03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/3954/2021
01 квітня 2021 року м. Київ Справа№ 754/16598/17
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Панчоха Олександром Степановичем , на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року, постановлену у складі судді Таран Н.Г., про залишення без задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення
у цивільній справі №754/16598/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності,
встановив:
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності - залишено без задоволення.
02.11.2020 року представник ОСОБА_1 - Панчоха О.С. подав заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі. Заява мотивована тим, що 27.10.2020 року Деснянським районним судом м. Києва проголошено вступну та резолютивну частину рішення у даній справі, яким відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог. 16.08.2019 року представником відповідачів було подано заяву, що докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення. У зв'язку з чим просив суд стягнути з позивача понесені відповідачами судові витрати на суму 9000 грн. сплачених на правничу допомогу адвоката.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_1 - Панчоха О.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про винесення додаткового рішення задовольнити, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд першої інстанції не дав правової оцінки тому, що матеріали справи містять орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу відповідачів, виготовлений адвокатом Панчохою О.C., станом на 16.08.2019 (а. с. 165). Також матеріали справи містять письмову заяву представника відповідачів Панчохи О.С. , зроблену в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України після вступу в справу як представника відповідачів, якою повідомлено суд, що докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом зазначеної справи будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (а. с. 166). 02.11.2020 року, тобто протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення у справі від 27.10.2020 року, яким в позові було відмовлено, було надано повний розрахунок витрат відповідачів на правничу допомогу, понесеною стороною відповідачів у справі в суді першої інстанції.
Судових засідань у справі відбулось більше, ніж планувалось при виготовленні орієнтовного розрахунку, а розгляд справи тривав довше, ніж передбачалось, тому сума повного розрахунку за надану правничу допомогу є більшою; таке перевищення не є істотним. Сторона відповідачів повідомила суд про понесенні витрати на правничу допомогу; ОСОБА_1 поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн., що підтверджується квитанціями, які містяться в справі.
У запереченні (відзиві) на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду залишити без змін.
Посилається на те, що вматеріалах справи (у відзиві на позовну заяву від 31.07.2018) відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, як того вимагає п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України. Отже, відповідач не планував понести судові витрати по справі. Крім того, строки надання доказів понесення судових витрат не дотримано. Відповідно до заяви від 02.11.2020, яка надійшла до суду 06.11.2020, до неї було долучено, в тому числі: договір від 20.05.2019; квитанції від 04.09.2019, 02.12.2019, 20.07.2020, 04.09.2020, 23.09.2020, 06.10.2020.
Останнє судове засідання в суді першої інстанції, в якому був присутній також адвокат Панчоха О.С., відбулося 27.10.2020. Отже, договір від 20.05.2019 року, квитанції від 04.09.2019, 02.12.2019, 20.07.2020, 04.09.2020, 23.09.2020, 06.10.2020 було подано лише 06 листопада 2020 року, тобто ряд документів більше, ніж через рік після нібито їх виникнення. Про існування поважних причин в заяві представника відповідачів взагалі нічого не вказано. Відповідно, якщо немає поважних причин, то суд не має компетенції вирішувати питання про судові витрати після ухвалення рішення. Більше того, для того, щоб суд міг взяти до уваги докази про нібито понесення витрат на правову допомогу, які було подано до суду вже після ухвалення ним рішення по суті, то цьому мало передувати подання заяви про те, що ці докази будуть подані пізніше, внаслідок наявності поважних причин.
Звертає увагу на те, що адвокат Панчоха О.C., якому нібито було оплачено за надані ним послуги по справі, протягом всього судового процесу в суді першої інстанції представляв інтереси відповідачів за довіреністю від 15.02.2018 (від ОСОБА_1 ), та від 24.02.2018 (від ОСОБА_4 ). Вказаними довіреностями було уповноважено громадянина Панчоху О.С. , а не адвоката Панчоху О.С. Будь-які відомості про адвоката Панчоху О.С. в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні. Ця інформація є публічною та загальнодоступною. Також посилався на те, що заявлені витрати є неспівмірними, адже представником відповідача заявлялись різні клопотання, які були фактично направлені на затягування розгляду справи. Крім того, представником відповідачів не дотримано порядку подання доказів витрат на правову допомогу.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1, п.1 ч. ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що стороною відповідача протягом всього часу розгляду справи не надано суду орієнтовний попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу адвоката, а тому підстав для задоволення заяви про постановлення додаткового рішення суду не вбачається.
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що повноваження адвоката Панчохи О.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2607, видане на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.06.2006 року № 33-16-31 (т.1 а.с.150) як представника: відповідача ОСОБА_1 підтверджується довіреністю від 15.02.2018 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Найда О.І., зареєстрованою в реєстрі 86; відповідача ОСОБА_4 - підтверджується довіреністю від 24.02.2018 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г.В., зареєстрованою в реєстрі 477,
В судовому засіданні 16 серпня 2019 року представником відповідачів Панчохою О.С. разом із запереченням проти клопотання про зупинення провадження надано орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу (т. 1 а.с. 165), що узгоджується з вимогами ч.1 ст. 134 ЦПК України .
З орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу вбачається наступні проведені підготовчі роботи та надані види послуг: зустріч з клієнтом для з'ясування обставин справи 1 година (ставка 500 грн.), правовий аналіз наданих клієнтом документів 1 година (ставка 500 грн.), пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах 1 година (ставка 500 грн.), ознайомлення з матеріалами справи в суді 1 година (ставка 500 грн.). Всього адвокатом витрачено 4 години. що в грошовому еквіваленті складає 2000 грн. Вартість послуги з представництва в інтересів в суді - 750 грн. за 1 судодень, що урахуванням двох судових засідань складає 1500 грн.
Також зазначена орієнтовна вартість інших можливих витрат на правничу допомогу 3750 грн., з яких 2250 грн. за представництво інтересів в суді (участь в трьох судових засіданнях), 1500 грн. за підготовку процесуальних документів, ознайомлення зі справою в суді, тощо.
Крім того, 16 серпня 2019 року представник відповідачів Панчоха О.С. подав до суду заяву, в якій відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України повідомив суд про те, що докази на підтвердження понесених відповідачем судових витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом цієї справи будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (т.1 а.с. 166).
Проте суд першої інстанції не звернув уваги на наявний в матеріалах справи попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторони, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом цієї справи, та передчасно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав неподання такого орієнтовного розрахунку, а тому доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи вимоги ст. 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити додаткове рішення у даній справі, оскільки рішення по суті спору приймалось судом першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановленняпомилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Крім того, ухвалою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року до винесення судом апеляційної інстанції судового рішення в даній справі.
Зважаючи на вимоги ст. ст. 141, 382 ЦПК України та виходячи з розміру судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року в розмірі 420 грн. 40 коп. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374-379, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Панчоха Олександром Степановичем , - задовольнити частково.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 420 грн. 40 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 09 квітня 2021 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Немировська О.В.
Чобіток А.О.