Справа № 11-cc/796/2193/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 276 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 757/8379/21-к
30 березня 2021 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року, -
Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 31 березня 2014 року про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року та на повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 22 грудня 2014 року про зміну раніше повідомленої підозри і повідомлення нової підозри ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000369 від 08 травня 2014 року.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та призначити новий судовий розгляд його скарги на повідомлення ОСОБА_8 про підозру у суді першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що стороні захисту на момент звернення зі скаргою було відомо, що, згідно з пунктом 4 параграфу 2 Прикінцевих положень до Розділу 4 Закону України № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, підпункти 11 - 27, 45 пункту 7 параграфу І цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін. Тому, як вказує захисник, оскільки відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень у кримінальних провадженнях № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року та № 42014000000000369 від 08 травня 2014 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до введення в дію змін, внесених в ч. 1 ст. 303 КПК України, та останні не мають зворотної дії в часі, всі особи, кримінальні провадження щодо діянь яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань раніше, законодавчо позбавлені можливості реалізувати право на оскарження повідомлення про підозру. При цьому автор апеляції стверджує, що таке нерівноправне становище учасників кримінального провадження зі сторони захисту створює штучні дискримінаційні умови для суттєвого звуження процесуального становища підозрюваного в залежності лише від дати початку досудового розслідування, але ж встановлення такого дискримінаційного обмеження конфліктує з національним і міжнародним правом. В свою чергу, як вказує апелянт, Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року проголосила фундаментальність рівності, а статтею 7 декларації встановлено, що всі люди рівні перед законом і мають право без будь-якої різниці на рівний їх захист законом. До того ж, як наголошує захисник, організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні визначені також Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».
Таким чином, автор апеляції запевняє, що віднесення ОСОБА_8 до осіб, яким законодавчо заборонено звертатися за судовим захистом з огляду лише на дату реєстрації кримінального провадження, створює різницю процесуального становища учасників кримінальних проваджень та свідчить про несправедливу нерівність таких осіб перед судом і законом - непряму дискримінацію.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення прокурораОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, 16 лютого 2021 року захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій просить скасувати повідомлення начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 31 березня 2014 року про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року та повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 22 грудня 2014 року про зміну раніше повідомленої підозри і повідомлення нової підозри ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000369 від 08 травня 2014 року, як необґрунтовані.
17 лютого 2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва було відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 31 березня 2014 року про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року та на повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 22 грудня 2014 року про зміну раніше повідомленої підозри і повідомлення нової підозри ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000369 від 08 травня 2014 року.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргоюзахисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 31 березня 2014 року про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року та на повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 22 грудня 2014 року про зміну раніше повідомленої підозри і повідомлення нової підозри ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000369 від 08 травня 2014 року, слідчий суддя, дослідивши матеріали, які додані до скарги, прийшов до правильного висновку про відмову у відкритті провадження за вказаною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 з огляду на наступне.
Згідно із загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в частині ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце (офіційне тлумачення цього конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99).
Водночас Конституція України в ст. 58 допускає зворотну дію законів у часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Формою реалізації ч. 1 ст. 58 Конституції України є положення ч. 1 ст. 5 КПК України, 2012 року, яка регулює дію норм кримінального процесуального закону в часі та згідно з якою процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається відповідно до положень цього Кодексу, чинних на момент початку виконання дії або прийняття такого рішення. На відміну від кримінального (матеріального) закону, чинний кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, частина перша ст. 303 КПК України, 2012 року, була доповнена пунктом 10, який, за загальним правилом, підлягає застосуванню з дати набрання чинності цим Законом в частині таких змін.
Згідно з п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VІІІ, положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін відповідно до п. 7 § 1 розділу 4 вказаного Закону, тобто з 16 березня 2018 року.
Таким чином, з підстав, зазначених у п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, слідчий суддя уповноважений розглянути скаргу на повідомлення слідчого, прокурора про підозру у справах (кримінальних провадженнях), по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію вищезгаданих змін, а саме з 16 березня 2018 року.
З огляду на те, що відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42014000000000069 були внесені 31 березня 2014 року, а у кримінальному провадженні № 42014000000000369 - 08 травня 2014 року, то положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_8 в цьому випадку застосовуватися не можуть, оскільки на той час діяла редакція КПК України 2012 року зі змінами відповідно до Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, в якій положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України не передбачалося можливості оскарження повідомлення про підозру.
Отже, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 4 ст. 304 КПК України, відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 31 березня 2014 року про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року та на повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 22 грудня 2014 року про зміну раніше повідомленої підозри і повідомлення нової підозри ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000369 від 08 травня 2014 року, оскільки скарга захисником ОСОБА_7 була подана на рішення, що не підлягають оскарженню.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону № 2147-VІІІ, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на повідомлення начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 31 березня 2014 року про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року та на повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 22 грудня 2014 року про зміну раніше повідомленої підозри і повідомлення нової підозри ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 42014000000000369 від 08 травня 2014 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
___________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4