29 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві в режимі відеоконференції з Білоцерківською ВК № 35 апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2020 року-
Цією ухвалою клопотання засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання залишено без задоволення.
Мотивуючи прийняте рішення суд, посилаючись на положення ч. 1 ст. 6 КВК України, ч. 1 та 2ст. 81 КПК України, зазначив, що поведінка засудженого ОСОБА_6 , яка направлена на виправлення не є стабільною, процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки не доведений, а отже останній не заслуговує на умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
На вказану ухвалу засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2020 року, задовольнити його клопотання та застосувати до нього положення ст. 81 КК України.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що не згоден з рішенням суду першої інстанції, яким було відмовлено у застосуванні до нього ст. 81 КК України, оскільки він працевлаштований в промзоні БВК - 35 (котельня), має 6 подяк, місце проживання, паспорт та офіційне працевлаштування за попереднім місцем роботи, має міцні соціальні зв'язки, а саме матір 1947 року народження, дітей та онуків, майнові претензії та збитки потерпілому відшкодував повністю і претензій до нього потерпілий не має, пройшов курс навчання, а відтак вважає, що цього достатньо для звільнення його умовно-достроково від подальшого відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги; пояснення прокурора, який посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 , перевіривши матеріали провадження за клопотанням засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання № 1-в/357/509/20 та матеріали його особової справи в копіях, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_6 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, в якому останній зазначив, що відбув 2/3 призначеного строку покарання за вироком суду, став на шлях виправлення і своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно - дострокове звільнення від відбуття покарання може бути застосоване після фактично відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Під час розгляду вказаного клопотання судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 був засуджений вироком Деснянського районного суду м. Чернігів від 10 листопада 2016 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. В місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_6 відбуваєпокарання з 11 квітня 2017року і станом на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_6 відбув 2/3 строку покарання.
Утримуючись в ДУ«Чернігівський слідчий ізолятор» засуджений ОСОБА_6 характеризуєтьсяпосередньо, стягнень та заохочень не мав.
Відбуваючи покарання з 04 травня 2017 року в ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» характеризується негативно, мав 2 стягнення, які погашені у встановленому законом порядку, заохочень не мав. Знаходячись па лікуванні з 15 березня 2018 року в державній установі «Бучанська виправна колонія (№85)» характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
Знаходячись на лікуванні з 15.03.2018 року в ДУ "Бучанська виправна колонія (№85) характеризується посередньо, стягнень та хаохочень не мав.
В ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)»продовжив відбувати покарання з 19.04.2018 рокуі за цей час характеризується вже позитивно, дотримується норм, які визначають виконання та порядок умов відбування покарання та розпорядок дня установи. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки має 5 заохочень та 3 стягнення за допущені порушення умов режиму відбування покарання, які зняті та погашені у встановленому законом порядку. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує дружні стосунки із засудженими позитивної спрямованості, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд, дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. З 19 серпня 2020 року працевлаштований на дільниці котельні установи слюсарем ремонтником, відношення до праці добре, виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок, приймає особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі.
Отже, аналіз матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_6 дає підстави вважати, що у поведінці останнього дійсно мають місце позитивні тенденції, проте у своїй сукупності вони не доводять, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки його поведінка за час відбування покарання не завжди була сумлінною, а відбутий ним строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами ч. 3 ст. 81 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об'єктивного висновку щодо виправлення останнього.
Апеляційні доводи засудженого ОСОБА_6 про наявність підстав для задоволення його клопотання про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання, так як він працевлаштований, має 6 подяк, міцні соціальні зв'язки, заподіяну матеріальну шкоду потерпілому відшкодував, а також інші, наведені в апеляційній скарзі обставини, не доводять виправлення засудженого з огляду на положення ч. 2 ст. 81 КПК України, так як для такого висновку повинні бути наявні докази, які засвідчують, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці на протязі усього періоду відбування покарання довів своє виправлення, чого не вбачається з матеріалів його особової справи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування положень ст. 81 КК України та умовно-дострокове звільнення останнього від подальшого відбування покарання і своє рішення суд належним чином обгрунтував, з чим також погоджується колегія суддів.
За викладеним, ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2020 року стосовно засудженого ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_6 , колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2020 року, якою залишено без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: __________________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3