03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц/824/5030/2021
01 квітня 2021 року м. Київ
Справа № 754/4692/20
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Махлай Л.Д., Чобіток А.О.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року, постановлену у складі судді Бабко В.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У квітні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року відкрито провадження по вищезазначеній справі, призначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 15.06.2020 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Вказує про те, що через поширення вірусної інфекції COVID-19, продовження карантину, встановленого на території України, та на виконання рекомендацій Ради суддів України 08 червня 2020 року, він неодноразово звертався до суду з відповідними клопотаннями, в яких просив перенести підготовче засідання та початок розгляду справи.
Зазначає, що у судовій повістці про виклик у підготовче засідання на 29 січня 2021 року вперше було вказано його обов'язкову явку, а тому мав намір з'явитись до суду. Разом з тим, 28 січня 2021 року він захворів, про що в цей же день негайно повідомив суд та звернувся до медичного закладу, де було призначено амбулаторне лікування. 05 лютого 2021 року позивач отримав відповідну довідку про перебування на амбулаторному лікуванні з 28 січня 2021 року по 05 лютого 2021 року, яку зараз вже може надати суду як доказ поважних причин неявки. Офіційні докази погіршення стану здоров'я до початку підготовчого засідання 29 січня 2021 року він не міг надіслати з об'єктивних причин, оскільки захворів напередодні засідання.
Наголошує про те, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд не звернув уваги, що вимоги п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України поширюються лише на випадок, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не підготовче засідання. Суд не мав жодних підстав для застосування ст. 257 ЦПК України, оскільки у даній справі не завершено підготовче провадження і на 29 січня 2021 року було призначено саме підготовче засідання.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін.
Посилається на те, що положеннями статті 200 ЦПК України чітко визначено, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальнідії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. За таких обставин, законодавець чітко встановив, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду саме у підготовчому судовому засіданні, а отже доводи, викладені у апеляційній скарзі суперечать прямій нормі Закону.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи за станом здоров'я, адже має ознаки респіраторного захворювання. У зв'язку з чим перебуває на самоізоляції, оскільки має підозру на можливість захворювання на COVID-19 через схожість симптомів.
Однак доказів, що підтверджують вказані обставини, які б підтвердили поважність причин неявки, позивачем до клопотання не додано.
Згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на зміст апеляційної скарги та судового рішення, що оскаржується, з урахуванням обставин даної справи, її складності, мотивованим викладенням позиції відповідача в його апеляційній скарзі та відсутністю потреби у наданні усних пояснень учасників справи, явка яких до апеляційного суду є необов'язковою, колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, що не з'явились в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши думку представника відповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, уквітні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року відкрито провадження у даній справі у порядку загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання на 15 червня 2020 року на 11:00 год.
В підготовче судове засідання, призначене на 15 червня 2020 року, учасники справи не з'явились, судом була оголошена перерва до 17 вересня 2020 року на 10:00 год. для повторного виклику сторін.
В підготовче судове засідання 17 вересня 2020 року учасники справи не з'явились, до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи. У зв'язку з чим підготовче судове засідання було відкладено на 02 грудня 2020 року на 10:00 год.
В підготовче судове засідання, призначене на 02 грудня 2020 року учасники справи не з'явились, від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У зв'язку з чим підготовче судове засідання було відкладено на 29 січня 2021 року на 15:00 год.
Залишаючи позовну заяву без розгляду ухвалою суду від 29 січня 2021 року, суд виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомлений про всі судові засідання, повторно не з'явився в судове засідання, призначене 29 січня 2021 року, у зв'язку з чим вважав, що такі обставини є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Також, суд першої інстанції посилався на те, що неодноразові заяви від позивача про відкладення розгляду справи без надання належних та допустимих доказів поважності відсутності в судових засідання і те, що справа з 21.04.2020 перебуває на розгляді в суді, дає суду можливість встановити не добросовісне користування процесуальними правами та зловживання процесуальними правами позивачем.
Враховуючи те, що існує спір між сторонами, суд вважав, що розгляд справи по суті без сторони позивача не є можливим, це буде суперечити рівності сторін та можуть бути порушені права сторін, а також не буде можливості повно та всебічно розглянути справу.
Крім того суд звертав увагу, що утримання від участі в судових засіданнях під час карантину носив рекомендований характер, а не обов'язковий. Деснянський районний суд міста Києва не зупиняв свою роботу, судові засідання відбувались та відбуваються за визначеними датами та часом призначення. Крім того, суд посилався на те, що ситуацію з транспортним сполученням враховано та призначено справу після встановленого обмеження, який послабив дію карантину та відновив транспортний рух.
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (ч.1 ст. 197 ЦПК України). Частиною 2 ст. 197 ЦПК України визначено перелік питань, які вирішує суд у підготовчому засіданні.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
За змістом ч. 1, 2 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Відповідно до ч. 1. ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1., 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз змісту п. 3 ч. 1. ст. 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Вищевказаний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 756/15271/17, від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як передбачено ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що поняття «підготовче засідання» та «судове засідання» не є тотожними, оскільки ці судові процедури мають різну мету та виконують різні завдання.
Так, підготовче засідання спрямоване на з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. У свою чергу, в судовому засіданні суд у присутності учасників судового процесу розглядає докази та вирішує спір по суті.
Отже, виходячи зі змісту вказаних норм, явка учасників справи у підготовче засідання є їх правом, а не обов'язком.
Під час постановлення такої ухвали про залишення позовної заяви без розгляду в підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції має виходити із положень ч.1 ст.257 ЦПК України, які визначають загальні підстави для залишення позову без розгляду.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Разом з тим, за неявки позивача у підготовче засідання, за умови, якщо відсутні підстави для його відкладення (ст. 198 ЦК України), суд має можливість провести підготовче засідання та ухвалити за його результатами судове рішення, передбачене ст. 200 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що на час постановлення оскаржуваної ухвали в порядку, визначеному ч.2 ст.200 ЦПК України підготовче провадження закрито не було, справа до судового розгляду по суті не призначена, засідання по справі призначені на 15.06.2020 року, 17.09.2020 року, 02.12.2020 року, 29.01.2021 року є підготовчими, а тому підстави для застосування судом п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України відсутні.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду в підготовчому засіданні, не навів обґрунтування про те, що нез'явлення позивача унеможливлює проведення підготовчого засідання, не звернув увагу на те, що наведені процесуальні норми застосовуються при розгляді справи по суті, та дійшов помилкового висновку про повторну неявку позивача в судове засідання.
Враховуючи те, що справа перебуває на стадії підготовчого провадження, явка учасників справи не є обов'язковою, у суду були відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п.1 ч. 2 ст. 200, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а тому висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів вважає необґрунтованим, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - постановлену з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375- 379, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2021 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 09 квітня 2021 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Махлай Л.Д.
Чобіток А.О.