ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
06.02.2009 р. № 3/605
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Кочана В.М.,
секретаря судового засідання Стріхи В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача
ОСОБА_2
до Оболонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві
провизнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яким йому відмовлено у реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, та зобов"язати Оболонське РУ ГУ МВС України в м. Києві здійснити реєстрацію його за вказаною адресою, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання письмового повідомлення про причини відмови у реєстрації.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і пояснив, що його дружина - ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. Нею було надано згоду на його прописку (реєстрацію) у даній квартирі.
З метою отримання реєстрації він звернувся до відповідача через паспортиста ЖЕО та надав при цьому всі необхідні документи.
Відповідач незаконно відмовив у його реєстрації та при цьому не повідомив про причини такої відмови.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив і пояснив, що причиною відмови позивачу у здійснення реєстрації є те, що договір купівлі-продажу квартири не зареєстрований в БТІ.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає. що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що в червні 2008 р. позивач змінив своє постійне місце проживання, переїхавши з Луганська до Київа.
У Києві позивач проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 у квартирі, що їй належить, за адресою: АДРЕСА_2.
11 червня 2008 р. позивач звернувся через паспортиста ЖЕО до відповідача з заявою про реєстрацію свого місця проживання.
25.06.2008 р. позивачу було повернуто документи, при цьому на заяві рукописним текстом вказано, що відповідно до ст. 334 ЦК України договір купівлі-продажу має бути зареєстровано в БТІ.
Таким чином, у реєстрації позивачу було відмовлено, у повернутому йому паспорті відмітка про реєстрацію не проставлена.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", громадянин України зобов'язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Відповідно до ч. 2 - 4 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа подає: письмову заяву, паспортний документ, квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; два примірники талона зняття з реєстрації.
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.
Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
Зразки документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 985 від 28 липня 2004 р. "Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні".
Саме такі документи, відповідно до вказаного переліку та встановлених зразків, були надані позивачем для реєстрації.
Крім того, позивач надав документ, який свідчить про те, що його дружина ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою, де позивач бажав зареєструватися.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Відповідно до розділу 1 ст. 1 Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні (далі - Регламент), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 96 від 03.02.2006 р., територіальні органи МВС України повинні проводити реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб на території їх обслуговування.
Що стосується відмови відповідача зареєструвати позивача у квартирі його дружини з посиланням на обов"язок власниці квартири зареєструвати квартиру) в органах БТІ відповідно та на ст. 334 ЦК України, така відмова є незаконною з наступних підстав.
Відповідно до 3 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів, крім перелічених у ч. 2 цієї статті. Всі перелічені у ч.2 статті документи, що необхідні для реєстрації, позивач надав.
Надання даних про реєстрацію місця проживання в БТІ законом не передбачено.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
З наданої суду копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №4574029 від 07.09.2007 р. видно, що договір пройшов державну реєстрацію належним чином та з цього моменту у дружини позивача виникло право власності.
З моменту придбання квартири у покупця виникає ціла низка зобовязань щодо придбаного майна, серед яких є обов'язок зареєструвати нерухоме майно в органах БТІ. Проте, здійснення контролю за виконанням цього обов"язку на органи внутрішніх справ не покладено.
Таким чином, вимагаючи від позивача дані про те, що квартира зареєстрована в БТІ, працівники перевищили надані їм повноваження та незаконно прийняли рішення про відмову у реєстрації, а тому слід визнати протиправним рішення Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яким відмовлено у реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, та зобов"язати Оболонське РУ ГУ МВС України в м. Києві здійснити реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
В частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо ненадання повідомлення про причину нереєстрації слід відмовити, оскільки про відмову у реєстрації позивачу повідомив паспортист ЖЕО, через якого подавалась заява про реєстрацію.
Керуючись ст.ст.. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яким відмовлено у реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов"язати Оболонське РУ ГУ МВС України в м. Києві здійснити реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кочан В.М.