ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2020 року м. Київ № 640/1528/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Барміна Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Трейд" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною, визнання права, зобов'язання вчинити дії,
за участю представника відповідача - Ясніцька Т.С.
Приватне підприємство "Трейд" звернулось до суду з позовом про:
- визнання протиправною бездіяльність ДФС України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку ПП "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 144017,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- визнання права ПП "Трейд" на збільшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, яке було сформовано станом на серпень 2013 року, задекларованого у рядку 24 податкової декларації за 12 місяців 2016 року, в розмірі 144017,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на яку приватне підприємство "Трейд" може реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, від'ємне значення яке було сформовано станом на серпень 2013 року, задекларованого у рядку 24 податкової декларації за 12 місяців 2016 року в розмірі 144017,00 грн. та відобразити відповідне збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Ухвалами суду: від 01.03.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовного провадженні без повідомлення (викликом) сторін, встановлено строк для подання заяв по суті; від 06.09.2019 - задоволено клопотання представника позивача, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; від 17.02.2020 - замінено Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу України. Розгляд справи відкладався за клопотанням представників сторін. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України не забезпечено автоматичне збільшення суми від'ємного значення на суму 144017,00 грн., на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладених відповідно до поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з неврахуванням показників уточнюючого розрахунку.
Відповідач подав відзив відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки результати уточнення показників звітності за червень 2015 року в частині збільшення рядка 24 декларації з ПДВ підлягають відображенню в податковій декларації того звітного періоду, в якому було подано уточнюючий розрахунок (липень 2015 року) та не впливають на збільшення реєстраційної суми.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд установив.
Актом від 18.10.2013 №605/22-02/32430850 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Приватного підприємства "Трейд" за серпень 2013 року, а саме рядка 24 залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду встановлено порушення пунктів200.1, 200.3, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України в уточнюючому розрахунку до податкової декларації за серпень 2013 року завищено значення у рядку 24 (залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у сумі 144017,00 грн.
Як убачається з позовної заяви на підставі акта перевірки від 18.10.2013 №605/22-02/32430850 Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 №0004372202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 144017,00 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 у справі №815/68/14, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, позов Приватного підприємства "Трейд" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 02.12.2013 №0004372202.
23.05.2017 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 12 грудень 2016 року. Яким збільшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків в сумі 144017,00 грн.
Приватне підприємство "Трейд" звернулось до ДФС України з листом від 22.11.2018 №22-11/1, у якому просило збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яке підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 144017,00 грн., та відобразити відповідне збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, повідомити причини з яких ДФС України не збільшила у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яке підприємство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 144017,00 грн., та не відобразити відповідне збільшення.
Листом від 08.01.2019 №598/6/99-99-12-03-09-15 Державна фіскальна служба України повідомила, що пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що реєстраційна сума автоматично збільшується контролюючим органом на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього кодексу, у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість лише за червень 2015 року. Повторний перерахунок показників формули щодо збільшення суми у СЕА ПДВ Кодексом не передбачено.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, ПК України).
Відповідно до змін, внесених до ПК України Законом України від 16.07.2015 №71-VIII, з 01.07.2015 на постійний основі запроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість.
29.07.2015 набрав чинності також Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", спрямований на вдосконалення роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яким внесено зміни до статті 200-1 та розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України щодо адміністрування податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку.
Відповідно до статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових, що були сформовані починаючи з 01.07.2015.
Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.
Суд зауважує, що наведені норми не містять застережень та/або обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів, тобто до 01.07.2015, як і не містить заборон щодо коригування вказаних сум шляхом подання уточнюючих розрахунків внаслідок самостійно виявлених помилок. Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.06.2018 по справі №820/4414/16.
Отже, помилковими доводи представника відповідача, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від'ємного значення, що задекларована позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв'язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків.
Відповідно до статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 203.1 ПК України).
Форми і порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у період виникнення спірних правовідносин були встановлені наступними нормативно-правовими актами: "Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), який був чинний до 31.01.2016; з 01.02.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".
Згідно з "Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" у податковій декларації з податку на додану вартість у рядку 24 зазначається сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке виникло починаючи з лютого 2015 року, а в рядку 31 сума непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, яке виникло у податкових періодах до 01.02.2015.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначається у рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість.
Пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Положення пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX ПК України обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015) не містять, у тому числі, заборон щодо її коригування відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 ПК України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов'язок платника податку.
Згідно з пунктом 8 розділу 1 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Тобто, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з плати на додану вартість поданий платником податків до контролюючого органу у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники (зокрема рядку 31) повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення, зокрема за червень 2015 року (наприклад, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2018 справа №826/7659/16).
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" ("Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість").
Відповідно до пункту 13 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
За визначенням, наведеним у пункті 2 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.
Наведене свідчить, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.
Відтак, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем 23.05.2017 до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, тому сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за грудень 2016 року.
Як встановлено судом, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 у справі №815/68/14, що залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, позов Приватного підприємства "Трейд" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 02.12.2013 №0004372202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 144017,00 грн., позивач з метою збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку останній має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення в сумі 144017,00 грн., подав 23.05.2017 через засоби телекомунікаційного зв'язку до Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року.
Уточнююча декларації Відповідачем прийнята, що підтверджується квитанцією №2, водночас перенесення та відображення задекларованого від'ємного значення з податку на додану вартість в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість відповідачем не здійснено.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем задекларовані показники, сума податку, на яку останній має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, підлягала автоматичному збільшенню у системі електронного адмініструванні податку на додану вартість на суму 144017,00 грн., тому позовні вимоги про зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 144017,00 грн., підлягає задоволенню.
Вимога позивача про визнання права ПП "Трейд" на збільшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, яке було сформовано станом на серпень 2013 року, задекларованого у рядку 24 податкової декларації за 12 місяців 2016 року, в розмірі 144017,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на яку приватне підприємство "Трейд" може реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, задоволенню не підлягає, оскільки належним способом захисту є зобов'язання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 144017,00 грн., яка є достатньою для захисту інтересів позивача.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрати, пов'язаних з прибуттям представника позивача до суду.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя).
Відповідно до частини першої статті 135 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
На підтвердження витрати, пов'язаних з прибуттям представника позивача до суду, до матеріалів справи надано: посадочний документ АТ "Укрзалізниця" сполученням Одеса-Київ, відправлення 24.11.2019 о 19:41 год. прибуття 25.11.2019 о 09:24 год. вартість 386,95 грн.; квиток №13339936 Автолюкс дата відправлення 25.11.2019 о 16:30 год. вартість 375,00 грн.; посадочний документ АТ "Укрзалізниця" сполученням Одеса-Київ, відправлення 16.02.2020 о 19:41 год. прибуття 17.02.2020 о 09:27 год. вартість 390,08 грн.; квиток №14328964 Автолюкс дата відправлення 17.02.2020 о 14:25 год. вартість 375,00 грн. Додано посадочні документи сформовані на ОСОБА_1 , в них також зазначено, що вони є підставою для проїзду.
Судові засіданні за участю представника позивача Фростяна С.Г. відбулись 25.11.2019, 17.02.2020, що підтверджується протоколами судових засідань.
На думку суду, наведені докази доводять понесення позивачем фактичних витрат пов'язаних з прибуттям представника позивача до суду в розмірі 1527,03 грн.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем сплачено судовий збір за три вимоги немайнового характеру у розмірі 5763,00 грн. (платіжне доручення від 18.02.2019 №366). Оскільки, позов задоволено частково то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 3842,00 грн. та витрати, пов'язанні з прибуттям представника позивача до суду в розмірі 1527,03 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Державної податкової служби України.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Приватне підприємство "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 144017,00 грн. (сто сорок чотири тисячі сімнадцять гривень 00 копійок) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Зобов'язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Приватне підприємство "Трейд" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, у розмірі 144017,00 грн. (сто сорок чотири тисячі сімнадцять гривень 00 копійок).
У задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з на користь Приватного підприємства "Трейд" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Стягнути з на користь Приватного підприємства "Трейд" судові витрати, пов'язанні з прибуттям представника позивача до суду в розмірі 1527,03 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять сім три копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Позивач - Приватне підприємство "Трейд" (ідентифікаційний код 32430850, місцезнаходження: 65101, місто Одеса, вулиця Космоновта Комарова, будинок 12).
Відповідач - Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділ VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено 12 квітня 2021 року.
Суддя В.А. Донець