14 квітня 2021 року справа №200/4561/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. (у повному обсязі складено 27.11.2020 року у м. Слов'янськ) та додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року (у повному обсязі складено 29.12.2020 року у м. Слов'янськ) у справі № 200/4561/20-а (головуючий І інстанції суддя Грищенко Є.І.) за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,
05.05.2020 року Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом (який було уточнено) і просив: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 3; штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 4; штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 5; штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 6. Разом 13566,00 грн. (т. 1 а.с. 1-3, 68-70).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. у справі № 200/4561/20-а у задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу - відмовлено (т. 1 а.с. 226-229).
29 грудня 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято додаткове рішення у справі. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5800 (п'ять тисяч вісімсот) гривень (т. 2 а.с. 4-5).
Не погодившись з такими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року та додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду є таким, що не відповідає нормам матеріального права.
Вказує, що на підставі матеріалів справи, попередніх висновків та протоколів засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 28.01.2020 року у зв'язку з ненаданням витребуваної інформації, керуючись ст. 27 Закону України «Про рекламу» Головним управлінням були прийняті рішення від 28.01.2020 року № 3, № 4, № 5 та № 6 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Вказані рішення прийняті відповідно до норм діючого законодавства.
Стосовно відшкодування на користь відповідача витрат на правничу допомогу зазначає, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Надаючи оцінку послугам правничої допомоги, а саме: вивчення, підготовка та складання відзиву, процесуальні документи у даній справі є однотипними, а тому не потребують значної затрати часу.
Представником відповідача на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області понесені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: витрат на професійну правничу допомогу, що пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 6000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони у судове засідання не з'явилися про розгляд справи були повідомлені належним чином. Надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з такого.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Листом від 07 листопада 2019 року № 06-21/5816 виконавчим комітетом Фастівської міської ради було повідомлено позивача про порушення вимог Типових правил зовнішньої реклами та Закону України «Про рекламу» в частині розповсюдження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зовнішньої реклами без дозволів за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 20).
14 листопада 2019 року позивачем було сформовано протокол про порушення законодавства про рекламу за наявними ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: зовнішня реклама магазину, яка розповсюджується за адресою: АДРЕСА_1 не має відповідного дозволу органу місцевого самоврядування на розміщення зовнішньої реклами (т. 1 а.с. 27).
14 листопада 2019 року позивачем було сформовано протокол про порушення законодавства про рекламу за наявними ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: зовнішня реклама магазину, яка розповсюджується за адресою: АДРЕСА_2 не має відповідного дозволу органу місцевого самоврядування на розміщення зовнішньої реклами (т. 1 а.с. 26).
Вимогою від 14 листопада 2019 № Вих-10-05.1/11845-19 управління зобов'язано відповідача у строк до 13 грудня 2019 року надати документи: письмові пояснення, макети розміщеної зовнішньої реклами, виписку з єдиного державного реєстру, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдження реклами (договір з розповсюджувачами реклами, договір з виробником реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, платіжні доручення про сплату розміщення рекламних засобів та виготовлення реклами тощо), а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття рішення по справі (т. 1 а.с. 28-29).
Вимогою від 14 листопада 2019 № Вих-10-05.1/11843-19 управління зобов'язано відповідача у строк до 13 грудня 2019 року надати документи: письмові пояснення, макети розміщеної зовнішньої реклами, виписку з єдиного державного реєстру, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, документальне підтвердження вартості розповсюдження реклами (договір з розповсюджувачами реклами, договір з виробником реклами, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, платіжні доручення про сплату розміщення рекламних засобів та виготовлення реклами тощо), а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття рішення по справі (т. 1 а.с. 30-31).
13 грудня 2019 року позивачем складено протокол про порушення законодавства про рекламу, а саме: неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, документів, усних та/або письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також інформації щодо вартості розповсюдження зовнішньої реклами на фасаді магазину за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 34).
13 грудня 2019 року позивачем складено протокол про порушення законодавства про рекламу, а саме: неподання на вимогу органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, документів, усних та/або письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також інформації щодо вартості розповсюдження зовнішньої реклами на фасаді магазину за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 35).
