ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 квітня 2021 року м. Київ № 320/729/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до проУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві в особі Лівобережного відділення зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві в особі Лівобережного відділення (далі по тексту - відповідач) про:
- зобов'язання відповідача призначити виплату позивачу щомісячних соціальних виплат, які підлягають сплаті, у зв'язку з втратою професійної працездатності у розмірі 55%, пов'язаної з травмою на виробництві;
- стягнення з відповідача неотримані виплати за термін 2002 - 2020 роки у розмірі 275628,13грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 22.01.2021 справу №320/729/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача щодо не призначення позивачу щомісячних соціальних виплат, які підлягають сплаті, у зв'язку з втратою професійної працездатності у розмірі 55%, пов'язаної з травмою на виробництві.
31 березня 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з тих підстав, що позивачем не було подано до Фонду документів, визначених п. 3.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим Постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
ОСОБА_1 звернувся 01.10.2020 до Лівобережного відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві із заявою щодо виплати йому соціальних коштів у зв'язку з втратою професійної працездатності у розмірі 55%, пов'язаної з травмою на виробництві.
Листом №2258-02 від 23.10.2020 Лівобережне відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві повідомило позивача, що він згідно з даними Єдиної інформаційної аналітичної системи Фонду на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Києві не перебуває та страхові виплати не отримує з огляду на те, що документів, що підтверджують його право на страхову виплату Управлінню від підприємства (установи, організації) не передано. Відповідно, акт прийняття - передачі його особової справи, як потерпілого, в Управлінні відсутній.
Вказаним листом відповідач запропонував позивачу надати до Фонду заяву потерпілого про призначення страхових виплат та документи, які передбачені п. 3.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Правління Фонду від 19.07.2018 №11.
Позивач, 29.10.2020 звернувся до Лівобережного відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві із заявою про призначення страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві до якої додав наступні документи:
1. Витяг з Журналу обліку прийняття та звільнення працівників;
2. Акт №1 (форма Н-1) про нещасний випадок на виробництві від 05.09.1986;
3. Виписка з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках. Потреби у наданні медичної та соціальної допомоги (дата видачі 09.02.1987) до довідки серії НОМЕР_1 ;
4. Пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 , виданого 15.06.1987;
5. Консультація онколога;
6. Довідки про розмір виплаченої пенсії у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (2002-2020 роки).
Листом №2482-02 від 17.11.2020 Лівобережне відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві повідомило позивача, що для призначення страхових виплат до управління (відділення) Фонду подається оригінал акту розслідування нещасного випадку та висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого.
Відповідачем повторно надано позивачу перелік документів, які необхідні для призначення страхових виплат:
1. Заява потерпілого про призначення страхових виплат;
2. Копія індивідуального податкового номера, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
3. Копія паспорта, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
4. Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за встановленою формою Н-1, висновок за формою Т-1 (якщо такий складався);
5. Акт розслідування нещасного випадку, що стався за формою Н-5 (якщо такий складався);
6. Висновок медико-соціальної експертної комісії про ступінь втрати професійної працездатності;
7. Довідка про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб;
8. Копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу.
Вказаним листом відповідач повернув позивачу копії документів, які були ним подані.
Не погоджуючи з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначені та врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105).
Статтею 36 Закону №1105 визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Частиною третьою зазначеної статті визначено, що підставою для оплати потерпілому страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку за встановленою формою.
Відповідно до ст. 42 Закону №1105, щомісячні страхові виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266 (далі - Постанова №1266).
Цією ж статтею визначено, що якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров'я не збереглися, сума страхової виплати визначається за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати. Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою роботодавця або відповідного архіву.
Розгляд справ про страхові виплати визначений ст. 44 Закону №1105, якою передбачено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах: до постанови додаються копії необхідних документів.
Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону №1105, якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку, страхові виплати провадяться з дня звернення.
Згідно з п. 3.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим Постановою Правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Порядок №11)) для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до управління (відділення) Фонду подаються:
1) заява потерпілого про призначення страхових виплат;
2) копія індивідуального податкового номера, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
3) копія паспорта, засвідчена підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
4) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за встановленою формою (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т-1 (якщо такий складався);
5) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);
6) акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за встановленою формою;
7) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
8) висновок медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності;
9) довідка про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб;
10) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
11) копія цивільно-правового договору (для осіб, які працюють на умовах такого договору), засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
12) копія документа, що підтверджує державну реєстрацію особи, як суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчена страхувальником або підписом працівника управління (відділення) Фонду при пред'явленні оригіналу;
13) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок) у разі настання права на страхову виплату до 11.10.2017;
14) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому;
15) протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при управлінні (відділенні) Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці).
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, подані ОСОБА_1 заяви про призначення страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві від 01.10.2020 та від 29.10.2020 та додані до заяви від 29.10.2020 документи не відповідали вимогам п. 3.1 Порядку №11, що стало підставою для повернення Фондом заяв позивача з роз'ясненням, що для розгляду питання щодо призначення щомісячної страхової виплати разом з заявою встановленого зразка необхідно надати документи визначені п. 3.1 вказаного Порядку.
У той же час, позивачем не було надано до Фонду документів, визначених п. 3.1 Порядку №11, тому відповідачем не приймалось рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, а лише було повернуто його заяви, що не свідчить про протиправні дії чи бездіяльність відповідача та порушене право позивача.
Суд зазначає, що розрахунок самої суми щомісячних страхових виплат і щодо стягнення суми котів у розмірі 275 628,13грн. належить до виключних повноважень відповідача.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законодавством порядку вирішує справи.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 за №13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визначається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Отже, визначення суми щомісячних страхових виплат належить виключно до повноважень відповідача і тому суд не може зобов'язати виплачувати конкретну її суму, а має зобов'язати саме здійснити нарахування та виплату такої компенсації.
Також, суд зазначає, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб'єкта владних повноважень у подальшому, оскільки, на час розгляду справи таких не існує.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено повністю.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та у зв'язку із тим, що в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін