03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 356/614/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3403/2021Головуючий у суді першої інстанції - Капшученко І.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
25 лютого 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
секретар Рудик О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 30 листопада 2020 року про відмову у відкритті провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Березанська міська рада,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, що залишилось після смерті її батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та встановити факт, що місцем відкриття спадщини після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 є останнє місце його проживання: АДРЕСА_1 .
Подану заяву обґрунтовувала тим, що вона, як єдиний спадкоємиць за законом, прийняла спадщину, що за життя належала її батьку, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном відповідно до положень 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року. Однак нотаріусом їй було відмовлено на тій підставі, що через відсутність реєстрації місця проживання батька документально заявником не було доведено місце відкриття спадщини та факт прийняття спадщини після його смерті. За таких обставин, ОСОБА_1 просила задовольнити заяву, оскільки захистити свої майнові права в іншій спосіб позбавлена можливості (а.с. 1-2).
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 30.11.2020 відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Березанська міська рада, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (а.с. 14-16).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що предметом розгляду даної справи є встановлення факту прийняття дочкою спадщини після смерті свого батька. Інформації про інших спадкоємців по даній справі, які б оскаржували право на спадщину заявниці чи на її частку матеріали справи не містять.
Напроти, оскільки інших спадкоємців після ОСОБА_2 не має, а орган місцевого самоврядування має право на звернення до суду з вимогою про визнання спадщиною відумерлою, саме Березанську міську раду було вказано в заяві як заінтересовану особу.
Крім того, судом першої інстанції не витребовувалось з Березанської міської державної нотаріальної контори спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якої суд мав з'ясувати дійсне коло спадкоємців і наявність спору між ними (а.с. 21-22).
Відзиву від учасників справи не надходило.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління у м. Києві 16.12.2011, актовий запис № 913.
Листом № 237/01-16 від 16.03.2019 нотаріус відмовив у оформленні спадкових справ на тій підставі, що у встановлений законом строк заявник не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того, відсутні документи, які підтверджують місце відкриття спадщини після смерті батька (а.с. 10).
01.01.2004 в Україні набув чинності ЦК України, прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003, який дещо по-новому порівняно з ЦК України 1963 року регламентує правила спадкування.
Так, відповідно до п. 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, норми цього кодексу застосовуються до правовідносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто з 01.01.2004.
Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 1 постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах по спадкування» роз'яснив, що у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема ЦК Української РСР (далі - ЦК УРСР), якщо строк на її прийняття закінчився до 01.01.2004.
У даній справі, ОСОБА_2 помер у 1984 році, спадщина після його смерті відкрилась до набрання чинності ЦК України 2003 року, а отже, до відповідних спадкових правовідносин підлягає застосуванню законодавство, що діяло на час її відкриття, а саме ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Статтями 525, 526 ЦК УРСР визначено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (ст. 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
У статті 548 ЦК УРСР закріплено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
В той же час, статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 № 18/5, яка діяла на той час, було визначено необхідні докази для вступу в управління чи володіння спадковим майном.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , після смерті батька, не зверталась до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у визначений законом строк.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка в разі наявності спору про право, розглядається за правилами позовного провадження.
Щодо встановлення факту про місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , то відповідно до п. 22 Інструкції про порядок РАГС в УРСР, затвердженої Міністерством юстиції Української РСР від 12.12.1970, що врегульовувала порядок реєстрації смерті на момент відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстрація смерті проводилась в органах загсу за останнім місцем проживання померлого або за місцем настання смерті чи виявлення трупа.
Згідно наданих заявником в заяві пояснень останнім місцем проживання ОСОБА_2 є домоволодіння по адресі: АДРЕСА_1 , що суперечить відомостям, вказаним в свідоцтві про смерть ОСОБА_2 , у відповідності до якого місцем його смерті вказано м. Київ, а реєстрація смерті проводилась Відділом РАЦС Дарницького районного управління у м. Києві.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, оскільки враховуючи наявну можливість визнання спадщини відумерлою та перехід права власності до компетентних органів держави чи місцевого самоврядування, то для встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, що залишилось після смерті її батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заявниці слід звернутись до суду із заявою в порядку позовного провадження на загальних підставах.
Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, висновків суду не спростовують та на законність і обґрунтованість постановленої ухвали не впливають. При апеляційному розгляді справи порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування ухвали, в справі не виявлено.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 268, 315, 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 30 листопада 2020 року про відмову у відкритті провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Березанська міська рада залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська