Справа №761/4255/21 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/1794/2021 Доповідач - ОСОБА_2
18 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
адвоката, який діє в інтересах
потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100100000626 від 20.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, за апеляційними скаргами прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 та адвоката, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року, якою скасовано повідомлення від 02.12.2020 року про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні №12020100100000626 від 20.01.2020 року,-
03 лютого 2021 року захисник підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку ст.303 КПК України про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100100000626 від 20.01.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 скаргу захисника задоволено та скасовано повідомлення старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_11 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , від 02.12.2020 року, про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні №12020100100000626 від 20.01.2020 року.
Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на врахування тих обставин, що в наданих прокурором матеріалах відсутня особиста розписка або дані про отримання членами сім'ї ОСОБА_9 повідомлення про підозру від 02.12.2020 року, та слідчим не вжито заходів для встановлення місця проживання ОСОБА_9 та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9 у передбачений процесуальним законодавством спосіб. Крім того, слідчий суддя дійшов висновку, що надані прокурором копії матеріалів кримінального провадження не містять фактичних даних, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та які б могли переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_9 можливо вчинив даний злочин. Надані матеріали свідчать, на думку слідчого судді, про наявність цивільно-правових відносин.
На вказану ухвалу слідчого судді прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 та адвокат, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги в яких не погоджуються з ухвалою, вважають її незаконною, необґрунтованою та невмотивованою з підстав невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначають, що слідчим суддею безпідставно зроблено висновок про те, що не надано доказів належного виконання слідчим вимог ст.278 КПК України щодо вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру, оскільки з метою вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру слідчим неодноразово за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_9 , а також адресу, зазначену в допиті ОСОБА_9 як свідка, в копії паспорта громадянина України та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, скеровувались відповідні повістки про виклик та здійснювались дзвінки на мобільний телефон за номером, наданим особисто ОСОБА_9 під час допиту. При цьому відповідно до даних АТ «Укрпошта» повідомлення про підозру 04.12.2020 року вручено особисто ОСОБА_9 . Вказане повідомлення про підозру містить зазначені у ч.1 ст.277 КПК України всі необхідні елементи цієї правової норми та посилання на докази, які обґрунтовано вказують на наявність в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України. Крім того, слідчим суддею не надано оцінку та не взято до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_9 перебуває у розшуку, ухиляється від органу досудового розслідування, та те, що при розгляді 11.02.2021 року слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва клопотання про дозвіл на затримання ОСОБА_9 перевірялись обставини, які дають підстави для обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, в тому числі, належність вручення повідомлення про підозру. Також звертають увагу, що 27.01.2021 року до Київської міської прокуратури надійшло заперечення захисника ОСОБА_9 - ОСОБА_10 на клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому захисник в жодному випадку не зазначав, що стороні захисту не відомо про підозру ОСОБА_9 . Крім того, на думку апелянтів, слідчим суддею безпідставно відмовлено в клопотанні про допуск представника потерпілого до участі у розгляді скарги на повідомлення про підозру, чим позбавлено потерпілого прав, передбачених ст.56 КПК України. Окремо наголошують, що скарга розглянута слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва з порушенням правил підсудності, оскільки відповідно до постанови про створення слідчої групи у кримінальному провадженні №12020100100000626 визначено місцем розташування органу досудового розслідування приміщення слідчого управління за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114, а отже розгляд вказаної скарги відноситься до територіальної підсудності Голосіївського районного суду міста Києва. Тому, просять скасувати ухвалу слідчого судді від 04 лютого 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100100000626.
Від захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 надійшли письмові заперечення проти задоволення апеляційної скарги прокурора та апеляційної скарги адвоката, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , оскільки захисник вважає ухвалу слідчого судді від 04 лютого 2021 року законною та обґрунтованою, винесеною в результаті повного та всебічного розгляду справи.
В судове засідання апеляційного суду 18.03.2021 року не з'явився адвокат ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , при цьому надіслав до суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи на іншу дату не раніше 31.03.2021 року через те, що 16.03.2021 року він спілкувався з особами у яких виявлено COVID-19, а тому має самоізолюватися на 14 календарних днів.
Згідно з положеннями ст.422 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш, як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи, що адвокат ОСОБА_10 просить відкласти апеляційний розгляд не менш як на 14 днів, що є занадто тривалим строком з огляду на приписи ст.422 КПК України, при цьому адвокат ОСОБА_10 подав письмові заперечення на апеляційні скарги та висловлював свою думку щодо апеляційних скарг в судовому засіданні 03.03.2021 року, колегія суддів вирішила за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності адвоката ОСОБА_10 , оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги та просив задовольнити її в повному обсязі, а також не заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ;
- захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг;
- адвоката, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , який підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу слідчого судді;
- ознайомившись з матеріалами скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Як зазначено в матеріалах скарги, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвалі слідчого судді, старшим слідчим в особливо важливих справах СУ ГУ НП в м. Києві ОСОБА_11 , за погодженням з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , 02.12.2020 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні №12020100100000626 від 20.01.2020 року.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури.
12 лютого 2021 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва скасовано повідомлення старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_11 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , від 02.12.2020 року, про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні №12020100100000626 від 20.01.2020 року.
Разом з тим, постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з такого.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до змісту повідомлення про підозру від 02.12.2020 року, ОСОБА_9 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в особливо великих розмірах та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах.
Згідно ч.1 ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачений ст.278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276 КПК України, зміст повідомлення про підозру - ст.277 КПК України.
