вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 761/18939/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3366/2021Головуючий у суді першої інстанції - Юзькова О.Л. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
25 лютого 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
секретар Рудик О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про визнання права користування житловим приміщенням,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківської РДА в місті Києві, третя особа: КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», в якому просив визнати за ним право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з лютого 1994 року позивач працював в Шевченківському РУГУ МВС України в м. Києві на посаді дільничного інспектора. Керівництвом позивача було порушено питання про поставлення ОСОБА_1 на квартирний облік. На підставі листа № ІІ.ЗП-5/КВ-12361, К-32 від 25.03.1996 Шевченківської районної ради йому було надано кв. АДРЕСА_2 для тимчасового проживання до прийняття відповідного рішення по житловому питанню. У вказаній квартирі зареєстрований ОСОБА_2 , який з 03.08.1994 перебуває у розшуку. Станом на 1999 рік він вважається без вісті відсутнім. ОСОБА_2 на квартирному обліку не перебуває, йому не видавався ордер на квартиру АДРЕСА_1 .
Перебуваючи на квартирному обліку, позивач не одноразово звертався до уповноваженого органу із заявою про видачу ордеру на житло, однак отримував відмову у зв'язку із відсутністю документів, які б стверджували, що дана квартира є вільною. На даний момент будинок перебуває у сфері управління Шевченківської РДА в м. Києві. За всі 24 роки проживання в квартирі позивач постійно та регулярно сплачує всі передбачені чинним законодавством платежі, не має заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг. За цією адресою отримує поштову кореспонденцію. Позивач користувався і користується помешканням добросовісно і відкрито, проте ордер йому не видано. Дана адреса є єдиним місцем проживання позивача, на квартиру право власності не зареєстроване та вона відноситься до державного житлового фонду. За весь час проживання позивача в квартирі ні житлово-експлуатаційна організація, ні відповідач не пред'являли жодних претензій, чим фактично визнаючи за ОСОБА_1 право на проживання в квартирі (а.с. 2-5).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02.11.2020 позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 (а.с. 86-90).
В апеляційній скарзі, Шевченківська РДА в м. Києві, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що ОСОБА_1 вселився у спірну квартиру для тимчасового проживання, дана квартира не приватизована та знаходиться в комунальній власності м. Києва, рішення про надання ОСОБА_1 спірної квартири не приймалося та ордер не видавався (а.с. 93-97).
22.01.2020 позивачем подано відзив, в якому вказує, що він вселився у спірну квартиру з підстав що не суперечать положенням ЖК України, однак в порушення ст.ст. 58, 61 ЖК України Шевченківська РДА не видала ОСОБА_1 ордер, що в свою чергу позбавило позивача можливості укласти відповідний договір найму житлового приміщення. З метою досудового врегулювання спірних питань, позивач неодноразово звертався до Шевченківської РДА, та отримав відповідь, що прийняти відповідне рішення по заселенню кв. АДРЕСА_1 не має можливості, в зв'язку з відсутністю в квартир відділі документів, які б підтверджували, що вказана квартира є вільною. Тобто, позивач належним чином виконує свої зобов'язання щодо користування спірною квартирою протягом 24 років, а Шевченківська РДА в м. Києві уникає своїх обов'язків щодо вирішення спірних питань (а.с. 116-120).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили її відхилити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, будинок по АДРЕСА_3 перебуває у сфері управління Шевченківської РДА в м. Києві відповідно до розпорядження КМДА № 1112 від 10.12.2010 «Про питання організації управління районами в місті Києві».
У квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований з 02.04.1992 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою Шевченківської РДА в м. Києві № 50/195 від 30.09.2020.
ОСОБА_2 на квартирному обліку при адміністрації району не перебуває. За наявною інформацією з 2010 року по 2019 рік адміністрацією району ордер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на кв. АДРЕСА_1 не видавався (довідка Шевченківської РДА в м. Києві № 109/02/28-11801 від 28.12.2019), з серпня 1994 року він оголошений у розшук, а відповідно довідки Шевченківського РУ ГУМВД України в м. Києві від 14.01.1999, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахується як без вісті відсутнім.
За клопотанням начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, 25.03.1996, виконавчим комітетом Шевченківської районної ради народних депутатів м. Київ надано для заселення та тимчасового проживання ОСОБА_1 кв. АДРЕСА_1 до прийняття відповідного рішення по житловому питанню.
ОСОБА_1 з квітня 1996 року і по день розгляду справи відкрито та вільно користується кв. АДРЕСА_1 , сплачує всі передбачені законодавством платежі за користування квартирою, здійснює ремонтні роботи, що підтверджується відповідними квитанціями, розрахункових документів, копії яких долучено до матеріалів справи, перебуває на квартирному обліку з 04.01.1990 у загальній черзі за № 1379.
Заяви ОСОБА_1 щодо надання ордеру на кв. АДРЕСА_1 залишались без задоволення у зв'язку із відсутністю документів, які б свідчили, що помешкання є вільним.
Крім того, зазначене спірне житлове приміщення не приватизоване та знаходиться в комунальній власності м. Києва.
Статтею 58 ЖК УРСР передбачено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Отже, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, виселення, а у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Враховуючи те, що рішення про надання спірної квартири у користування ОСОБА_1 Шевченківською РДА в м. Києві не приймалося та ордер не видавався, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання за ним права користування житловим приміщенням, а саме: кв. АДРЕСА_1 , оскільки оскаржувану квартиру було видано позивачу у тимчасове користування до прийняття відповідного рішення по житловому питанню. Разом з тим, ОСОБА_1 є зареєстрованим в двокімнатній квартирі АДРЕСА_4 . Крім того, з пояснень, наданих в суді апеляційної інстанції вбачається, що він разом із членами своєї сім'ї приймав участь у приватизації вказаної квартири.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Таким чином, апеляційну скаргу Шевченківської РДА у м. Києві слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Шевченківської РДА у м. Києві судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 261,50 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 листопада 2020 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про визнання права користування житловим приміщенням відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37405111) судовий збір у розмірі 1 261,50 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська