднішній день продовжує користуватися автомобілем, що призводить до його зношення та знецінення. Зазначив, що суд першої інстанції взагалі не надав нормативного обґрунтування своєї відмовити у задоволенні цих вимог.
Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.
01 квітня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали до суду апеляційної інстанції заяву про затвердження мирової угоди, в якій просили затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі.
При цьому сторони зазначили, що наслідки закриття провадження у справі, передбачені частиною 3 статті 206 ЦПК України їм роз'яснені і зрозумілі.
Сторони просили затвердити мирову угоду наступного змісту:
« ОСОБА_1 до ОСОБА_3 домовились врегулювати спір у справі № 643/11496/19, що перебуває у провадженні Харківського апеляційного суду, шляхом підписання та виконання даної мирової угоди на наступних умовах:
1. Позивач відмовляється від позовних вимог про усунення перешкод зі сторони ОСОБА_3 в користуванні ОСОБА_1 автомобілем «MAZDA», модель 6, (2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року) шляхом встановлення заявленого у позові порядку користування спільним автомобілем.
2. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на Ѕ частину автомобіля «MAZDA», модель 6, (2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року).
3. Визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на Ѕ частину автомобіля «MAZDA», модель 6, (2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року), яка належала ОСОБА_1 .
4. Сторони домовились про те, що вартість автомобіля «MAZDA», модель 6, (2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року) складає 305 207,66 грн.
5. Відповідач ОСОБА_3 зобов'язується виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості її Ѕ частини від автомобілю «MAZDA», модель 6, (2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року) у розмірі 152 603,83 грн, а також грошові кошти у розмірі 3152,60 грн у якості компенсації витрат ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова по даній справі. Сторони домовились про те, що ОСОБА_3 зобов'язується здійснити вказані виплати в наступному порядку:
- відповідач ОСОБА_3 зобов'язується виплатити ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 83 861,30 грн до початку апеляційного судового розгляду, що підтверджується розпискою укладеною між сторонами;
- виплатити ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 71 895,13 грн, внесені ОСОБА_3 на депозитний рахунок Московського районного суду м. Харкова згідно квитанції № 34939498 від 21 січня 2021 року (банк платника: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (м. Київ), отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ (м. Київ), код отримувача: 26281249, рахунок отримувача: UA 20 820172 0355299002000006674, призначення платежу: внесення застави по справі № 643/11496/119 від ОСОБА_3 ).
6. У разі необхідності проведення реєстрації/перереєстрації (оформлення/переоформлення) майна, вказаного в даній мировій угоді, з метою передачі права власності на майно, згідно умов даної мирової угоди, сторони зобов'язуються всіляко сприяти один одному в проведенні зазначених процедур для оформлення права власності на автомобіль.
7. Сторони підтверджують, що жодного іншого спільно нажитого під час шлюбу майна чи будь-яких зобов'язань майнового характеру, що підлягають поділу між сторонами немає.
8. ОСОБА_3 визнає, що грошове зобов'язання, яке виникло у нього перед ОСОБА_5 згідно розписки від 02 грудня 2017 року на суму 6000,00 доларів США є його особистим зобов'язанням, кошти за яким витрачені ним на особисті потреби, а не в інтересах сім'ї.
9. Сторони підтверджують, що будь-яких матеріальних претензій одна до одної після укладення зазначеної мирової угоди вони не мають.
10. Сторони визнали, що кожне з положень цієї мирової угоди було узгоджено окремо і сторони прийшли до цілковитої згоди щодо їх змісту.
11. Сторони домовились, що подадуть спільну заяву до суду про затвердження даної мирової угоди. Угода набирає чинності через 15 днів з дня затвердження її судом та діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
12. Ухвала суду про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до пункту 2 статті 208 ЦПК України.
13. В разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
14. Сторони підтверджують, що умови даної мирової угоди не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторонам відомі наслідки укладення даної угоди. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.
15. Сторони даної мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї мирової угоди.
16. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди.
17. Уся інформація, викладена в цій мировій угоді, сприймається сторонами як повною мірою достовірна.
18. Наслідки затвердження даної мирової угоди сторонам роз'яснено: повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
19. Дана мирова угода складено в трьох оригінальних примірниках по одному для сторін та один примірник для суду.
20. Вказані умови мирової угоди відповідають вимогам закону і встановлені сторонами на добровільних засадах.
21. Наслідки закриття провадження у справі встановлені ст.256 ЦПК України щодо неможливості повторного звернення до суду з позовом про той самий предмет з цих же підстав, сторонам відомі і зрозумілі».
Також, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надали розписку від 01 квітня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_3 на виконання пункту 5 мирової угоди від 01 квітня 2021 року, укладеної між ним та ОСОБА_1 по цивільній справі № 643/11496/9, передав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 83 861,30 грн у якості часткової компенсації вартості Ѕ частки від автомобіля «MAZDA», модель 6, що є предметом спору. ОСОБА_1 на виконання пункту 5 мирової угоди від 01 квітня 2021 року, укладеної між нею та ОСОБА_3 по цивільній справі № 643/11496/19 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 83 861,30 грн, у якості часткової компенсації вартості її Ѕ частини від автомобіля «MAZDA», модель 6, що був предметом спору.
В суді апеляційної інстанції учасники справи підтримали свою заяву про затвердження мирової угоди та пояснили, що дійсно ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 83 861,30 грн у якості часткової компенсації вартості Ѕ частки від автомобіля «MAZDA» та ОСОБА_3 надав платіжне доручення про зарахування грошових коштів на суму 71 895, 31 грн на депозитний рахунок суду першої інстанції по цій справі.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви сторін про укладення мирової угоди, колегія суддів вважає, що мирова угода сторін підлягає затвердженню, у зв'язку з чим рішення суду слід визнати нечинним, а провадження у справі закрити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 7 статті 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
За правилами статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Статтею 373 ЦПК України передбачено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає не чинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Отже, укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто, після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.
