31 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 1202010001000610 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за апеляційною скаргою фізичною особи ОСОБА_6 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 2 листопада 2020 року щодо ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 286 КК України,
за участю сторін апеляційного провадження:
прокурора ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
представника потерпілого ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_10
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 2 листопада 2020 року
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Шкотово-17, Приморський край, Російської Федерації, громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- вироком Апеляційного суду Київської області від 19 січня 2011 року, яким вирок Васильківського районного суду Київської області від 27 вересня 2010 року за ч. 2 ст. 286 КК України скасовано в частині призначеного покарання та постановлено в цій частині новий вирок, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки;
- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень (дані про відбуття покарання відсутні),
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі.
На підставі ст. 72 КК України вирок Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, - виконується самостійно.
Цим же вироком суду вирішено питання цивільного позову та судових витрат.
Вироком суду ОСОБА_5 визнаний винуватим у тому, що 12 липня 2020 року приблизно о 17.22 год., керуючи у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння автомобілем «Mercedes-Benz GLE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині Столичного шосе у м. Києві зі сторони смт. Козин, Обухівського району Київської області в напрямку вул. Заболотного, зі швидкістю 108,47 ± 7,27 км/год., яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці дороги 50 км/год., змінюючи смуги руху та випереджаючи інші транспортні засоби, тим самим створюючи для водіїв аварійно-небезпечні умови. В цей час, в попутному з ним напрямку, попереду нього, в першій (крайній правій) смузі проїзної частини Столичного шосе (на відстані 300 метрів від вул. Матикіна у м. Києві) рухався автомобіль «Mercedes-Benz 311 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 . В зустрічному напрямку, в межах другої (крайньої лівої) смуги, рухався автомобіль «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_12 , в салоні якого знаходились пасажири ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розташовувалась на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Під час руху ОСОБА_5 допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а», 10.1, 11.4, 12.1, 12.9 підпункт «б», 13.1 та пункту 1.3 додатку № 2: подвійна суцільна паралельна лінія дорожньої розмітки Правил дорожнього руху України, які виявились у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, розпочав керування автомобілем «Mercedes- Benz GLE», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в процесі якого, маючи об'єктивну змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати безпечну швидкість, грубо порушуючи швидкісний режим, маючи можливість забезпечити безконтактне просування бокових частин транспортного засобу повз рухомі об'єкти, під час здійснення перестроювання ліворуч (з першої в другу смугу руху), не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення передньою правою частиною свого транспортного засобу з лівою задньою частиною автомобіля «Mercedes-Benz 311 CDI» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 , після чого перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 (перетинати яку категорично забороняється), виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, де здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_12 , який рухався в зустрічному напрямку в межах своєї смуги.
В результаті даної дорожньо-транспортної події водій автомобіля «Hyundai Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_12 , пасажири ОСОБА_13 та ОСОБА_16 отримали тілесні ушкодження, від яких померли на місці пригоди, пасажир ОСОБА_17 отримав тілесні ушкодження, від яких помер в кареті швидкої медичної допомоги під час проведення реанімаційних заходів, а пасажир ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження.
Порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а», 10.1, 11.4, 12.1, 12.9 підпункт «б», 13.1 та п. 1.3 додатку № 2 (подвійна суцільна паралельна лінія дорожньої розмітки) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Не погоджуючись з вироком суду, фізична особа ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, в якій просить змінити у частині вирішення питання про речові докази, доповнивши резолютивну частину вказівкою про те, що речовий доказ автомобіль «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_6 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_6 посилається на те, що в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100000000610 12 липня 2020 року проведено обшук, за результатом якого вилучено автомобіль марки «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 , а в подальшому вищевказаний автомобіль було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020100000000610 та поміщено для зберігання на штрафмайданчик.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що слідчим приєднано до кримінального провадження № 12020100000000610 речовий доказ автомобіль «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 , але, як переконана апелянт, суд першої інстанції в порушення ст. 368 КПК України при винесенні оскаржуваного вироку не вирішив питання про долю речового доказу автомобіля «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 , що може призвести до порушення прав та інтересів власника цього автомобіля.
Як наголошує апелянт, обвинувачений ОСОБА_5 незаконно заволодів автомобілем «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 , поза волею його власника - ОСОБА_6 . На переконання апелянта, неповернення їй після набрання вироком чинності автомобіля «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 призведе до порушення права власності на належне їй майно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_10 на підтримку апеляційної скарги, позицію потерпілого, його представника та прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, обвинуваченого, який покладався на розсуд суду, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вирок суду щодо ОСОБА_5 в частині фактичних обставин вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, кваліфікації його дій, покарання, призначеного обвинуваченому за вчинене кримінальне правопорушення, ніким з учасників кримінального провадження не оспорюється, а також жодним з учасників кримінального провадження в цій частині апеляційна скарга не подана, а, відтак, вирок суду в цій частині апеляційним судом не переглядається.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 , то колегія суддів вважає їх слушними, з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, серед іншого, зазначається рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.
Однак, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Так у резолютивній частині оскаржуваного вироку суд зазначив прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні та відповідну частину статті закону України про кримінальну відповідальність; покарання, призначене по обвинуваченню, що визнано судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом; початок строку відбування покарання; рішення про цивільний позов; рішення про відшкодування процесуальних витрат; рішення про залік досудового тримання під вартою; строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження; порядок отримання копій вироку та інші відомості.
Проте, поза увагою суду залишилось вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні.
Відповідно до вироку суду обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, керуючи транспортним засобом - автомобілем «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно з наданими до суду першої інстанції ОСОБА_6 документами належить останній (ас. 208-213 т.1).
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_18 від 13 липня 2020 року автомобіль «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 залучений до кримінального провадження як речовий доказ, який тимчасово залишений на зберіганні на майданчику утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Хоткевича, 20-б (ас. 190 т.1).
Згідно з положеннями ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому, серед іншого, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, будь-який спір про належність автомобіля відсутній, оскільки відповідно до наявних у справі копій документів автомобіль «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_6 (ас. 208-213 т.1, ас. 4-12, 116 т.2).
Окрім того, станом на час апеляційного розгляду встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020110230001090 від 13 липня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ст. 287, ч. 1 ст. 358 КК України, в якому автомобіль «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 речовим доказом не визнавався, арешт на транспортний засіб ухвалою слідчого судді не накладався (ас. 166 т.2).
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів доходить висновку, що речовий доказ у кримінальному провадженні - автомобіль «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , підлягає поверненню останній.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга, як обґрунтована, підлягає до задоволення, а вирок суду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України - зміні.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 - задовольнити.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 2 листопада 2020 року щодо ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 286 КК України - змінити.
Речовий доказ у кримінальному провадженні № 12020100000000610 від 12 липня 2020 року щодо ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 286 КК України, а саме, транспортний засіб автомобіль «Mercedes-Benz GLE» державний номерний знак НОМЕР_1 повернути власнику майна ОСОБА_6 .
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 3 місяців з дня її оголошення.
Судді:
_____________________________ _______________________ _________________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3