Справа №357/437/21 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/1517/2021 Доповідач - ОСОБА_2
18 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2021 року, якою відмовлено в накладенні арешту на майно в рамках кримінального провадження №42021110360000009 від 16.01.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України,-
Слідчим відділом Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області під процесуальним керівництвом Військової прокуратури Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021110360000009 від 16.01.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України.
10 лютого 2021 року прокурор військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_7 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021110360000009, а саме: вилучених 21.01.2021 року документів в ході проведення огляду у військовій частині НОМЕР_1 , а саме: оригіналу рапорту про звільнення старшого оператора взводу управління військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_8 від 22.08.2020 року; оригіналу свідоцтва про хворобу №98 від 17.08.2020 року виданого військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, втрати, знищення або відчуження.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2021 року в задоволенні вказаного клопотання відмовлено.
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя зазначив про відсутність в матеріалах клопотання достатніх даних, які вказують, що вилучене під час обшуку майно має значення речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки не надано відповідної постанови про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні а також недоведеність обґрунтування необхідності арешту документів в частині запобігання можливості їх приховування, пошкодження, втрати, знищення або відчуження.
На вказану ухвалу слідчого судді прокурор військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, оскільки під час розгляду клопотання не взято до уваги що вилучені документи є предметом вчинення злочину та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження, а також апелянт зазначає, що документи можуть бути знищені, пошкоджені, перетворені зацікавленими службовими особами військової частини НОМЕР_1 . Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді від 26 січня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про накладення арешту на майно.
Представник володільця майна, повідомлений належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності, не заперечуючи проти арешту майна.
Колегія суддів вирішила за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника володільця майна, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити;
- ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, військовою прокуратурою Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України 16.01.2021 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021110360000009 від 16.01.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що старший оператор взводу управління військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_8 надала командуванню військової частини НОМЕР_1 свідоцтво про хворобу №98 від 17.08.2020 року начебто видане військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), відповідно до якого ОСОБА_8 не придатна для проходження військової служби у мирний час та обмежено придатна у військовий час.
В ході оброблення документів Департаментом фінансів Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ встановлено, що свідоцтво про хворобу № 98 від 17.08.2020 до Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ на затвердження не надходило, однак в свідоцтві про хворобу № 98 від 17.08.2020 наявний штамп Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
21 січня 2021 року прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_7 проведено огляд рапорту про звільнення старшого оператора взводу управління військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_8 від 22.08.2020 разом з свідоцтвом про хворобу № 98 від 17 серпня 2020 року виданого військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) на території військово частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , які в подальшому вилучені для приєднання до матеріалів кримінального провадження.
10 лютого 2021 року прокурор військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_7 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021110360000009, а саме: вилучених 21.01.2021 року документів в ході проведення огляду у військовій частині НОМЕР_1 , а саме: оригіналу рапорту про звільнення старшого оператора взводу управління військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_8 від 22.08.2020 року; оригіналу свідоцтва про хворобу №98 від 17.08.2020 року виданого військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, втрати, знищення або відчуження.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2021 року в задоволенні вказаного клопотання відмовлено у зв'язку відсутністю в матеріалах клопотання достатніх даних, які вказують, що вилучене під час обшуку майно має значення речового доказу у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя правильно встановив, що прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, зокрема була відсутня постанова про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні №42021110360000009.
Пунктом першим ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу тобто з метою збереження речових доказів.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Під час судового засідання в суді апеляційної інстанції прокурором надано копію постанови від 22 січня 2021 року про визнання речовими доказами та залучення їх до матеріалів кримінального провадження №42021110360000009 вилучених 21.01.2021 року документів в ході проведення огляду у військовій частині НОМЕР_1 , а саме: оригіналу рапорту про звільнення старшого оператора взводу управління військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_8 від 22.08.2020 року; оригіналу свідоцтва про хворобу №98 від 17.08.2020 року виданого військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).
Таким чином прокурором підтверджено, що вказане майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З урахуванням цього, на думку колегії суддів, під час апеляційного розгляду прокурором доведено наявність достатніх підстави вважати, що вищевказане майно є предметом кримінального правопорушення та могло зберегти на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказане свідчить, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси третьої особи, щодо майна якою вирішується питання про арешт, оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його відчуження, пошкодження, знищення, перетворення, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі вищевикладених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді про відмову в арешті майна підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021110360000009 від 16.01.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2021 року, якою відмовлено в накладенні арешту на майно в рамках кримінального провадження №42021110360000009 від 16.01.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України, а саме: на вилучені прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_7 документи 21.01.2021 року в ході проведення огляду у військовій частині НОМЕР_1 , а саме: оригінал рапорту про звільнення старшого оператора взводу управління військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_8 від 22.08.2020 року; оригінал свідоцтва про хворобу №98 від 17.08.2020 року виданого військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42021110360000009 від 16.01.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України.
Накласти арешт на вилучені прокурором військової прокуратури Білоцерківського гарнізону ОСОБА_7 документи 21.01.2021 року в ході проведення огляду у військовій частині НОМЕР_1 , а саме: оригінал рапорту про звільнення старшого оператора взводу управління військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_8 від 22.08.2020 року; оригінал свідоцтва про хворобу №98 від 17.08.2020 року виданого військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ).
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4