Матеріали справи свідчать про те, що мирова угода укладена в інтересах обох сторін та не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, зокрема, матері відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 .
Встановлено, що сторонам зрозумілі наслідки ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням мирової угоди, про що зазначено у їх спільній заяві. Мирова угода підписана сторонами, передбачені частиною 5 статті 207 ЦПК України підстави для відмови в затвердженні мирової угоди відсутні, а тому колегія суддів приходить до висновку про можливість затвердження укладеної сторонами мирової угоди.
При цьому, відповідно до статті 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Враховуючи, що мирова угода укладена сторонами, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, суд апеляційної інстанції затверджує мирову угоду, визнаючи не чинним рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 207, 208, 256, 373, 381-384, 389 ЦПК України
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про затвердження мирової угоди - задовольнити.
Затвердити мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 01 квітня 2021 року, за умовами якої:
« ОСОБА_1 до ОСОБА_3 домовились врегулювати спір у справі № 643/11496/19, що перебуває у провадженні Харківського апеляційного суду, шляхом підписання та виконання даної мирової угоди на наступних умовах:
1. Позивач відмовляється від позовних вимог про усунення перешкод зі сторони ОСОБА_3 в користуванні ОСОБА_1 автомобілем «MAZDA», модель 6, (2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року) шляхом встановлення заявленого у позові порядку користування спільним автомобілем.
2. Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на Ѕ частину автомобіля «MAZDA», модель 6, (2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року).
3. Визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на Ѕ частину автомобіля «MAZDA», модель 6, (2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року), яка належала ОСОБА_1 .
4. Сторони домовились про те, що вартість автомобіля «MAZDA», модель 6, (2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року) складає 305 207,66 грн.
5. Відповідач ОСОБА_3 зобов'язується виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості її Ѕ частини від автомобілю «MAZDA», модель 6, (2014 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузов, рами) № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 6341 від 26 грудня 2017 року) у розмірі 152 603,83 грн, а також грошові кошти у розмірі 3152,60 грн у якості компенсації витрат ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення Московського районного суду м. Харкова по даній справі. Сторони домовились про те, що ОСОБА_3 зобов'язується здійснити вказані виплати в наступному порядку:
- відповідач ОСОБА_3 зобов'язується виплатити ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 83 861,30 грн до початку апеляційного судового розгляду, що підтверджується розпискою укладеною між сторонами;
- виплатити ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 71 895,13 грн, внесені ОСОБА_3 на депозитний рахунок Московського районного суду м. Харкова згідно квитанції № 34939498 від 21 січня 2021 року (банк платника: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (м. Київ), отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ (м. Київ), код отримувача: 26281249, рахунок отримувача: UA 20 820172 0355299002000006674, призначення платежу: внесення застави по справі № 643/11496/119 від ОСОБА_3 ).
6. У разі необхідності проведення реєстрації/перереєстрації (оформлення/переоформлення) майна, вказаного в даній мировій угоді, з метою передачі права власності на майно, згідно умов даної мирової угоди, сторони зобов'язуються всіляко сприяти один одному в проведенні зазначених процедур для оформлення права власності на автомобіль.
7. Сторони підтверджують, що жодного іншого спільно нажитого під час шлюбу майна чи будь-яких зобов'язань майнового характеру, що підлягають поділу між сторонами немає.
8. ОСОБА_3 визнає, що грошове зобов'язання, яке виникло у нього перед ОСОБА_5 згідно розписки від 02 грудня 2017 року на суму 6000,00 доларів США є його особистим зобов'язанням, кошти за яким витрачені ним на особисті потреби, а не в інтересах сім'ї.
9. Сторони підтверджують, що будь-яких матеріальних претензій одна до одної після укладення зазначеної мирової угоди вони не мають.
10. Сторони визнали, що кожне з положень цієї мирової угоди було узгоджено окремо і сторони прийшли до цілковитої згоди щодо їх змісту.
11. Сторони домовились, що подадуть спільну заяву до суду про затвердження даної мирової угоди. Угода набирає чинності через 15 днів з дня затвердження її судом та діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
12. Ухвала суду про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до пункту 2 статті 208 ЦПК України.
13. В разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
14. Сторони підтверджують, що умови даної мирової угоди не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторонам відомі наслідки укладення даної угоди. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.
15. Сторони даної мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї мирової угоди.
16. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї мирової угоди.
17. Уся інформація, викладена в цій мировій угоді, сприймається сторонами як повною мірою достовірна.
18. Наслідки затвердження даної мирової угоди сторонам роз'яснено: повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
19. Дана мирова угода складено в трьох оригінальних примірниках по одному для сторін та один примірник для суду.
20. Вказані умови мирової угоди відповідають вимогам закону і встановлені сторонами на добровільних засадах.
21. Наслідки закриття провадження у справі встановлені ст.256 ЦПК України щодо неможливості повторного звернення до суду з позовом про той самий предмет з цих же підстав, сторонам відомі і зрозумілі.».
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року визнати нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна та усунення перешкод у користуванні автомобілем та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - закрити.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до положень частини 2 статті 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих підстав не допускається.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді А.В. Котелевець
О.М. Хорошевський
Повний текст ухвали складено 13 квітня 2021 року відповідно до частини 6 статті 259 ЦПК України.