справа №756/14965/17 головуючий у І інстанції: Диба О.В.
провадження 22-ц/824/5486/2021 доповідач: Сліпченко О.І.
Іменем України
06 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сліпченка О.І., Сушко Л.П., Гаращенка Д.Р.
за участю секретаря: Пітенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 25 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-
В серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою, яку обґрунтовано тим, що державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Духоборовою А.М. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина у розмірі 3000 грн. щомісячно.
ОСОБА_2 неодноразово звертався із заявами відділу виконавчої служби про перерахунок заборгованості по аліментам на підставі розписок стягувача ОСОБА_1 , проте жодних відповідей не отримав, перерахунку заборгованості здійснено не було.
Просив: - визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Духоборової А.М. щодо ненадання заявнику як боржнику довідки - розрахунку заборгованості по аліментам у ВП №59673831.
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Духоборової А.М. щодо неврахування сплачених ОСОБА_2 аліментних платежів, які підтверджені особистими розписками ОСОБА_1 ,
- зобов'язати державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, який проводитиме виконавче провадження №59673831, здійснити перерахунок заборгованості по аліментам з урахуванням наданих заявником розписок стягувача про отримання аліментних платежів та надати йому відповідну довідку - розрахунок заборгованості по аліментам.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 25 січня 2021 року скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовано тим, що місцевий суд допустився порушення норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що частина із розписок, які надані боржником засвідчують передачу коштів на додаткові витрати, отже не являються аліментами та не можуть бути враховані в розрахунку заборгованості.
Крім того, зазначає, що кошти були передані їй на підставі гарантійного зобов'язання, яке власноруч було надано боржником 26 вересня 2017 року, а тому стосуються коштів, які стягуються в межах виконавчого провадження.
Вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги в частині визнання протиправною бездіяльності виконавця, щодо неврахування платежів підтверджених розписками та зобов'язання виконавця здійснити перерахунок заборгованості із їх врахуванням.
Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом строк не надходив.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свою позицію, інші належним чином повідомлені учасники справи не з'явились.
У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає в повній мірі.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не було здійснено перерахунок заборгованості боржника зі сплати аліментів, не було надано обґрунтованої відмови щодо неврахування спірних сум та не надано боржнику відповідей на його правомірні вимоги.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 квітня 2019 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №756/14965/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 08 листопада 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Духоборової А.М. від 30 липня 2019 року відкрито виконавче провадження №59673831 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 08 листопада 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
18 грудня 2019 року , 16 червня 2020 року та 28 липня 2020 року заявник звертався із заявами до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про перерахунок заборгованості по аліментам на підставі розписок стягувача ОСОБА_1 , проте жодних відповідей не отримав, перерахунку заборгованості здійснено не було.
З матеріалів виконавчого провадження ВП №59673831 встановлено, що боржник звертався до державного виконавця із заявами щодо перерахунку заборгованості по аліментам та надав розписки стягувача ОСОБА_1 , які свідчать про те, що в період з грудня 2017 по листопад 2018, а також в січні, травні, серпні та вересні 2019 вона отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в рахунок утримання їх спільного сина ОСОБА_3 , проте перерахунок заборгованості здійснено не було. Довідки - розрахунку заборгованості боржнику також не надавалося, оскільки матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про їх направлення засобами поштового зв'язку.
Також зі змісту вказаних розписок убачається, що боржником були надані кошти на додаткові витрати на утримання дитини.
З довідки - розрахунку заборгованості по аліментам від 30 жовтня 2019 року №24289/13 убачається, що державний виконавець рахує заборгованість боржника починаючи з листопада 2017 року по вересень 2019 року. Вказана довідка не містить жодних відомостей про здійснення боржником періодичних платежів.
Довідка - розрахунок заборгованості по аліментам від 05 лютого 2020 року №242289/13 містять відомості про нараховану заборгованість боржника за період з жовтня 2019 року по січень 2020 року та свідчить про те, що жодних коштів в рахунок погашення періодичних платежів боржником внесено не було.
