Справа № 375/792/20
Провадження № 2/375/57/21
13 квітня 2021 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Чорненької О.І.,
при секретарі судового засідання Киричок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом кредитної спілки «СуперКредит», ЄДРПОУ 37917325, зареєстрованого за адресою: 02141, м. Київ, проспект П.Григоренка, 39-б, оф.123, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач - кредитна спілка «СуперКредит», звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 , на його користь заборгованість за кредитним договором СК-53/0080/17/135/21 від 06 червня 2017 року в сумі 17945 гривень 77 копійок, та сплаченого судового збору в розмірі 2102 гривні, посилаючись на те, що 06 червня 2017 року між позивачем і відповідачем було укладено кредитний договір. Згідно до зазначеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 7000 гривень. Того ж дня за заявою відповідача, відповідно до платіжного доручення №9757 від 06.06.2017, були перераховані на рахунок у ПАТ КБ «ПриватБанк».
При підписанні кредитного договору СК-53/0080/17/135/21 від 06 червня 2017 року відповідач підтвердив свою згоду на те, що договір підписаний строком на 24 місяці, тобто до 06 червня 2019 року, але в будь якому випадку зобов'язання за договором діють до моменту повного фактичного їх виконання позичальником. Строк позовної давності становить 10 років, у тому числі щодо неустойки. Кредит надано під 72% річних та прострочення сплати кредиту не зупиняє нарахування процентів. За нецільове використання кредимту позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 45% від суми отриманого кредиту. За умови дотримання позичальником затвердженого графіку платежів, сукупна вартість кредиту складає 78,64% від суми кредиту, або 5505,37 гривень.
При укладанні Договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України. Згідно із зазначеною нормою ЦК України, договором приєднання є договір, умови якою встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Відповідно до умов договору, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання у строки, передбачені графіком платежів, який зазначається в договорі.
Уклавши з кредитною спілкою «СуперКредит», кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 16 червня 2020 року становить 17945,77 гривень, та складається з:
3088,01 грн. заборгованості по сплаті за тілом кредиту,
4394,32 грн. заборгованості по сплаті відсотків за період з 26.06.2018 по 16.06.2020,
9650,57 грн. заборгованість за пенею за період з 13.04.2019 по 29.02.2020,
377,08 грн. інфляційних втрат на прострочене (не сплачене) тіло кредиту за період з 26.07.2018 по 31.05.2020,
175,38 грн. три відсотки річних від простроченої суми зобовязання по кредиту за період з 26.06.2018 по 16.06.2020,
260,41 грн - три відсотки річних від простроченої суми зобовязання по відсотках за період з 26.06.2018 по 16.06.2020.
Не виконуючи належним чином зобов'язання, відповідач порушив законні права позивача, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.
В позовній заяві представник позивача просить відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 274, статтей 276, 277 ЦПК України призначити до розгляду дану цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Крім того, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та відзиву на позов не надав. Про місце, час та дату слухання справи відповідач був повідомлений належним чином. Факт повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи підтверджується зворотним повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав його особисто 23 лютого 2021 року.
З огляду на викладене суд розглядає справу у відсутності сторін на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Суд дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
06 червня 2017 року між позивачем і відповідачем було укладено кредитний договір №СК-53/0080/17/135/21. Згідно до зазначеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 7000 гривень. Того ж дня, за заявою відповідача, відповідно до платіжного доручення №9757 від 06.06.2017, зазначені кредитні кошти були перераховані на його рахунок у ПАТ КБ «ПриватБанк».
При підписанні кредитного договору СК-53/0080/17/135/21 від 06 червня 2017 року відповідач підтвердив свою згоду на те, що договір підписаний строком на 24 місяці, тобто до 06 червня 2019 року, але в будь якому випадку зобовязання за договором діють до моменту повного фактичного їх виконання позичальником. Строк позовної давності становить 10 років, у тому числі щодо неустойки. Кредит надано під 72% річних та прострочення сплати кредиту не зупиняє нарахування процентів. За нецільове використання кредимту позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 45% від суми отриманого кредиту. За умови дотримання позичальником затвердженого графіку платежів, сукупна вартість кредиту складає 78,64% від суми кредиту, або 5505,37 гривень.
