ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
Вн. № 6/673
м. Київ
02.02.2009 р. № 6/673
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 8191,83 грн.
Представники:
від позивачаЯрова Л.М. (довіреність від 04.06.2008р. №2375/9/10-017)
від відповідача ОСОБА_2.(довіреність від 21.02.2006р.)
Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 02.02.2009р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення прибуткового податку у розмірі 8 191,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач в позовній заяві зазначив, що фізична особа ОСОБА_1 має борг по прибутковому податку з громадян. Заборгованість виникла внаслідок перерахунку прибуткового податку відповідача за 2003 рік здійсненої відповідно до ст.ст. 11, 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26.12.1992р. із змінами та доповненнями. Сума податку розрахована за ставками з урахуванням положень Указу Президента України №519 «Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та ставки прогресивного оподаткування доходів». Станом на 23.12.2008 р. заборгованість перед бюджетом становить 8 191,83 грн., яка на думку позивача є непогашеною та правомірно нарахованою, в зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути до державного бюджету 8 191,83 грн.
Представник відповідача надав заперечення на адміністративний позов та зазначає, що позивач при визначені суми прибуткового податку діяв всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р., Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 20.03.2003р. №889-ІV. Крім того, вважає що розрахунок прибуткового податку та дії щодо проведення перерахунку прибуткового податку Відповідача є незаконними. Відповідач в судових дебатах звернув увагу суду на нехтування позивачем вимог КАСУ щодо обов'язку добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки та вимоги суду. Тому на думку відповідача суду слід було б відреагувати на данні факти шляхом винесення окремої ухвали у справі.
Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 в 2003 році отримувала доходи за основним місцем роботи та за сумісництвом, про що свідчить декларація про доходи, одержані з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р.
У статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного громадянина сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів та інших обов'язкових платежів, порядок їх зарахування і напрямки використання, перелік платників податків та об'єктів оподаткування, відповідальність за порушення податкового зобов'язання визначені в Законі України від 25 червня 1991 року N 1251-XII "Про систему оподаткування".
Згідно із зазначеним Законом громадяни зобов'язані сплачувати податок з отриманих доходів (статті 4, 14) і при цьому повинен додержуватися принцип соціальної справедливості, який полягає в забезпеченні соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі прибутки (стаття 3).
Починаючи з 1 січня 1993 року громадяни сплачували прибутковий податок відповідно до Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян», в якому визначено платників цього податку, об'єкти і ставки оподаткування.
Відповідно до ст. 1 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян»платник податку (суб'єктами оподаткування ) в Україні є громадяни України.
Відповідно до ст.2 Декрету, об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаних з різних джерел, як на території України так і за її межами.
Згідно до ч.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»за №13-92 від 26.12.1992 року (зі змінами та доповненнями), до сукупного оподаткованого доходу включаються одержані за місцем основної роботи ( служби, навчання ) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.
Оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:
- декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи;
- матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;
- отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи i утримані податки за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України.
Відповідно до ст. 11 розділу ІІІ Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26.12.1992 року (зі змінами та доповненнями), згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій i фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.
Стаття 12 Декрету визначає, що з доходів, зазначених у статті 11, податок обчислюється за ставками, наведеними у пунктах 2, 3 i 4 статті 7, утримується у джерела виплати i перераховується до бюджету в порядку, встановленому статтею 10 цього Декрету. При визначенні оподатковуваного доходу в джерела виплати не виключається сума встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму i не надаються пільги, передбачені статтею 6 цього Декрету.
Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у строки, визначені законом, подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так i не основним місцем роботи. Особи, які одержують доходи не за місцем основної роботи, зобов'язані вести облік доходів i витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів, за формою i у порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцією України.
Підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати зазначених доходів, зобов'язані протягом 15 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу надіслати до податкових органів за місцем державної реєстрації відомості про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.
Податкові органи використовують ці відомості для перевірки поданих громадянами декларацій та обчислення сукупної річної суми податку. При обчисленні податковими органами річної суми податку з оподатковуваного доходу виключається встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум на дату обчислення податку i суми, передбачені у статті 6 цього Декрету.
Відповідно до ст.. 23 Декрету, Інструкція щодо застосування цього Декрету видається Головною державною податковою інспекцією України
Відповідно до ч.2 п. 7.3 ст. 7 Інструкції "Про прибутковий податок з громадян" затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93р. № 12 (із змінами та доповненнями ), яку було розроблено у відповідності до ст. 23 Декрету, громадянам, які мають постійне місце проживання в Україні та одержали доходи не за місцем основної роботи, державними податковими інспекціями на підставі декларацій проводяться перерахунки податку з сукупного річного доходу за ставками, наведеними у п.7.1. зазначеної інструкції.
