14 квітня 2021 року справа №200/10713/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'янського міського голови Ляха Вадима Михайловича на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі № 200/10713/20-а (головуючий суддя І інстанції - Чекменьов Г.А.), складене у повному обсязі 15 січня 2021 року у м. Слов'янськ Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського міського голови Ляха Вадима Михайловича про визнання протиправним та скасування розпорядження № 435 від 21 жовтня 2020 року «Про депреміювання заступника Слов'янського міського голови ОСОБА_1», -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Слов'янського міського голови Ляха Вадима Михайловича про визнання протиправним та скасування розпорядження № 435 від 21 жовтня 2020 року «Про депреміювання заступника Слов'янського міського голови ОСОБА_1 » (а.с. 2-5).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Слов'янського міського голови Ляха Вадима Михайловича № 435 від 21 жовтня 2020 року «Про депреміювання заступника Слов'янського міського голови ОСОБА_1 » (а.с. 75-78).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Слов'янський міський голова Лях Вадим Михайлович подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі № 200/10713/20-а та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що до Слов'янської міської ради з заявою звернувся гр. ОСОБА_3 про переведення із жилого фонду в нежитловий, житловий будинок (приміщення) за адресою АДРЕСА_1 . Був підготовлений відповідний проект рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_3 », який не був оприлюднений на офіційному веб-сайті Слов'янської міської ради.
Разом з цим, заступник міського голови ОСОБА_1 на своїй сторінці у «Fasebook» розмістив даний проект рішення, де значаться персональні данні гр. ОСОБА_3 , зокрема - адреса його реєстрації.
Первинно публікація здійснена ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13:01 год.
21 жовтня 2020 року міським головою ОСОБА_1 було надане письмове доручення надати письмові пояснення, зокрема - з питання оприлюднення на сторінці ОСОБА_4 у «Fasebook» проекту рішення виконавчого комітету «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_3 », що містить персональні дані заявника.
Надана позивачем 21 жовтня 2020 року відповідь не містила ґрунтовних пояснень стосовно оприлюднення проекту рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради.
Більш того ІНФОРМАЦІЯ_2 заступником міського голови ОСОБА_4 на своїй сторінці у «Fasebook» попереднє повідомлення відредаговано шляхом видалення та заміни двох файлів медіа/фото, а саме - проекту рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_3 », де вже закрита/заштрихована інформація, що містить персональні дані заявника. Зазначене підтверджується скриншотами зі сторінки ОСОБА_4 на сайті «Fasebook».
Вважає, що дії заступника міського голови ОСОБА_1 щодо оприлюднення проекту рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_3 », що містить персональні дані заявника відповідачем є порушенням вимог Законів України «Про інформацію», «Про персональні дані», що свідчить про порушення правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Також відповідачем зазначено, що рішення про депреміювання позивача прийнято із дотриманням вимог діючого законодавства (а.с. 81-87).
Сторони в судове засідання не викликались, про дату, місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
08 квітня 2021 року від позивача до канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 21 жовтня 2020 року Слов'янським міським головою ОСОБА_2 було видане розпорядження № 435 «Про депреміювання заступника Слов'янського міського голови ОСОБА_1 », яким у відповідності до п. 1 Показників преміювання та депреміювання посадових осіб та інших працівників виконавчих органів Слов'янської міської ради, що є додатком до Положення про умови, порядок та розміри преміювання посадових осіб та інших працівників виконавчих органів Слов'янської міської ради, затвердженого рішенням Слов'янської міської ради від 28 лютого 2018 року №24-ХLІ-7 та внесеними змінами до нього від 27 січня 2020 року № 9-LXXVII-7, за критеріями зменшення розміру премії (порушення загальних Правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування), керуючись ч. 2 п. 2.5 Положення про умови, порядок та розміри преміювання посадових осіб та інших органів Слов'янської міської ради, затвердженого рішенням Слов'янської міської ради від 28 лютого 2018 року №24-ХLІ-7 та внесеними змінами до нього від 27 січня 2020 року № 9-LXXVII-7, ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було доручено відділу бухгалтерського обліку і звітності (Давидова) зменшити розмір премії за жовтень 2020 року заступнику Слов'янського міського голови ОСОБА_1 на 30 % (а.с. 6).
Спірним в межах даної справи є вищевказане розпорядження.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку щодо скасування спірного розпорядження, як такого, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що структура заробітної плати включає:
- основну заробітну плату - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
- додаткову заробітну плату - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Пунктом 13 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що голова міської ради є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.
Частиною другою статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для державних службовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54 і 57.
