Справа № 120/7/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Тетяна Михайлівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
08 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, в якому просив:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2015 по 2020 роки відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», виходячи із розміру п'яти мінімальних пенсій;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за період з 2015 по 2020 роки, як учаснику бойових дій, у розмірах п'яти мінімальних пенсій за віком.
2. Позовні вимоги мотивував тим, що він є учасником бойових дій з квітня 2015 року та має право на пільги, а саме на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
3. Позивач зазначив, що протягом 2015 - 2020 років грошова допомога до 5 травня йому виплачувалася в розмірі меншому ніж встановлено Законом від 22.10.1993 № 3551-XII.
4. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
4.1. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
4.2. Зобов'язано Департамент соціальної політики Вінницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, із урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
4.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. Апелянт Департамент соціальної політики Вінницької міської ради, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
6. Апелянт вказує, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2015 - 2020 роках здійснювалась позивачу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, які були чинними та не визнавалися неконституційними. Відповідач вказав, що нормативно - правовими актами Уряду встановлено фіксований розмір допомоги до 5 травня для певних категорій осіб. Акцентував увагу також на тому, що норми Бюджетного кодексу України прямо забороняють розпорядникам бюджетних коштів здійснювати будь - які виплати за рахунок бюджетних коштів у розмірі іншому ніж той, що передбачений відповідними бюджетними асигнуваннями.
7. Крім цього апелянт просить врахувати, що позовні вимоги про перерахунок та виплату допомоги за 2015 - 2019 роки заявлені із пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Судом встановлено, що позивач із 21.04.2015 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення та має право на пільги передбачені для учасників бойових дій (а.с. 18).
9. Протягом 2015 - 2020 років позивачу грошова допомога до 5-го травня виплачувалася у таких розмірах: 2015 рік - 875 грн; 2016 - 920грн; 2017 рік - 1200 грн; 2018 рік - 1265 грн; 2019 рік - 1295 грн; 2020 рік - 1390 грн.
10. Позивач із розміром вказаної виплати не погоджується та вважає, що із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, розмір допомоги слід визначати не на підставі норм відповідних постанов Кабінету Міністрів України, а керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII, оскільки Конституційний Суд України дійшов висновку про неконституційність делегування Уряду повноважень щодо визначення розміру оспорюваних виплат.
11. Вважаючи, що відповідачем протиправно недоплачено щорічну грошову допомогу до 05 травня, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
12. Позивач зазначає, що протягом 2015 - 2020 років виплата допомоги до 5 травня йому протиправно проведена у розмірі меншому ніж це передбачено Законом, адже Конституційний Суд у рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 дійшов висновку про неконституційність норм Бюджетного кодексу України які надавали повноваження Уряду самостійно визначати розмір такої допомоги.
13. Апелянт вказує, що право учасників бойових дій на отримання разової грошової допомоги гарантується та фінансується державою за рахунок коштів державного бюджету шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, виконавчих органів міських, районних у містах. Частинами першою та другою статті 23 Бюджетного Кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Також акцентував увагу на тому, що статтею 48 Бюджетного Кодексу України прямо заборонено розпорядникам бюджетних коштів здійснювати будь-які виплати за рахунок бюджетних коштів у розмірах інших ніж ті, що передбачені відповідними бюджетними асигнуваннями. Виплата ж бюджетних коштів у розмірах, не передбачених відповідними бюджетними асигнуваннями, або із інших рахунків є грубим порушенням бюджетного законодавства та тягне за собою юридичну відповідальність посадових осіб. З огляду на викладене, грошова допомога протягом 2016 - 2020 років позивачу була нарахована і виплачена у розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №141, від 05.04.2017 №223, від 14.03.2018 №170, від 20.03.2019 №237, від 19.02.2020 №112. Крім того, зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із вимогами за 2016-2019 роки.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
14. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
16. Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII.
17. Пільги учасникам бойових дій передбачені ст. 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII.
18. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-XIV статтю 12 Закону від 22.10.1993 № 3551-XII було доповнено частиною четвертою такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
19. Пунктом 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
20. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI, визнані неконституційними.
21. Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
22. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
23. Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
24. На реалізацію приписів цієї норми закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанови: від 31.03.2015 року №147 «Деякі питання виплати в 2015 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»;
постановою від 02.03.2016 року №141 «Деякі питання виплати в 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»;
від 05.04.2017 № 223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що учасникам бойових дій у 2017 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проводиться у розмірі 1200 грн.;
від 14.03.2018 № 170 «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що учасникам бойових дій у 2018 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проводиться у розмірі 1265 грн.;
від 20.03.2019 № 237 «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що учасникам бойових дій у 2019 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проводиться у розмірі 1295 грн.
від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», де передбачено, що учасникам бойових дій у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», проводиться у розмірі 1390 гривень.
26. Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1 -247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
27. Вирішуючи питання обгрунтованості апеляційної скарги суд виходить з такого.
28. Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини 4 статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
29. Водночас апелянт, виплачуючи позивачу оспорювану допомогу, керувався нормами постанов Кабінету Міністрів України від 31.03.2015, від 02.03.2016, від 05.04.2017 № 223, від 14.03.2018 № 170, від 20.03.2019 № 237 та від 19.02.2020 № 112.
30. Позивач, не погоджуючись із розміром виплаченої йому у 2015 - 2020 роках допомоги звернувся до відповідача із листом від 30.09.2020, та просив здійснити доплату допомоги до 5 травня за 2015 - 2020 роки, виплативши її у розмірі передбаченому Законом від 22.10.1993 № 3551-XII (а.с. 20-21).
31. Апелянт, розглянувши звернення позивача від 30.09.2020, листом від 20.10.2020 повідомив його про відсутність можливості та повноважень на проведення бажаних для позивача доплат, адже такі виплати здійснено у розмірах встановлених Урядом та в межах фактично виділених та профінансованих Міністерством соціальної політики України на цю мету коштів (а.с. 12-13).
32. Позивач не погодившись із такою відмовою апелянта звернувся до суду із цим позовом.
33. Відтак, спірним при розгляді цієї справи є питання про розмір разової грошової допомоги до 5 травня, що виплачувалася учасникам бойових дій у 2015 - 2020 роках, з огляду на прийняте Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1 -247/2018(3393/18).
34. Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
35. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
36. Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
37. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 грн.
38. Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн. (1638 грн. х 5).
39. Разом із тим, оскільки разову грошову допомогу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 частиною 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі та, як наслідок, наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
40. Аналогічні за змістом висновки щодо необхідності застосування при визначені розміру одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2020 рік саме положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відображені в рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 за наслідками розгляду зразкової справи №440/2722/20.
41. Згідно з вимогами частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
42. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, адже саме з відповіді Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради від 20.10.2020 позивач і дізнався про позицію відповідача щодо відсутності підстав для здійснення виплати грошової допомоги до 5 травня за 2016-2019 роки у розмірі іншому, ніж передбачено відповідною постановою Кабінету Міністрів України, що, власне, і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
43. З огляду на викладене, шестимісячний строк звернення до суду слід обчислювати саме з моменту отримання позивачем відповіді відповідача, а не з моменту неправомірної виплати позивачу грошової допомоги у розмірі меншому, ніж встановлено законом, як вказує на це апелянт.
44. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що наведенні в апеляційній скарзі доводи повністю спростовуються встановленими у справі обставинами та письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
45. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
46. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
47. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
48. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
49. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.