Так, відповідач 31.03.2004 р. подав до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва декларацію про доходи, одержані з 01.01.2003 р. по 31.12.2003 р. де вказано, що нею було отримано дохід від викладацької діяльності за місцем основної роботи та не за місцем основної роботи в сумі 97 780,61 грн. (копія декларації в матеріалах справи).
На підставі даних, зазначених у Декларації, про сукупний річний дохід, податкові органи здійснюють річний перерахунок прибуткового податку. За даними цього перерахунку визначається сума, яку належить повернути громадянину або яку він повинен доплатити.
Перерахунок прибуткового податку проводився за алгоритмом вказаному в ст. 9 Інструкції «Про прибутковий податок з громадян». По закінченню календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу з урахуванням сплаченого (утриманого) протягом року податків з місячних доходів.
Так, порядок річного перерахунку прибуткового податку ОСОБА_1 за 2003 р. такий:
1. Сума сукупного доходу за рік за місцем основної роботи 57 001,91 грн. Сума сукупного доходу за рік за сумісництвом 40 778,70 грн. Всього 97 780,61 грн.
2. Обраховується середньомісячний сукупний оподатковуваний дохід шляхом ділення сукупного оподатковуваного доходу на 12 місяців (97 780,61 грн. -365,00 : 12) = 8 117,00 грн.
3. визначається сума прибуткового податку із середньомісячного сукупного оподатковуваного доходу за ставками, наведеними в п.п. 7.1 п. 7 Інструкції (8117,00 -1700,00) х 40% + 393,55 = 2960,35 грн.
4. Обраховується річна сума прибуткового податку шляхом множення значення прибуткового податку із середньомісячного сукупного оподатковуваного доходу за 12 місяців: 2960 х 12 =35524,20 грн.
5. Шляхом порівняння річної суми податку за перерахунком з фактично утриманого (сплаченого) -27332,37, за рік сумою податку визначається сума прибуткового податку, яка має бути доутримана і внесена до бюджету або визначається зайво утриманою (сплаченою), яка підлягаю поверненню громадянину, або за його згодою зараховується до сплати майбутніх платежів прибуткового податку.
Таким чином відповідачу було донараховано податкове зобов'язання, а саме прибутковий податок у сумі 8191,83 грн. (35524,20 -27332,37 = 8191,83 грн.)
За даними річного перерахунку прибуткового податку визначається сума, яка підлягає поверненню або яку він повинен доплатити в бюджет. Такий перерахунок проводять протягом двох місяців з дня одержання від громадян декларації.
Нарахована сума прибуткового податку підлягає сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу про необхідність сплати.
У встановлений законодавством строк податок не був сплачений.
Відповідно до Декрету "Про прибутковий податок з громадян" стягнення заборгованості прибуткового податку з громадян провадиться відповідно до чинного законодавства.
На підставі п. 4.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181- III «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ДПІ у Голосіївському районі м. Києві було винесено податкове повідомлення форми «Ф»№0024491702/0 від 31.05.2004р. про визначення податкового зобов'язання з прибуткового податку з працівників та сумісників гр. ОСОБА_1 на суму 8191,83 грн. Але донарахована сума прибуткового податку з громадян відповідачем не сплачена.
Щодо тверджень відповідача про пропущення позивачем строку на звернення до суду, суд , вивчивши матеріали справи зазначає наступне.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державної податкової служби відноситься, зокрема, звернення до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Так, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було подано до Голосіївського районного суд м. Києва позовну заяву від 09.11.2005р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на суму 8191,83 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Цивільно-процесуального кодексу України питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.
Ухвалою Голосіївського районного суд м. Києва від 15.12.2005 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
25.05.2006р. Голосіївським районним судом м. Києва було винесено ухвалу, якою було задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку із зверненням останнього до Конституційного суду України про офіційне тлумачення положень ст.. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст.. 2,6,7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
Голосіївським районним судом м. Києва було поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.12.2007р. В подальшому ухвалою від 04.02.2008р. суд закрив провадження у справі, в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного законодавства.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подано апеляційну скаргу від 06.02.208р.
Розглянувши апеляційну скаргу, Апеляційний суд м. Києва прийняв рішення від 17.03.2008р. про відмову у задоволені апеляційної скарги ДПІ.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, процесуальний строк для звернення до адміністративного суду починає перебіг з 17.03.2008 р., тобто з моменту винесення рішення Апеляційним судом м. Києва.
Згідно ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно визнати поважною причину пропущення строку звернення до суду, відновити пропущений строк та позов задовольнити повністю. У позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв'язку з несплатою ним прибуткового податку з громадян в сумі 8191,83 грн.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з прибуткового податку з громадян розмірі 8191,63 грн.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 99, 100, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), податковий борг з прибуткового податку в розмірі 8191,63 грн. (вісім тисяч сто дев'яносто одна грн. 63 коп.) на розрахунковий рахунок 33211800700009, код платежу 11010100, одержувач УДК у Святошинському районі м. Києва ідентифікаційний код 26077945, банк ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.