Крім того, договором передбачено, що позичальник має проводити сплату нарахованих відсотків за користування кредимтом та погашатим частину кредиту не підніше 25 числа місяця, вказаного у графіку платежів, а також сумами не меншими ніж вказано у графіку.
Також відповідач, підписуючи кредитний договір погодив послідовність погашення заборгованості, зокрема, те що в першу чергу сплачується нарахована пеня, потім - нараховані відсотки за користування кредитом, а решта суми зхараховуєтиься на зменшення суми кредиту.
При укладанні Договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України. Згідно із зазначеною нормою ЦК України, договором приєднання є договір, умови якою встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до умов договору, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання у строки, передбачені графіком платежів, який зазначається в кредитному договорі.
Уклавши з кредитною спілкою «СуперКредит», кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 16 червня 2020 року становить 17945,77 гривень, та складається з:
3088,01 грн. заборгованості по сплаті за тілом кредиту,
4394,32 грн. заборгованості по сплаті відсотків за період з 26.06.2018 по 16.06.2020,
9650,57 грн. заборгованість за пенею за період з 13.04.2019 по 29.02.2020,
377,08 грн. інфляційних втрат на прострочене (не сплачене) тіло кредиту за період з 26.07.2018 по 31.05.2020,
175,38 грн. три відсотки річних від простроченої суми зобовязання по кредиту за період з 26.06.2018 по 16.06.2020,
260,41 грн - три відсотки річних від простроченої суми зобовязання по відсотках за період з 26.06.2018 по 16.06.2020.
Вирішуючи даний спір суд враховує наступні положення чинного законодавства України.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частина 1 та 2 статті 633 ЦК України визначають, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розробляє саме підприємець, в даному випадку - кредитна спілка «СуперКредит».
Оскільки умови договорів приєднання розробляє банк, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим, банк повинен підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому, з огляду на зміст статтей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абзац 2 частини 1 статті 1046 ЦК України).
Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. За змістом частини 2 цієї статті, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначають акти законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначають сторони в самому договорі).
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з вимогами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, суд вважає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 принципу справедливості розгляду справи судом.
Позивачем також пред'явлено вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема, статтями 625, 1048 ЦК України.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено в статті 8 Конституції України.
За змістом частини 4 статті 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною 1 статті 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини 1 статті 3 ЦК України.
У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина 1 статті 11 Закону України від 12.05.91 N 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі Закон N 1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону N 1023-XII, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийнятій 09.04.85 N 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Також, суд враховує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір, підписаний сторонами, містить строк повернення кредиту (користування ним), чітко зазначено порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобовязань за договором.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що кредитна спілка «СуперКредит» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, нарахованих процентів, інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми зобов'язання по кредиту, процентах та пені.
Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вищезазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі N 342/180/17 (провадження N 14-131цс19), а тому суд враховує його під час ухвалення даного рішення.
Дослідивши надані позивачем докази та встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, аналізуючи та оцінюючи всі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача, ОСОБА_1 , на користь позивача кредитної спілки «СуперКредит» необхідно стягнути заборгованість за кредитим договором у сумі 17945,77 грн., повністю задовольнивши позовні вимоги.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, що становить 2102 гривні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 1049 ЦК України, ст. ст. 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268, 274-277, 280-283 ЦПК України, суд,
Позов кредитної спілки «СуперКредит», ЄДРПОУ 37917325, зареєстрованого за адресою: 02141, м. Київ, проспект П.Григоренка, 39-б, оф.123, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь кредитної спілки «СуперКредит», ЄДРПОУ 37917325, заборгованість за кредитним договором СК-53/0080/17/135/21 від 06 червня 2017 року в сумі 17945 (сімнадцять тисяч девятсот сорок пять) гривень 77 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь кредитної спілки «СуперКредит», ЄДРПОУ 37917325, сплачений судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 13 квітня 2021 року.
Головуюча суддя О.І.Чорненька