13 грудня 2019 року позивачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно розповсюджувача реклами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі протоколу від 14 листопада 2019 про порушення законодавства про рекламу за наявними ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» (розповсюдження реклами без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування за адресою АДРЕСА_1 ) (т. 1 а.с. 36).
13 грудня 2019 року позивачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно розповсюджувача реклами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі протоколу від 14 листопада 2019 про порушення законодавства про рекламу за наявними ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» (розповсюдження реклами без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування за адресою АДРЕСА_2 ) (т. 1 а.с. 37).
Позивачем були сформовані повторні вимоги № Вих-10-05.1/12876-19 від 13 грудня 2019 року та № Вих-10-05.1/12878-19 від 13 грудня 2019 року, в яких повідомлено про призначення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу за наявними ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» (розповсюдження реклами без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування за адресою АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_1 ) (т. 1 а.с. 38, 39).
Вказані вимоги були направлені на адресу реєстрації відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_3 , які були отримані представником за довіреністю 29 січня 2020 року та на адресу: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 40).
Рішенням від 10 січня 2020 року розпочато розгляд справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 13 грудня 2019 року про порушення вимог ст. 26 Закону України «Про рекламу», а саме: на вимогу управління не надано необхідних документів для здійснення повноважень щодо контролю відносно зовнішньої реклами на фасаді магазину за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 42).
Рішенням від 10 січня 2020 року розпочато розгляд справи про порушення вимог законодавства України про рекламу відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 13 грудня 2019 року про порушення вимог ст. 26 Закону України «Про рекламу», а саме: на вимогу управління не надано необхідних документів для здійснення повноважень щодо контролю відносно зовнішньої реклами на фасаді магазину за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 41).
28 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення № 3 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5 083 грн. за порушення порядку розповсюдження реклами, а саме: розповсюдження реклами без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 51).
28 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення № 4 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн. за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами (т. 1 а.с. 52).
28 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення № 5 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 5 083 грн. за порушення порядку розповсюдження реклами, а саме розповсюдження реклами без відповідного на те дозволу органу місцевого самоврядування за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 53).
28 січня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення № 6 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн. за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами (т. 1 а.с. 54).
Оскільки, відповідачем вказані рішення не виконані добровільно, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, послався на порушення позивачем обов'язку повідомлення відповідача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до дати розгляду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився хибного висновку, бо предметом розгляду в цій справі є стягнення штрафу, а не оскарження рішень про його накладення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами частини четвертої статті 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 46 КАС України можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами встановлені Законом України «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР).
Правилами ч. 1 ст. 26 Закону № 270/96-ВР занотовано: контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 ст. 27 Закону № 270/96-ВР).
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулюються Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку. Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.
Пунктом 20 Порядку № 693 визначено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
У спірних відносинах ГУ Держпродспоживслужби в Київській області діє як суб'єкт владних повноважень, наділений Законом № 270/96-ВР та Порядком № 693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Судами обох інстанції встановлено і не заперечувалось сторонами, що рішення ГУ Держпродспоживслужби в Київській області відповідачем не оскаржувались, тому підстав для сумніву щодо стягнення штрафу за діючими рішенням позивача суд апеляційної інстанції не вбачає.
Також у пункті 71 рішення у справі «Пелекі проти Греції» (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов'язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В даному випадку позивачем доведено, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно.
Що стосується апеляційної скарги на додаткове рішення.
Як вбачається з додаткового рішення, суд першої інстанції стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5800, 00 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг є такими, що спростовують висновки суду першої інстанції та заслуговують на увагу, тому судом першої інстанції рішення та додаткове рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального закону і вони підлягають скасуванню.
Керуючись 205, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 р. та додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 200/4561/20-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 3; штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 4; штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 5; штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 6, а разом 13566,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (місце знаходження Київська область, м. Вишневе, вул. Балукова, 22; код ЄДРПОУ 40323081) штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 3; штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 4; штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 5; штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн. згідно рішення від 28.01.2020 року № 6, а разом 13566,00 грн. (тринадцять тисяч п'ятьсот шістдесят шість грн.).
Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 200/4561/20-а - скасувати.
У задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 14 квітня 2021 року.
Колегія суддів: Г.М. Міронова
Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв