03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/4428/2021
01 квітня 2021 року м. Київ
Справа № 369/2750/17
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року, постановлену у складі судді Савлук Т.В.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за позикою, інфляційних втрат, трьох відсотків річних від простроченої суми, у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання,
встановив:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за позикою, інфляційних втрат, трьох відсотків річних від простроченої суми, у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 542 502, 71 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3131,23 грн., а всього на загальну суму 545633 гривні 94 копійки.
30 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2018 року, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи №369/2750/17.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в який просить скасувати ухвалу суду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність, оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу без належного врахування обставин, що мають значення для справи, невірно застосував положення процесуального права та порушив порядок для вирішення питання про перегляд заочного рішення, оскільки нормами ЦПК України не передбачено відмова у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення.
Вказує, що заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року ухвалено за відсутності відповідача. Відповідач був позбавлений права на захист своїх цивільних прав та інтересів у суді під час вирішення даної справи, не мав можливості подати заперечення щодо позовних вимог, належним чином захистити та відстояти свої права та інтереси. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення встановлений статтею 287 ЦПК України. Відмовивши у розгляді заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції позбавив відповідача права апеляційного оскарження, оскільки без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції відповідач позбавлений права оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку (ч.4 ст.287 ЦПК України).
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , вважаючи оскаржувану ухвалу суду законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду залишити без змін, оскільки у справі не було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, адже позивач не давала на це своєї згоди. Резолютивна частина рішення не містить роз'яснення строку та порядку подання заяви про перегляд такого рішення, як заочного. Однак відповідачем замість подання апеляційної скарги на рішення суду було подано заяву про перегляд рішення, яке не є заочним.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалу суду скасувати.
Представник позивача ОСОБА_3 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, яке ухвалене Дніпровським районним судом міста Києва 22 січня 2018 року у цивільній справі №369/2750/17, не підлягає розгляду в порядку, визначеному статтею 284 ЦПК України, оскільки в межах розгляду цивільної справи судом ухвалене рішення, яке підлягає оскарження виключно в порядку апеляційного провадження, що не позбавляє права відповідача, як учасника цивільного процесу, скористатись процесуальним правом оскаржити рішення суду шляхом звернення з апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду з дотриманням вимог, визначених Главою 1 «Апеляційне провадження» Розділу V «Перегляд судових рішень» Цивільного процесуального кодексу України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) ч.4 ст. 223 ЦПК України.
Умови та порядок проведення заочного розгляду справи передбачено статтями 280, 281 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (ч.1 ст. 281 ЦПК України).
Статтею 282 ЦПК України визначено, що за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Частинами 2,3 статті 288 ЦПК України визначено, що позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Тобто ЦПК України передбачає дві форми перегляду заочного рішення: загальну (перегляд в апеляційному порядку) та спеціальну (перегляд судом, який виніс заочне рішення, за заявою відповідача).
Таким чином, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який проводиться судом, що його ухвалив, і лише за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 25 березня 2020 року у справі № 2-2332/10 381/6265/14 381/2658/15.
З матеріалів справи вбачається, що у березні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми коштів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2017 року відкрито провадження у справі на призначено до розгляду на 18 квітня 2017 року.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2017 року справу передано на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2017 року вказану цивільну справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 24 жовтня 2017 року на 12-00 год.
В судовому засіданні 24 жовтня 2017 року у справі оголошена перерва до 08 листопада 2017 року на 14-30 год. для повторного виклику відповідача.
У зв'язку з неявкою учасників справи в судові засідання, призначені на 08 листопада 2017 року та 27 листопада 2017 року розгляд справи відкладено на 22 грудня 2018 року на 16-00 год., про що секретарем судового засідання складені відповідні довідки.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за позикою, інфляційних втрат, трьох відсотків річних від простроченої суми, у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання.
Як вбачається з рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2018 року, в його резолютивній частині судом чітко роз'яснено учасникам справи строк та порядок його оскарження відповідно до ст. 354 ЦПК України.
З огляду на викладене, судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача та ухвалено рішення, яке не є заочним та може бути оскаржене в загальному (апеляційному) порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.
Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, а висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для розгляду заяви про перегляд заочного рішення відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 09 квітня 2021 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Немировська О.В.
Чобіток А.О.