Відповідно до пп. 2 п. 2 вказаної Постанови, надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці - здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.
При вирішенні спорів про виплату премій необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. Ураховуючи викладене, однією із складових частин чинної на підприємстві, установі системи оплати праці має бути положення про преміювання. У цьому положенні визначається коло працівників, на яких поширюється чинність преміальної системи, показники й умови преміювання щодо кожної категорії працівників. Показники преміювання визначають не лише право на одержання премії, а й її розмір.
Рішенням Слов'янської міської ради від 28 лютого 2018 року № 24-XLI-7 затверджено Положення про умови, порядок та розміри преміювання посадових осіб та інших працівників виконавчих органів Слов'янської міської ради (далі - Положення). Рішенням від 27 січня 2020 року № 9-LXXVII-7 до вказаного Положення були внесені зміни (а.с. 34-36).
Пунктом 2.5 вказаного Положення міському голові надано право зменшувати розмір премії секретарю міської ради, заступникам міського голови та заступнику міського голови - керуючому справами виконкому у разі неякісного виконання покладених на них обов'язків. Крім того, Додатком до Положення, який встановлює показники преміювання та депреміювання посадових осіб та інших працівників виконавчих органів Слов'янської міської ради, викладеним у новій редакції, передбачена можливість зменшення розміру премії до 30 %, зокрема - у разі порушення працівником загальних Правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Зі змісту спірного розпорядження слідує, що підставою зменшення розміру премії за жовтень 2020 року заступнику Слов'янського міського голови ОСОБА_1 стало порушення Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Суд апеляційної інстанції вважає зменшення премії позивачу незаконним, з огляду на наступне.
Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (стаття 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).
Під час розгляду справи зі змісту поданих до суду позову та відзиву на нього встановлено, що заступнику Слов'янського міського голови ОСОБА_1 було поставлено у провину розміщення на своїй сторінці у «Fasebook» проекту рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради «Про розгляд звернення ОСОБА_3 », що призвело до поширення персональних даних заявника (адреси місця його реєстрації) в порушення вимог Конституції України та Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних». Вказані дії позивача розцінені відповідачем як порушення Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу 11 статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відтак, до персональних даних можна віднести будь-які відомості, за якими ідентифікується або може бути ідентифікована фізична особа, зокрема - прізвище, ім'я, по батькові, адреса, телефони, паспортні дані, національність, освіта, сімейний стан, релігійні та світоглядні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо. Така інформація про фізичну особу є конфіденційною. Вона може оброблятися, в тому числі, поширюватись тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб'єкт персональних даних має право, зокрема: на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
З системного аналізу вказаних норм права випливає, що заборона поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди пов'язана із безпосереднім правом фізичної особи на її особисте життя.
Згідно з пунктом 7 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 05 серпня 2016 року № 158 керівники державних органів, органів місцевого самоврядування чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання повідомлення про порушення цих Загальних правил в межах своєї компетенції відповідно до законодавства зобов'язані вжити заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також поінформувати спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Під час розгляду справи суду відповідачем не надано доказів звернення ОСОБА_3 до уповноважених органів щодо протиправного поширення його персональних даних, прийняття відповідним органом рішення про порушення законодавства про захист персональних даних (будь-які акти про порушення, приписи про їх усунення, або протокол про адміністративне правопорушення за вказаним вище фактом щодо громадянина ОСОБА_3 не складались).
При цьому, жодної перевірки в рамках дисциплінарного чи іншого провадження відповідно до пункту 7 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування за фактом поширення персональних даних громадянина ОСОБА_3 не провадилось.
Спірне розпорядження також не містить інформації щодо особистого звернення ОСОБА_3 за захистом своїх прав, результатів проведення перевірки щодо протиправного поширення конфіденційної інформації про фізичну особу, а також відомостей про те, у чому саме полягало порушення, яке ставилось у провину ОСОБА_1 .
За таких обставин суд дійшов висновку, що спірне розпорядження прийнято не в межах повноважень та не в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, вжиття заходів матеріального впливу не має носити ознак переслідування за критику діяльності органу місцевого самоврядування, оскільки гласність, підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб є одним з основних принципів їх діяльності (стаття 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо необхідності скасування спірного розпорядження.
Інших доводів апеляційна скарга не містить, при цьому, вона фактично дублює відзив на позовну заяву.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Слов'янського міського голови Ляха Вадима Михайловича на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі № 200/10713/20-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 квітня 2021 року.
Судді А.В. Гайдар
Т.Г. Гаврищук
І.Д. Компанієць