Постанова від 09.04.2021 по справі 751/6401/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

іменем України

09 квітня 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/6401/20

Головуючий у першій інстанції - Овсієнко Ю. К.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/395/21

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бечка Є.М.,

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,

секретар: Шапко В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 24 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Новозаводського відділу державної виконавчої служби у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина на період його навчання,

дата та місце складання повного тексту рішення: 24 грудня 2020 року, м.Чернігів,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на період навчання їхнього сина ОСОБА_3 , починаючи з 01 липня 2020 року, щомісячно в розмірі 1/4 всіх видів доходів, з урахуванням періодичної індексації та врахувати порушені відповідачем права дитини і сплатити відповідну частку аліментів від проданої квартири ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 06 серпня 1999 року. Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірвано в 2005 році. ОСОБА_1 примусово сплачував аліменти до досягнення сином повноліття, неодноразово подавав судові позови про їх зменшення. ОСОБА_3 після закінчення 9 класів ЗОШ навчався у Чернігівському музичному коледжі ім.Л.Ревуцького, а з кінця серпня 2020 року зарахований до Київської музичної академії музики ім.Глієра на стаціонарне бюджетне навчання, яке розпочалось з 15 вересня 2020 року, нині є студентом 1 курсу, також періодично проходить стаціонарне лікування та постійно перебуває під наглядом офтальмолога, тому потребує фінансової підтримки батька.

Також позивачка зазначає, що відповідач приховав факт продажу своєї двокімнатної квартири по АДРЕСА_1 , аби не виплачувати частку аліментів від доходу проданої нерухомості.

Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 19 жовтня 2020 року відкрито провадження у зазначеній справі.

Представником позивачки - Дасюк С.В. 02 грудня 2020 року заявлено клопотання про залучення співвідповідача у даній справі - Новозаводський відділ ДВС у м.Чернігові Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Протокольною ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 02 грудня 2020 року залучено співвідповідача Новозаводський відділ ДВС у м.Чернігові Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

17 грудня 2020 року представником позивачки - Дасюк С.В. подано заяву про уточнення позовних вимог. Сторона позивачки просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який навчається, аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) починаючи з 01 вересня 2020 року по час припинення навчання повнолітнього сина;

- визнати незаконними дії Новозаводського відділу ДВС у м.Чернігові Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо не стягнення аліментів, на виконання рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05 липня 2005 року по справі №22-2046/2005 року зі змінами внесеними рішенням Апеляційного суду в Чернігівській області від 04 жовтня 2005 року, з ОСОБА_1 , у розмірі 1/4 частини від отриманого доходу за продану квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 для утримання сина ОСОБА_3 несплачену та нестягнуту Новозаводським відділом ДВС у м.Чернігові Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) суму аліментів за попередній період від отриманого доходу за продану квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 1/4 частини від доходу від продажу квартири.

Ухвалою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23 грудня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Новозаводського ВДВС у м.Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Суми) про стягнення аліментів на утримання сина на період його навчання в частині вимог про визнання незаконними дій Новозаводського ВДВС у м.Чернігові Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо не стягнення аліментів, на виконання рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05 липня 2005 року по справі №22-2046/2005 зі змінами, внесеними рішенням Апеляційного суду в Чернігівській області від 04 жовтня 2005 року, з ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від отриманого доходу за продану квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; роз'яснено позивачці право на звернення до суду зі скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця в порядку ст.447 ЦПК України; провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивачки аліментів за попередній період від отриманого доходу за продану квартиру у сумі 1/4 частини від доходу від продажу закрито.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 24 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивачки, аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період навчання у Київській муніципальній академії музики імені Р.М.Глієра, починаючи з 28 вересня 2020 року і до закінчення навчання - 30 червня 2024 року включно, але не більше як до досягнення ОСОБА_3 23 років, в решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 840 грн 80 коп.

Суд виходив з того, що ОСОБА_3 , який продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги, так як навчається на денній формі навчання та у зв'язку з цим, безсумнівно, має майнові витрати, що пов'язані із забезпеченням вирішення всіх побутових питань, у тому числі, пов'язаних з придбаванням одягу, взуття, продуктів харчування, проїздом та безпосередньо навчанням. Судом враховано стан здоров'я та матеріальне становище сторін, наявність у відповідача на утриманні ще двох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу, а також те, що відповідач офіційно працевлаштований та має сталий дохід у вигляді заробітної плати, тому розмір аліментів підлягає стягненню у вигляді частки від його заробітку (доходу).

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції, зменшивши розмір аліментів стягнутих з нього на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 та стягувати аліменти в розмірі 1/12 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період навчання.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що розмір аліментів на утримання сина має бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання, як зазначено у правовій позиції Верховного Суду у справі №489/100/18 від 04 серпня 2020 року. Відповідач вказує, що поза увагою суду залишились ті обставини, що на його утриманні крім дітей є ще непрацездатна мати ОСОБА_5 , 1938 року народження, яка потребує матеріальної допомоги; його дружина ОСОБА_6 не працює та здійснює догляд за дітьми та батьками пенсіонерами, тому його заробітна плата є єдиним доходом. Також ОСОБА_1 вказує, що він сам також потребує лікування хребта та очей.

Особа, яка подає апеляційну скаргу звертає увагу, що його заробітна плата на місяць складає 68933 грн 70 коп., що перевищує середній розмір заробітної плати по країні, а відтак при встановленні судом аліментів 1/6 частки заробітної плати, розмір аліментів буде становити в грошовому виразі 11500 грн на місяць, що на його думку не відповідає вимогам розумності і справедливості та не є співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Дасюк С.В.

просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 24 грудня 2020 року залишити без змін.

Доводи відзиву зводяться до того, що дружина ОСОБА_1 є працездатною особою, на підтвердження витрат на утримання матері відповідачем не надано жодного доказу, як не надано доказів на підтвердження витрат на своє лікування. Крім того, відповідач має велику заробітну плату, є власником двох квартир в м.Чернігові, є заможною людиною і має можливість надавати матеріальну допомогу своєму сину. При цьому, при ухваленні рішення судом було враховано наявність у відповідача ще двох дітей. Також, на думку позивачки, витрати ОСОБА_1 на піднайм житла в м.Києві є незначними, враховуючи його розмір заробітної плати. Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04 серпня 2020 року по справі №489/100/18 позивачка просить відхилити, оскільки вони викладені в інших правовідносинах.

Позивачка зазначає, що суд об'єктивно дав оцінку спроможності обох батьків надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, який навчається.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, перевіривши законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам відповідає рішення суду першої інстанції.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином відповідача - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.4).

З довідки Київської муніципальної академії музики ім.Р.М.Глієра від 07 вересня 2020 року №572 вбачається, що ОСОБА_3 дійсно є студентом 1-го курсу спеціалізації «Оркестрові духові та ударні інструменти» (ОС Бакалавр) факультету виконавського мистецтва та музикознавства Київської муніципальної академії музики ім.Р.М.Глієра (навчальний заклад акредитований за ІІІ освітньо-кваліфікаційним рівнем). Форма навчання денна. Термін закінчення навчального закладу 30 червня 2024 року (а.с.5).

Згідно довідки Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 11 вересня 2020 року №4148, станом на 10 вересня 2020 року ОСОБА_3 зареєстрований разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.7).

ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання та отримує пенсію в розмірі 2100 грн (а.с.8, 10).

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) вбачається, що син сторін ОСОБА_3 проходив лікування 29 серпня 2014 року (а.с.12).

З копії довідки ЖЕК-2 від 07 вересня 2007 року вбачається, що ОСОБА_3 дійсно був зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.13).

Також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 звертався до суду з позовною заявою про зменшення розміру аліментів (а.с.14, 15).

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що ОСОБА_1 отримав у спадок від ОСОБА_7 1/3 частину двокімнатної квартири АДРЕСА_3 (а.с.16).

З копії довідки КП «Новозаводське» від 21 серпня 2015 року вбачається, що ОСОБА_3 дійсно проживав і постійно був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 04 березня 2001 року. За даними паспортної картотеки, переданої КП «Деснянське» 01 лютого 2013 року, за адресою: АДРЕСА_4 на ОСОБА_3 , 2001 року народження, картки реєстрації та зняття його з реєстрації за даною адресою відсутні (а.с.17).

З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що відповідач ОСОБА_1 08 вересня 2007 року уклав шлюб з ОСОБА_6 (а.с.52).

З довідки ТОВ «КХС України» від 26 жовтня 2020 року №012610 вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді менеджера з продажу і його середньомісячна заробітна плата складає 85631 грн 93 коп., середньомісячна заробітна плата до виплати після врахування податків складає 68933 грн 70 коп. (а.с.53).

З копії Договору оренди жилого приміщення від 05 січня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 винаймає житло в АДРЕСА_5 . Вартість орендної плати складає 10000 грн в місяць, також оплачується вартість води по лічильнику, вартість електроенергії та інтернет (а.с.54).

Також вбачається, що ОСОБА_1 потребує періодичного лікування спини, очей (а.с.55-59).

З копій свідоцтв про народження вбачається, що у ОСОБА_1 є також дві дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.61).

Мати відповідача - ОСОБА_5 , 1938 року народження, має посвідчення учасника бойових дій та третю групу інвалідності за загальним захворюванням, потребує лікування (а.с.62-68).

З копії рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14 червня 2011 року вбачається, що ОСОБА_3 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 . З даного рішення також вбачається, що ОСОБА_1 було заявлено позов до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 . Представник відповідачки - ОСОБА_8 в судовому засідання поклалась на думку суду при вирішенні спору (а.с.69).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що з 20 липня 2012 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_10 (а.с.100).

З копії Договору купівлі-продажу квартири від 16 червня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1 продав ОСОБА_10 дану квартиру за 168585 грн (а.с.110-112).

Також рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 08 липня 2019 року задоволено позов ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на період навчання ОСОБА_3 у розмірі 6000 грн, починаючи з 04 березня 2019 року і до закінчення навчання - 30 червня 2020 року. Дане рішення суду виконане (а.с.70-73).

З копії товарного чеку №5616 від 2020 (дата не зрозуміла), вбачається, що придбано ноутбук вартістю 37125 грн (а.с.91). Також матеріали справи містять копії проїзних документів на ОСОБА_3 (а.с.92, 93), копії квитків на проїзд по м.Києву (а.с.94).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_7 та 2/3 частини квартири АДРЕСА_3 (а.с.101-102).

З копії договору купівлі-продажу від 27 червня 2012 року вбачається, що ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_7 за 160360 грн (а.с.117).

Також апеляційному суду надано копію рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 04 жовтня 2005 року по справі №22-2045/2005 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, яким стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з 07 червня 2005 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому частинами 1-4 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 даної статті визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх доньку, сина у твердій грошові сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання іншим з батьків.

Відповідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

У п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Тобто, на відміну від аліментів на неповнолітню дитину, при стягненні аліментів на дитину, яка досягла повноліття, необхідно враховувати, чи має батько можливість надання такого утримання.

Під потребою матеріальної допомоги розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Аналіз наведених норм права у поєднанні з основними правилами доказування (ст.ст.76-81 ЦПК України) дає підстави зробити висновок про те, що обов'язок батька (матері) надавати матеріальну допомогу своїй дитині, яка продовжує навчання, презюмується. Батько (мати) можуть бути звільненні від такого обов'язку у разі доведеності факту неможливості надавати допомогу дитині, при цьому, зважаючи на специфіку спірних правовідносин, обов'язок доведення такого факту покладається саме на батька (мати), до яких пред'явлений позов.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 надала докази про те, що син сторін - ОСОБА_3 дійсно є студентом 1-го курсу спеціалізації «Оркестрові духові та ударні інструменти» (ОС Бакалавр) факультету виконавського мистецтва та музикознавства Київської муніципальної академії музики ім. Р.М.Глієра (навчальний заклад акредитований за ІІІ освітньо-кваліфікаційним рівнем) з денною формою навчання. Також позивачкою надані товарний чек на придбання ноутбуку та копії проїзних квитків. Разом з тим, дані докази не підтверджують необхідність витрат на утримання сина на період його навчання. Позивачка лише посилається, що у зв'язку з навчанням син потребує допомоги, однак не надала суду доказів у підтвердження даних обставини.

Оцінивши надані у справу докази, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач має можливість та повинен надавати матеріальну допомогу своїй дитині, яка продовжує навчання.

Разом з тим, за відсутності доказів на підтвердження витрат позивачки, пов'язаних саме з навчанням сина (щодо понесення витрат на проживання, придбання підручників, тощо) суд першої інстанції помилково визначив розмір аліментів у розмірі 1/6 всіх видів доходів відповідача. Суд першої інстанції не врахував, що аліменти на утримання повнолітнього сина повинні бути не тільки достатніми, але і співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі було враховано ту обставину, що відповідач сам винаймає житло в м.Києві, пропонував сину залишатися проживати на період навчання у нього, а також наявність обов'язку у обох батьків надавати допомогу сину. Доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.

Виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що розмір стягуваних аліментів повинен бути зменшеним до 1/10 частини доходів відповідача щомісячно.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ч.4, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 24 грудня 2020 року змінити, зменшивши розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частини до 1/10 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період навчання у Київській муніципальній академії музики ім. Р.М. Глієра, починаючи з 28 вересня 2020 року і до закінчення навчання - 30 червня 2024 року включно, але не більше як до досягнення ОСОБА_3 23 років.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2021 року.

Головуючий: Судді:

Попередній документ
96200358
Наступний документ
96200360
Інформація про рішення:
№ рішення: 96200359
№ справи: 751/6401/20
Дата рішення: 09.04.2021
Дата публікації: 14.04.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чернігівський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (17.06.2021)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 17.06.2021
Предмет позову: про стягнення аліментів на утримання дитини на період її навчання
Розклад засідань:
10.11.2020 08:30 Новозаводський районний суд м.Чернігова
25.11.2020 15:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
02.12.2020 15:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
23.12.2020 11:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
17.02.2021 14:00 Чернігівський апеляційний суд
05.03.2021 10:00 Чернігівський апеляційний суд
24.03.2021 14:00 Чернігівський апеляційний суд
09.04.2021 14:00 Чернігівський апеляційний суд
05.05.2021 10:00 Чернігівський апеляційний суд
27.07.2021 10:30 Новозаводський районний суд м.Чернігова