Довідка - розрахунок заборгованості по аліментам з 01 квітня 2020 року по серпень 2020 року від 04 вересня 2020 року №24289/13 містить відомості про те, що у вказаний період було сплачено боржником 13 840,89 грн., а аналогічна довідка від 23 жовтня 2020 року свідчить про зарахування в рахунок погашення аліментних платежів в розмірі 2 475 грн.
Матеріали справи містять ряд розписок про отримання стягувачем коштів, наприклад: розписка від 30 вересня 2019 року містить відомості про отримання стягувачем від боржника коштів в сумі 2000 грн. на утримання сина ОСОБА_3 ; розписка за серпень 2019 року свідчить про отримання стягувачем коштів від боржника на утримання сина ОСОБА_3 в сумі 3200 грн.; розписка від 31 травня 2019 року свідчить про отримання стягувачем від боржника 245 грн. на утримання сина ОСОБА_3 (масло оливкове); розписка від 18 січня 2019 року свідчить про отримання стягувачем додаткових витрат для сина ОСОБА_3 в розмірі 3 300 грн.; розписки за грудень 2017 року свідчать про отримання стягувачем 900 грн. на утримання сина ОСОБА_3 ; розписка від 17 січня 2018 на суму 500 грн. на утримання сина ОСОБА_3 ; розписки від 31 січня 2018 року та 23 січня 2018 року свідчать про отримання стягувачем від боржника 410 грн. на утримання їхньої дитини без зазначення її імені; 05 березня 2018 року стягувач отримала від боржника на утримання сина ОСОБА_3 460 грн. (400 на логопеда, 60 хліб); інші розписки датовані лютим 2018 року свідчать про отримання стягувачем коштів на утримання дитини ОСОБА_3 на загальну суму 1245 грн.
В матеріалах виконавчого провадження також міститься заява ОСОБА_1 , в якій вона зазначає, що коштів, зазначених у наданих боржником розписках, вона не отримувала.
Про обставини, які зазначені у перелічених вище розписках, матеріали справи інформації не містять.
Як убачається з матеріалів виконавчого провадження, внаслідок виникнення заборгованості в розмірі, що перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Духоборовою А.М. 11 лютого 2020 винесені постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст.451 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу ДВС усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Згідно п.п.3-4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що у разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених ч.4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих, зокрема, із заяв та (або) розписок стягувача.
Місцевий суд вірно зауважив, що будь-яких заперечень від державного виконавця із зазначенням підстав неврахування перелічених вище сум зазначених в розписках, матеріали виконавчого провадження не містять, так як і не містять відомостей про надання за заявою боржника відповідної довідки - розрахунку, а тому висновки суду про визнання дій державного виконавця неправомірними є обґрунтованими, у зв'язку з тим, що виконавцем не було здійснено перерахунок заборгованості боржника зі сплати аліментів, не було надано обґрунтованої відмови щодо неврахування зазначених сум та не надано боржнику відповідей на його правомірні вимоги.
Доводи апеляційної скарги, щодо наявності серед розписок таких, що підтверджують факт отримання коштів на додаткові витрати, а не аліментів, колегія суддів відхиляє, оскільки державний виконавець зобов'язаний був відреагувати на вказану інформацію та розрахувати суми відповідно до наявної інформації в розписках, зокрема їх призначення, тому вказані доводи не спростовують неправомірність дій виконавця.
Посилання ОСОБА_1 на те, що розписки видавались нею на підтвердження отримання оплати за гарантійним зобов'язанням від 26 вересня 2017 року колегія суддів відхиляє, оскільки вказане висновків місцевого суду, щодо визнання дій державного виконавця неправомірними не спростовує та крім того не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Доводи апеляційної скарги спрямовані на доведення наявності заборгованості ОСОБА_2 по аліментам, при цьому не спростовують неправомірність дій державного виконавця під час виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку.
Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 25 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «06» квітня 2021 року.
Головуючий
Судді: