Справа №759/8261/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Миколаєць І.Ю.
Провадження №22-ц/824/4408/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
10 березня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:
Головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р.
суддів Сліпченка О.І, Сушко Л.П.,
за участю секретаря Налапко Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката Пугача Сергія Васильовича представника ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року в справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну стягувача у цивільній справі №759/8261/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У травні 2020 року ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» звернулося до суду з заявою про заміну стягувача у цивільній справі №759/8261/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просило замінити стягувача по справі №759/8261/13-ц з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».
У мотивування вимог заяви посилалося на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року по справі №759/8261/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за Кредитним договором за №11256976000 від 23 листопада 2007 року в розмірі 673 698,48 грн, а також судові витрати у справі по 1720,50 грн судового збору з кожного.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 28 травня 2015 року по справі №759/8261/13 рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року змінено, визначено розмір заборгованості в сумі 11 987,82 грн та суму судового збору по 121,80 грн з кожного.
06 лютого 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги №2153/К, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступає, а ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» набуває право вимоги до позичальників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, сплати грошових коштів, процентів у розмірах вказаних у Додатку № 2 до цього Договору, зокрема, право вимоги до ОСОБА_2 за Кредитним договором №11256976001 від 23 листопада 2007 року, Іпотечним договором №70770 від 23 листопада 2007 року та право вимоги до ОСОБА_1 за Договором поруки №160126 від 23 листопада 2007 року.
У результаті укладення Договору купівлі-продажу прав вимоги №2153/К кредитором стало ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», яке набуло право вимоги замість банку належного виконання боржником зобов'язань у межах переданого права.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну стягувача у цивільній справі №759/8261/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у цивільній справі № 759/8261/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Пугач С.В. представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» просило замінити стягувача по цивільній справі №759/8261/13-ц, а не у виконавчому провадженні чи у виконавчому листі, що не узгоджується з вимогами ст. 412 ЦПК України.
Вказує, що заявником не надано належних та допустимих доказів того, що на день подання заяви відкрито виконавче провадження, а також не надано будь-яких інших даних щодо виконання рішення суду у виконавчому провадженні по справі №759/8261/13-ц у разі його відкриття.
Звертає увагу й на те, що судом першої інстанції не встановлено усіх обставин справи, що впливають на права та обов'язки ОСОБА_1 , а саме чи є у неї заборгованість за Кредитним договором №1125697600 від 23 листопада 2007 pоку чи існують правові підстави для задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну стягувача.
Також посилається, що судом першої інстанції не витребувані і не досліджені докази, зокрема, витяг по руху коштів із призначенням платежу по рахунках, на яких обліковувалася заборгованість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по Кредитному договору №1125697600 від 23 листопада 2007 pоку, на предмет встановлення достовірності та обґрунтованості тверджень ОСОБА_1
ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» подало письмові пояснення, в яких зазначає, що апелянт пов'язує можливість/відсутність заміни попереднього стягувача на його правонаступника безпосередньо із встановленням судом факту відкриття виконавчого провадження, проте цивільним процесуальним законодавством України передбачена заміна на правонаступника сторони на будь-якій стадії цивільного процесу, зокрема, як на стадії розгляду справи до відкриття виконавчого провадження так і на стадії примусового виконання рішення суду.
У судовому засіданні адвокат Пугач С.В. представник ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача.
Представник ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у судове засідання не з'явився, повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення адвоката Пугача С.В., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк.» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за Кредитним договором №11256976000 від 23 листопада 2007 року в розмірі 673 698,48 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судові витрати у справі по 1720,50 грн судового збору з кожного. (а.с. 106-109 т. 1)
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 28 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2014 року змінено та визначено розмір заборгованості в сумі 11 987,82 грн та суму судового збору по 121 грн 80 коп. з кожного. (а.с. 245-248 т. 1)
06 лютого 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» укладено Договір №2153/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступає, а ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» набуває право вимоги до позичальників та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначених цим Договором. (а.с.12-13 т. 2)
З Додатку №1 та Додатку №2 до Договору №2153/К про відступлення прав вимоги від 06 лютого 2020 року вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» право вимоги до ОСОБА_2 за Кредитним договором №11256976001 від 23 листопада 2007 року, Іпотечним договором №70770 від 23 листопада 2007 року та право вимоги до ОСОБА_1 за Договором поруки №160126 від 23 листопада 2007 року. (а.с. 14-17 т. 2)
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Як визначено у ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
На підставі ч. 5 ст. 15 ЗУ Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Таким чином, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Таких висновків при застосуванні наведених норм права дійшов Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року (справа №6-122цс13) та постанові від 25 квітня 2018 року (справа №2-н-148/09).
З огляду на викладене, встановивши, що у зв'язку з укладенням між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» договору про відступлення прав вимоги відбулась заміна кредитора у зобов'язанні, при цьому перехід права вимоги до товариства відбувся із дотриманням вимог законодавства і договір про відступлення прав вимоги недійсним не визнавався та не скасований та, з урахуванням того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є матеріальним правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Колегія суддів ставиться критично до посилань апелянта про відсутність підстав для задоволення заяви у зв'язку з ненадання заявником доказів відкриття виконавчого провадження та інших даних щодо виконання рішення суду у виконавчому провадженні по справі №759/8261/13-ц у разі його відкриття, оскільки заміна сторони правонаступником може відбуватися на будь-якій стадії процесу.
В апеляційній скарзі апелянт посилається, що судом першої інстанції не витребувані і не досліджені докази, зокрема, витяг по руху коштів із призначенням платежу по рахунках, на яких обліковувалася заборгованість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по Кредитному договору №1125697600 від 23 листопада 2007 pоку.
Колегія суддів зазначає, що факт наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором не впливають на можливість заміни стягувача у справі та не спростовують обґрунтованих висновків суду у цій частині, оскільки обґрунтованість вимог кредитора щодо наявності заборгованості боржника чи її відсутності не вирішується під час розгляду заяви про заміну сторони у справі.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення не впливають, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката Пугача Сергія Васильовича представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного суду.
Повний текст постанови складено 18 березня 2021 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді О.І. Сліпченко
Л.П. Сушко