Таким чином, підставою оскарження повідомлення про підозру може бути порушення вищевказаних процесуальних норм. При цьому для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. За наявності обґрунтованих даних, які спростовують всі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий за погодженням із прокурором має право змінити раніше повідомлену підозру чи за наявності для цього підстав прийняти рішення про закриття кримінального провадження.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду, а тому, за об'єктивним переконанням суду апеляційної інстанції, висновок слідчого судді про відсутність в копіях матеріалів кримінального провадження фактичних даних, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, є безпідставним та передчасним.
При цьому, висновок про наявність цивільно-правових відносин, а не вчинення кримінального правопорушення, слідчим суддею належним чином не вмотивований.
Перевіряючи дотримання порядку повідомлення про підозру суд апеляційної інстанції з представлених в апеляційний суд матеріалів приходить до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, здійснено в порядку, передбаченому ст.278 КПК України, та вручено у спосіб, визначений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно ст.278 КПК України письмове повідомлення вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, повідомлення про підозру ОСОБА_9 направлено поштовим зв'язком у день його складення 02.12.2020 року за адресою вказаною у протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 16.06.2020 року, а саме: АДРЕСА_1 , яка також зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відомості щодо ТОВ «РСГП «СТОЛИЧНИЙ», код ЄДРПОУ 37145646), де, крім того, міститься інформація, що станом на 02.12.2020 року, 12.02.2021 року кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_9 .
Пунктом 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Як видно з наявного в матеріалах кримінального провадження опису №0100185701039 одержувачем повідомлення про підозру є особисто ОСОБА_9 .
Відповідно до листа АТ «Укрпошта» від 24.02.2021 року №33-Р-1523, відправлення Укрпошта Експрес №01001857010399 від 02.12.2020 року на ім'я ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , вручено 04.12.2020 року особисто ОСОБА_9
Твердження слідчого судді про те, що ОСОБА_9 04.09.2020 року знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки відповідно до характеристики ЖЕД №3 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» від 08.02.2021 року ОСОБА_9 проживає за вказаною адресою. При цьому слід зазначити, що зняття ОСОБА_9 з реєстрації не спростовує факту, що він там проживає.
Таким чином, висновки слідчого судді про відсутність в наданих прокурором матеріалах відомостей про отримання адресатом або членами його сім'ї не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції старший слідчий в ОВС Слідчого управління ГУ НП у м. Києві ОСОБА_11 надав пояснення, що для вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру органом досудового розслідування 27.11.2020 року вживалися такі заходи: здійснено надсилання смс-повідомлення на номер оператора мобільного зв'язку, який згідно матеріалів кримінального провадження належить ОСОБА_9 , у якому містилася повістка на ім'я ОСОБА_9 про виклик до слідчого для вручення повідомлення про підозру, проте останній до Слідчого управління ГУ НП у м. Києві на визначений час не з'явився. В подальшому органом досудового розслідування здійснено телефонний дзвінок захиснику ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , який в телефонній розмові повідомив, що ОСОБА_9 перебуває на лікуванні та на виклик не прибуде. З огляду на такі обставини слідчим направлено повідомлення про підозру ОСОБА_9 поштовим зв'язком.
Також суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ухвалами слідчого судді Голосіївського районного суду від 29 січня 2021 року та 11 лютого 2021 року в рамках кримінального провадження №12020100100000626 надано дозвіл на затримання ОСОБА_9 з метою його приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому згідно п.4 ч.1 ст.190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити посилання на обставини, які дають підстави для обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення.
Щодо не допуску адвоката, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , до участі у розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру та права потерпілого на подачу апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначає, що ст.306 КПК України не передбачено заборони потерпілому або його представнику брати участь у розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Пунктом 10 ст.303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування повідомлення слідчого, прокурора про підозру можуть бути оскаржені підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Нормами п.7 ч.1 ст.393 КПК України визначено право потерпілого або його законного представника чи представника на апеляційне оскарження судового рішення - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №359/10654/18, з огляду на положення п.7 ч.1 ст.393, ч.2 ст.309 та ч.3 ст.392 КПК України, якщо судове провадження у першій інстанції ще не здійснювалось, оскільки не закінчене досудове розслідування, то право потерпілого або його законного представника чи представника на оскарження ухвали слідчого судді може бути обмежене лише сферою інтересів потерпілого, яку слід визначати із сукупності усіх обставин кримінального провадження.
У вказаній вище постанові Верховний Суд зазначає, що повертаючи на підставі п.2 ч.3 ст.399 КПК України адвокату апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що потерпілий або його представник позбавлені можливостей оскаржити в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді за результатами розгляду скарги на повідомлення про підозру, чим допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.438 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що адвокат, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , має право на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року, якою скасовано повідомлення від 02.12.2020 року про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні №12020100100000626 від 20.01.2020 року, оскільки вказане судове рішення стосується інтересів потерпілого.
Перевіряючи викладені в апеляційних скаргах доводи про недотримання територіальної підсудності під час розгляду скарги Шевченківським районним судом міста Києва, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100100000626 здійснюється Головним управлінням Національної поліції у м. Києві, розташованим у Шевченківському районі міста Києва, та під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури, розташованою в Печерському районі міста Києва.
Зважаючи на те, що територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ, є безпідставними та необґрунтованими доводи апелянтів про можливе порушення територіальної підсудності при постановленні ухвали.
Враховуючи обставини викладені вище, які вказують на необ'єктивність судового розгляду, апеляційні скарги прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 та адвоката, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , підлягають задоволенню, а ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 про скасування повідомлення про підозру від 02.12.2020 року у кримінальному провадженні №12020100100000626 від 20.01.2020 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , задовольнити.
Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року, якою скасовано повідомлення від 02.12.2020 року про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні №12020100100000626 від 20.01.2020 року, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити захиснику підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_10 в задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 02.12.2020 року у кримінальному провадженні №12020100100000626 від 20.01.2020 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4